|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Оцінка інвестицій у цінні папериАкції Оціночна система показників доходності акцій: 1. Дохід на акцію = Чистий прибуток - Дивіденди за привілейованими акціями / Загальну кількість звичайних акцій; 2. Цінність акцій = Ринкова ціна акції / Доход на акцію; 3. Рентабельність акції = Дивіденди на одну акцію / Ринкова ціна акції; 4. Дивідендний дохід = Дивіденди на одну акцію / Дохід на акцію; 5. Коефіцієнт котирування акції = Ринкова ціна акції / Облікова ціна акції.
Методи оцінки акцій Оцінка акцій з постійними дивідендами:
де D — річний дивіденд; КS, — ставка доходності акції.
Оцінка акцій з постійним приростом дивідендів (Модель Гордона):
де D1 — сподівані дивіденди на акцію через рік D1=D0(1+g); g — темп приросту дивідендів.
Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів:
де Dn — сподіваний щорічний дивіденд на акцію.
Для аналізу ефективності вкладень інвестора в купівлю акцій можуть використовуватися такі види доходності: ставка дивіденду, поточна доходність акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева та сукупна доходність. Ставка дивіденду (dC) визначається за формулою:
де D — величина річних дивідендів, що виплачуються, грн; N — номінальна ціна акції, грн.
Часто на практиці ставка дивіденду використовується для оголошення річних дивідендів. Поточна доходність акції для інвестора — рендит (dT), визначається за формулою:
де Р — ціна придбання акції, грн.
Поточна ринкова доходність (dP) визначається співвідношенням величини дивідендів, що виплачуються, до поточної ринкової ціни акції:
де Р0 — поточна ринкова ціна акції, грн.
Кінцева доходність акції (dk) може бути визначена таким чином:
де Р — величина дивідендів, виплачених у середньому за рік, грн; ΔP — приріст або збиток капіталу інвестора, що дорівнює різниці між ціною продажу та ціною придбання акції, грн; n — кількість років, протягом яких інвестор володів акціями.
Узагальнюючим показником ефективності вкладень інвестора в купівлю акцій є сукупна доходність (А), яка визначається за формулою:
де Di — величина дивідендів, виплачених в i-му році, грн.
Кінцева та сукупна доходності можуть використовуватися в тому випадку, якщо інвестор продав акцію або планує її продати за ціною, відомою йому. У випадку, коли інвестор не бажає отримувати поточних доходів у вигляді дивідендів, він отримує доход від приросту курсової вартості акцій. Таким чином, доходність (річна) буде визначатися за формулою:
де Р0 — ціна купівлі акції, у відсотках до номіналу, або грн; Р i — ціна продажу акції, у відсотках до номіналу, або грн; t — кількість днів з дня купівлі до продажу акцій.
Облігації Ринкова вартість відсоткової облігації (PV) визначається за такою формулою:
де D0 — сума відсотків за облігацією за кожен рік; N0 — номінальна вартість облігації; r — середня ставка доходності на ринку або дисконтна ставка; n — число періодів, які залишилися до погашення облігації.
Ринкова вартість безвідсоткової облігації визначається за формулою:
Для оцінки облігацій інвесторами можуть використовуватися такі види доходності: 1. Купонна доходність (dk):
де D — річний купонний доход, грн; N — номінальна ціна облігації, грн.
2. Поточна доходність (d P):
де РV0 — ціна, за якою була придбана облігація інвестором, грн.
3. Кінцева доходність (dk):
де ΔРV — приріст або збиток капіталу, який дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) та ціною купівлі облігації інвестором, грн; n — кількість років обігу облігації. 4. Для облігацій з нульовим купоном доходність (d) визначається за формулою:
де РV0 — ціна купівлі облігацій, у відсотках до номіналу, або в грн; PVi — ціна продажу облігацій, у відсотках до номіналу, або в грн; t — кількість днів з дня купівлі до продажу облігацій.
5. Розрахунок очікуваної прибутковості по облігаціям (R0):
Векселя Для оцінки ефективності фінансових операцій з векселями використовують такі розрахунки: 1. Сума відсотків — доход (I B) нараховується на основі річної відсоткової ставки та періоду обігу векселя за формулою:
де I B — вексельний доход, грн; i B — річний відсоток за векселем, коефіцієнт; t — число днів обігу векселя; Р H — номінал векселя, грн.
2. Дисконтний доход (I d) — різниця між номіналом векселя та дисконтною ціною (ціною придбання векселя) визначається за формулою:
де Р пр — ціна придбання векселя.
3. Доходність векселя (І Д) за строк позики визначається за формулою:
4. Доходність векселя за рік:
де t— число днів обігу векселя.
5. Під час продажі фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку боргового зобов'язання доход ділиться між продавцем та покупцем. Доход, який одержить покупець (I пок) розраховується за такою формулою:
де І пок — доход покупця, грн.; і r — ринкова ставка на момент угоди за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя, грн; Р н — омінальна ціна векселя, грн; t i — число днів до погашення векселя.
З однієї сторони, доход покупця не повинен бути менше тої суми, що він отримав би під час ринкової ставки за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя. З іншої — його реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення (номіналу) та ціна покупки (Рr):
Доход продавця — першого векселедержателя - визначається як різниця між ринковою ціною векселя та ціною його розміщення за формулою:
Доход покупця — другого векселедержателя — визначається як різниця між номінальною ціною векселя та його ринковою ціною за формулою:
Загальний доход за векселем (І B) визначається як сума доходу продавця (І пр) та покупця (І пок). 6. У банківській практиці для врахування простих векселів використовуються такі розрахунки: сума, яку банк віднімає з вексельної суми як премію за дострокове погашення кредиту, називається дисконтом (D). Величина дисконту визначається як різниця вексельної суми та її приведеної величини на момент урахування векселя комерційним. Приведена величина вартості векселя залежить від строку, який залишився до дати погашення боргового зобов'язання, та визначається шляхом комерційного обліку на основі облікової ставки, визначеної самим банком. Для визначення приведеної величини вексельної суми використовується формула:
де Р — приведена величина вексельної суми на момент врахування банком, грн; S — вексельна сума, грн; r — облікова ставка банку, коефіцієнт; t — число днів від дати врахування до дати погашення векселя.
Дисконт на користь банку визначається як:
Аналогічні розрахунки проводяться з переказним векселем. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.) |