Тема 5. Основи функціонування валютної біржі

Історичні аспекти становлення валютного ринку та його класифікація. Особливості вітчизняної біржової торгівлі на валютному ринку та її законодавчо-правове регулювання. Аналіз світового досвіду роботи валютних бірж.

14. Основним міжнародним ринком валютних ф’ючерсів є:

а) CME (ІMM);

в) EURONEXT􀁸LІFFE;

б) CBOT;

г) EUREX.

15. Відсотковий своп – це:

а) обмін відсотковими ставками;

в) обмін товарами;

б) обмін валютами;

г) обмін індексами.

1. Спекулянти – це:

а) інвестори, які вкладають кошти у цінові прогнози;

в) інвестори, які забезпечують ліквідність біржового ринку;

б) інвестори, які добровільно вкладають свої кошти в ризик;

г) все вище перераховане.

2. Біржова спекуляція – це:

а) купівля або продаж цінових ризиків через укладання контрактів з похідними фінансовими

інструментами;

в) маніпулювання ринком з метою отримання прибутків;

б) отримання прибутку за рахунок інших сфер діяльності;

г) купівля або продаж товарів з метою наживи.

3. Успішна спекуляція ґрунтується на:

а) точному аналізі кон’юнктури ринку;

в) психології, аналізі обраної системи торгівлі та контролі за капіталом;

б) психології, аналізі;

г) контролі за капіталом.

4. Народногосподарське значення спекуляції полягає у:

а)розширенні ринку, нівелюванні, зміні цін у просторі і часі;

в) прогнозуванні цін;

б) стабілізації ринків;

г) наданні можливостей для страхування.

5. Спекуляція буває двох видів:

а) гра на підвищенні цін (“бики”);

в) гра на різниці в цінах та тенденціях зміни цін у майбутньому;

б) гра на пониженні цін (“ведмеді”);

г) гра на великі виграші та гра на багато малих виграшів.

6. До основних правил проведення спекулятивної угоди належать:

а) вироблення плану спекулятивної діяльності;

в) не вкладати всі кошти в одну операцію і не покладатися лише на доходи від спекулятивної

діяльності;

б) вкладати лише ті кошти, які можна дозволити собі втратити;

г) всі зазначені вище правила.

7. “Бик” – це:

а) спекулянт, який грає на тенденції до підвищення цін;

в) спекулянт, який грає на різниці в цінах ф’ючерсних контрактів;

б) спекулянт, який грає на тенденції до пониження цін;

г) спекулянт, який грає на різниці в цінах між спотовими і ф’ючерсними цінами.

8. “Ведмідь” – це:

а) спекулянт, який грає на тенденції до підвищення цін;

в) спекулянт, який грає на різниці в цінах ф’ючерсних контрактів;

б) спекулянт, який грає на тенденції до пониження цін;

г) спекулянт, який грає на різниці в цінах між спотовими і ф’ючерсними цінами.

9. Арбітражер – це:

а) спекулянт, який грає на тенденції до підвищення цін;

в) спекулянт, який грає на різниці в цінах ф’ючерсних контрактів;

б) спекулянт, який грає на тенденції до пониження цін;

г) спекулянт, який грає на різниці в цінах між спотовими і ф’ючерсними цінами.

10. Розрізняють такі види спредових спекулятивних стратегій:

а) внутріринковий;

в) міжтоварний спред;

б) міжтоварний, спред товар –похідні;

г) всі перераховані вище.

11. Кеш та керрі спред – це:

а) пов’язані між собою операції на реальному та ф’ючерсному ринках;

в) операції продажу спотових контрактів;

б) операції купівлі ф’ючерсних контрактів;

г) готівкові операції.

12. Спекулятивні стратегії з опціонами бувають:

а) внутріринковими;

в) міжтоварними;

б) простими і складними;

г) міжринковими.

13. Спред “бика” – це:

а) продаж опціону “кол” і придбання опціону “пут”;

в) купівля і продаж двох аналогічних за типами і цінами виконання, але різними за термінами опціонів;

б) комбінація двох опціонних позицій (довгої і короткої);

г) купівля і продаж двох аналогічних за типами і термінами опціонів з різною ціною виконання.

14. Опціонний спред – це:

а) продаж опціону “кол” і придбання опціону “пут”;

в) купівля і продаж двох аналогічних за типами і цінами виконання, але різними за строками опціонів;

б) комбінація двох опціонних позицій (довгої і короткої);

г) купівля і продаж двох аналогічних за типами і строками опціонів з різною ціною виконання.

15. Ціновий вертикальний спред – це:

а) продаж опціону “кол” і придбання опціону “пут”;

в) купівля і продаж двох аналогічних за типами і цінами виконання,

але різними за строками опціонів;

б) комбінація двох опціонних позицій (довгої і короткої);

г) купівля і продаж двох аналогічних за типами і термінами опціонів з різною ціною виконання.

Тести для перевірки знань до розділу 19

1. Хеджери – це:

а) особи, що володіють або планують володіти реальними товарами, які намагаються захистити від небажаних змін цін;

в) особи, що нейтралізують вплив різних факторів на ціну;

б) особи, що беруть на себе ціновий ризик;

г) особи, що продають або купують біржові контракти з метою отримання вигоди.

2. Хеджування – це:

а) процес страхування цінових ризиків за допомогою строкових контрактів;

в) страхування від підприємницьких ризиків;

б) страхування майна;

г) страхування кредитів.

3. Хеджування можливе шляхом укладання:

а) форвардних контрактів;

в) спотових контрактів;

б) ф’ючерсних контрактів;

г) форвардних, ф’ючерсних, опціонних контрактів та свопів.

4. Для визначення можливих меж коливання цін використовують:

а) фундаментальний аналіз;

в) статистичний аналіз;

б) технічний аналіз;

г) всі зазначені вище види аналізу.

5. Хеджування буває:

а) повним і неповним;

в) рутинним;

б) випереджуючим;

г) обов’язковим.

6. Хеджування поділяється на:

а) селективне, випереджувальне і арбітражне;

в) звичайне і селективне;

б) ідеальне і сезонне;

г) звичайне, селективне, випереджувальне і арбітражне.

7. Коефіцієнт хеджування – це:

а) кореляція між цінами спот і ф’ючерс;

в) співвідношення форвардних та опціонних позицій;

б) співвідношення ф’ючерсних та спотових позицій;

г) кореляція між форвардними та спотовими цінами.

8. Кількість контрактів, необхідних для хеджу, визначається як:

а) відношення добутку номінальної вартості спотової позиції і коефіцієнту регресії до номінальної вартості ф’ючерсної позиції;

в) відношення форвардної позиції до спотової;

б) відношення ф’ючерсної позиції до спотової;

г) відношення спотової позиції до ф’ючерсної.

9. Хеджування купівлею використовується тоді, коли в майбутньому очікується:

а) падіння цін;

в) зростання цін;

б) стабілізація цін;

г) невизначена ситуація на ринку.

10. Хеджування продажем використовується тоді, коли в майбутньому очікується:

а) падіння цін;

в) зростання цін;

б) стабілізація цін;

г) невизначена ситуація на ринку.

11. Базис, як різниця між ф’ючерсною та сподіваною спотовою ціною,

може змінюватися під впливом таких факторів:

а) залишки продукції попереднього року, прогнози на врожай, рівень попиту та пропозиції;

в) витрат на зберігання та страхування;

б) експорту та імпорту;

г) всіх вище перерахованих факторів.

12. Спотхеджування – це:

а) хеджування контрактами з віддаленими термінами поставок;

в) хеджування на контракти із спорідненим активом;

б) хеджування за допомогою ф’ючерсів із найближчими місяцями поставок;

г) хеджування продажем похідних товарів.

13. Кросхеджування – це:

а) хеджування контрактами з віддаленими термінами поставок;

в) хеджування на контракти із спорідненим активом;

б) хеджування за допомогою ф’ючерсів з найближчими місяцями поставок;

г) хеджування продажем похідних товарів.

14. Хеджування продажем має за мету:

а) захист товарних запасів;

в) захист спотової ціни у майбутньому;

б) отримання коштів на зберігання;

г) все вище перераховане.

15. Хеджування купівлею має за мету:

а) захист майбутніх продаж;

в) захист товарних запасів;

б) підтримкуа ціни на товари з фіксованим ціноутворенням;

г) а) і б).

Поиск по сайту: