Біржовий механізм ціноутворення. Формування цін на біржі. Структура елементів біржової ціни. Сутність та правила біржового котирування

У міжнародній торгівлі головним індикатором кон'юнктури є ціни світових ринків. Для міжнародної торгівлі характерна розмаїтість цін, яка проявляється в тому, що один і гой же товар може бути реалізований за різними цінами залежно від часу й місця продажу, від взаємовідносин між продавцем і покупцем, від умов угоди, характеру ринку й джерел цінової інформації.

Найбільш узагальнюючою ціною, що застосовується під час укладання міжнародних угод, є світова ціна, під якою розуміють ціну на великі партії продукції в угодах, укладених за основними цінами світової торгівлі.

Такі угоди укладаються на умовах платежу у вільно конвертованій валюті, и вибрані ринки регулюються загальним, а не спеціальним торговельно-політичним режимом.

Для кожного конкретного центру торгівлі характерні своя ціна, яка є ринковою ціною.

Якщо ринок дефіцитний, тобто попит на його товари перевищує пропозиції, то такий ринок вважається ринком продавця й на ньому диктується ціна продавця.

Якщо пропозиція на ринку перевищує попит – це ринок покупця, який і диктує ціну.

Однак у процесі визначення реального рівня цін на світових товарних ринках виникають проблеми, які ускладнюють їх розрахунки. Перш за все, це наявність постійних цінових коливань, системи надбавок і знижок, які встановлюють, виходячи із стану ринкової кон'юнктури, місця і часу торгової угоди тощо.

Унаслідок цього ціни на безпосередньо ідентичну продукцію значно коливаються.

Ціни біржових товарів надзвичайно чітко реагують на зміни кон'юнктури ринку. Навіть незначне погіршення або поліпшення загальногосподарської кон'юнктури відразу впливає на рівень біржових котирувань, оскільки, як ціни фактичних угод, вони, власне, і відображають рівень реальних цін на даний момент. При цьому біржові котирування не потребують додаткових коригувань відповідно до якості, валютних платежів, оскільки всі ці умови, що впливають на рівень цін, уніфіковані в типових біржових контрактах.

У світовій практиці на сировинних товарних ринках широко застосовують як критерій рівня цін довідкові ціни, тобто ціни продавців.

Вони регулярно публікуються у щорічниках ЮНКТАД, МВФ та інших виданнях. Так, за умов зниження попиту довідкові ціни протягом певного періоду залишаються незмінними, а їх реагування на зміну здійснюється шляхом збільшення або зменшення знижок. У цьому зв'язку довідкові ціни є тільки відображенням тенденцій у розвитку цін. Тому дійсний рівень цін на даний момент можна оцінювати тільки з урахуванням тих знижок (або надбавок), які звичайно надаються під час укладання угоди. При цьому розмір знижки, яка надається за умов збільшення попиту, зменшується, або взагалі ціна продажу перевищує довідкову. За умов погіршення кон'юнктури і зниження попиту знижки з довідкової ціни збільшуються. Тому найоб'єктивніше уявлення про рівень цін можуть дати не довідкові ціни, а реальні, тобто ціни фактичних угод.

Визначаючи рівні біржових цін на товари, необхідно кількісно висловити їхню мінімальну межу, нижче якої вони не можуть формуватися в умовах нормально функціонуючого біржового ринку. Для цих цілей необхідно знати всі елементи, що формують рівень біржової ціни в сучасних умовах з урахуванням податкового законодавства України. Розглянемо кожний з елементів біржової ціни на товар:

1. Собівартість виробництва товару являє собою найважливіший елемент біржової ціни й переважно займає найбільшу питому вагу в порівнянні з іншими елементами. Вона відбиває в грошовій формі витрати виробника, що включають вартість спожитих у процесі випуску товару сировини, матеріалів, засобів виробництва, заробітну плату робітників і низку інших поточних витрат.

2.Витрати на доставку товару покупцеві. Ці витрати звичайно заздалегідь передбачаються в ціні товару й залежать від місця передачі товару покупцеві, що позначається в нашій практиці терміном «франко». До цього місця всі витрати з доставки товару несе продавець, а починаючи з цього місця і далі – покупець.

3. Цінові знижки, надані покупцю. Ці знижки встановлюються стосовно базисної ціни пропозиції, що підлягає «уторговуванню» на біржі в процесі торгів. Вони призначені д, додаткового відшкодування витрат покупця й одержання ні більшого прибутку.

4.Прибуток виробника товару. Він є необхідною умовою самофінансування підприємства. До складу прибутку виробника включається й та його частина, що виплачується в бюджет у вигляді податку на прибуток.

5.Акцизний збір являє собою непрямий податок на високорентабельні й монопольні товари, який включається в їхню ціну. Акцизний збір поширюється на окремі товари як зроблені на підприємствах України, так і завезені з-за її меж.

6.Податок па додану вартість, стягнутий із виробник товару. Він являє собою частину знову створеної вартості товару й стягається під час його реалізації. Для товарів, реалізованих на біржі, ставка податку з доданої вартості складає 20 %,

7.Комісійна винагорода, яка сплачується брокерській конторі, визначається умовами договору на брокерське обслуговування (брокерської угоди) з клієнтом. Розмір брокерської винагороди має забезпечити брокерській конторі відшкодування всіх матеріальних витрат, виплату заробітної плати персоналу контори, сплату податку з доданої вартості (у розмірі 20 % загальної суми брокерської винагороди) і одержання прибутку, частина якого потім буде перерахована в бюджет у вигляді податку на прибуток від посередницької діяльності.

8.Відрахування біржі від суми угоди визначається Правилами роботи конкретної біржі. У більшості випадків розмір відрахувань біржі коливається від 0,15 до 5 %.

9.Державний збір від суми угоди. На біржах України він диференційований у залежності від конкретної суми угоди.

Установлення рівня біржової ціни на конкретний товар здійснюється на основі її калькуляції за всіма наведеними вище елементами. Через те низка елементів може бути визначена лише в процесі торгів (цінові знижки, базисні умови постачання тощо), рівень ціни пропозиції може бути попередньо визначений у рамках певного інтервалу.

Найважливішою функцією товарної біржі є котирування цін.

Біржове котирування – це виявлення й фіксування середніх, об'єктивних цін на товари, що представлені на біржу, на основі цін угод (оплачених цін) за спеціальною методикою, а також інша ринкова інформація, що характеризує кон'юнктуру ринку.

Котирування цін на товарній біржі здійснює її спеціальний підрозділ – котирувальна комісія. Результати біржового котирування цін являють собою інформацію про ціни угод попередніх торгів, мають довідковий характер і виступають орієнтиром для продавців і покупців під час пропозиції своїх цін.

Мета котирування біржових цін – установлення для окремих груп товарів типової, довідкової ціни, що відбиває вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах угод і умовах торгів. Типова, довідкова біржова ціна є найреальнішим орієнтиром для продавців і покупців товарів у зв'язку з винятком впливу на неї випадкових ціноутворюючих чинників.

Порядок розрахунку типових біржових цін визначається кількістю угод на минулих торгах за даним товаром.

За умов великої кількості угод типова ціна розраховується як середня (середньоарифметична проста або зважена) від рівня всіх цін угод, укладених за даним товаром на торгах, тому що відхилення від неї будуть за законом великих чисел взаємно погашатися. Така типова ціна є найбільше представницькою.

За умов незначної кількості угод проводиться тільки підсумкове котирування. Типова ціна визначається з урахуванням окремих мінімальних і максимальних її значень, обсягу купівлі-продажу товару за кожною угодою, кількості учасників торгів і деяких інших умов, заздалегідь обумовлених котирувальною комісією. При цьому частина біржових угод, віднесених котирувальною комісією до нетипових, із процесу котирування цін виключається.

За умов одиничних угод на даний товар котирування цій за результатами торгів не проводиться, відповідно не розраховується й типова ціна.

Товарні біржі України на сучасному етапі їхнього розвитку в більшості випадків характеризуються нестабільністю торгів, значними змінами в асортименті запропонованих до торгів товарів, істотними коливаннями обсягу пропозиції! попиту, великими розходженнями в умовах укладених угод очними розходженнями в рівнях цін угод на окремих біржах навіть у межах одного регіону. Тому здійснювати на біржах навіть у рамках одного регіону котирування цін значно складніше, ніжна товарних біржах країн із розвиненою ринковою економкою и біржовою інфраструктурою. З подальшим розвитком біржової торгівлі, спеціалізацією товарних бірж ціни угод будуть наближатися до рівноважних ринкових Цін, що полегшить їхнє біржове котирування

Котирування цін на товарних біржах ґрунтується на таких основних правилах:

1.Котирування цін здійснюється тільки за тими товарами и товарними групами, угоди на які на даній біржі відбуваються систематично. На більшості спеціалізованих і вузькоспеціалізованих товарних бірж перелік таких товарів переважно має стабільний характер. Що стосується універсальних товарних бірж, то перелік таких товарів установлюється на основі аналізу результатів торгів за тривалий проміжок часу і періодично переглядається з урахуванням змін біржової кон'юнктури.

2.Товари, на які здійснюється біржове котирування цін попередньо класифікуються не тільки за асортиментними позиціями, але й за стандартами якості. Асортимент товарів, що з'являються знову (технічні новинки, імпортні вироби тощо), повинний виділятися в міру стабілізації кількості угод за ним в самоспині котирувальні одиниці. Аналогічні зміни вносяться й у якісні різновиди товарів.

3. Для включення інформації про ціну угоди в котирування, установлюються мінімальні обсяги угод за кожною конкретною товарною групою. При менших обсягах угоди інформація про неї з котирування виключається. У деяких випадках варто встановлювати й максимальні обсяги угод, що відносяться до типових на даній біржі, бо при великих обсягах угод на рівень оплачених цін сильно впливають розміри цінових знижок.

4. У котирування включаються тільки ціпи останніх торгів і тільки за результатами угод на даній біржі. Типові ціни на інших товарних біржах можуть бути подані тільки для порівняння у вигляді окремої інформації.

5. У процесі котирування цін враховуються умови доставки товарів, передбачені в конкретних біржових контрактах. При суттєвому їхньому розходженні умови доставки (а відповідно і ціни угод) варто привести до єдиного базису. Як правило, таким єдиним базисом є умови доставки «франко-склад біржі». Стосовно цього базису коректуються ціни угод.

6. Під час здійснення котирування ціп необхідно враховувати умови розрахунків за укладеними контрактами (передплата, плата за фактом, форми розрахунків тощо). Якщо вони суттєво різняться, їх також приводять до єдиного базису.

Існують різноманітні засоби біржового котирування цін, засновані на застосуванні економіко-математичних методів і використанні електронно-обчислювальної техніки. Ці методи досить складні й застосовуються спеціально підготовленими робітниками котирувальних комісій товарних бірж.

Результати біржового котирування цін публікуються не пізніше наступного за торгами дня й містять наступну систему показників для асортиментних позицій і якісних стандартів кожного товару:

рівень типової ціни в розрахунку за одиницю товару;

мінімальний і максимальний рівні цін угод;

рівень цін першої й останньої угод (така інформація відбивається тільки на спеціалізованих і вузькоспеціалізованих товарних біржах при великій кількості угод на кожних торгах даним товаром).

Поиск по сайту: