Учасники біржової торгівлі та їх роль у торговельно-посередницькій діяльності

Учасниками біржових торгів є члени біржі й особи, які мають відповідно до законодавства і правил біржової торгівлі право брати участь у біржових торгах. Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі (фондова або товарна) і прийнятими законодавчими актами.

Присутніх у біржовому залі можна умовно розподілити на групи:

група посередників, які укладають біржові угоди;

організатори укладання біржових угод;

група контролю;

група спостереження.

Група посередників, які укладають біржові угоди. Їх склад визначається правилами біржової торгівлі й може відрізнятися залежно від того, якого типу є біржа: відкрита і закрита.

На відкритій біржі укладати угоди мають право:

члени біржі та їх представники;

брокери, акредитовані на біржі;

постійні й разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.

На закритій біржі право укладати угоди мають:

члени біржі та їх представники;

брокери, акредитовані на біржі.

Організатори укладання біржових угод утворюють необхідні умови учасникам торгів для укладання угод. До них належать:

маклери, які ведуть біржовий торг;

оператори (помічники маклера), які фіксують укладені угоди у своєму колі;

співробітники розрахункової палати, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;

працівники відділу експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставлені на торг, і надають необхідну консультацію учасникам торгів;

працівники юридичного відділу, які консультують під час оформлення укладеної угоди й складання біржових договорів.

Група контролю здійснює безпосередній контроль за проходженням торгу, виконанням законодавства біржею і біржовими посередниками. Сюди входять представники біржового комітету, ревізійної комісії, відділу організації біржових торгів, комітету з етики.

Група спостереження. Це - запрошені біржею спеціалісти (преса, телебачення, разові відвідувачі).

Кожна біржа має право самостійно визначати коло осіб, що допускаються до операційного залу. Права й обов’язки учасників біржової торгівлі визначаються внутрішньобіржовими нормативними документами.

З розвитком і ускладненням ринку, його географічні поширенням інститут посередництва розростається й урізноманітнюється. Між продавцем і покупцем найчастіше виступає не один, а кілька, а інколи й велика кількість посередників. На ринку діє безліч торговців (покупців), які здійснюй операції з товарами та без них. З різним рівнем умовності і можна класифікувати за різними оцінками. Однією з ознак класифікації посередників, яка дає змогу зрозуміти особливості механізму біржової і брокерської торгівлі, є їх поділ за джерелами, способами одержання прибутків, за рахунок яких покриваються витрати й утворюється прибуток посередників. За цією ознакою їх можна розподілити на дві групи: на посередників, які здійснюють операції за рахунок клієнтів, та посередників, які здійснюють операції за свій рахунок.

До першої групи належать агенти (агенти-посередник комісійні агенти), брокери, особисті представники.

Агент (від. лат. Agens – діючий) – юридична чи фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням інше особи (принципала) за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку операцій, але без права підпису контракту.

Свої дії агент здійснює з відома принципала за агент кою згодою за винагороду.

Агенти-посередники (комісійні агенти) у здійсненні контрактів можуть бути тільки комісіонерами. Вони не беруть і себе ніякого фінансового ризику в операціях (за винятком ризику, що випливає з можливості банкрутства їх клієнтів), а їх прибуток складається з комісійних, виплачуваних клієнтами за надані посередницькі послуги.

Агенти, як правило, працюють на підприємстві або в брокерській конторі, виконують представницькі функції свого підприємства, а оплата їх праці здійснюється в тому ж порядку, що й інших працівників підприємства.

Брокер (від. англ. Broker – комісіонер, маклер) – це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем.

Брокер продає або купує товар (цінні папери) за ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається в його дорученні-наказі брокеру на здійснення операції.

За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує і нічого не продає. Він лише зводить продавця (виробника або господаря товару, власника цінних паперів) з покупцем, або навпаки, в т.ч. через біржу. За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. Брокер як фізична особа є службовцем брокерської фірми (контори).

На біржі під час торгу за сферою діяльності брокери поділяються на дві групи:

"брокер біля столу" – це брокер, який здійснює пошук клієнта (продавця або покупця) на ринку реального товару;

"біржовий брокер" (за біржовою термінологією – «брокер на підлозі», «брокер в ямі», «брокер у біржовому кільці»).

Брокерською, як і іншою посередницькою діяльністю, може займатись будь-яка юридична або фізична особа незалежно під членства на біржі. Важливо розрізняти форми організації цієї діяльності.

З правової точки зору необхідно розрізняти такі форми організації брокерської діяльності: брокерська фірма (компанія), брокерська контора, брокерський підрозділ (відокремлений і невідокремлений) підприємства. В основі їх відмінностей лежать форми й відносини власності.

Брокерська фірма - це, як правило, власне індивідуальне або колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою і власником майна, а також одержуваного прибутку (з відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів до бюджету).

Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством-власником - членом біржі. Майно й прибуток брокерської контори належать не їй, а власнику, який створив це підприємство.

Друга група посередників (що здійснюють операції за свій рахунок) більш різноманітна й численна.

Дилер (від англ. dеаlег - торговець) - фізична або юридична особа (фірма), яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик. Тобто це найбільш висока й ризикована, порівняно з брокерською, форма організації посередництва. На відміну від брокера, дилер стає на час власником об’єкта купівлі-продажу. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі й продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди).

Поділ посередників на брокерів і дилерів досить умовний. У реальному житті брокери (брокерські фірми) можуть вдаватися до виконання дилерських операцій, і навпаки.

Брокери (брокерські фірми, компанії) і дилери (дилерські фірми, компанії), по суті, є інститутами інфраструктури товарного ринку, у тому числі ринку засобів виробництва й послуг.

Як і брокери, дилери залежно від сфери діяльності такої поділяються на дві групи: дилери, які функціонують на ринку реального товару, та біржові дилери.

До першої групи належать підприємства (фірми, компанії і т. ін.), а також окремі фізичні особи, які здійснюють купівлю-продаж товару, тією чи іншою мірою реально (прямо або побічно) беруть участь в його русі від виробників до споживачів. Прямі дилери займаються переважно посередництвом у купівлі-продажу тих товарів, які не є біржовими (тобто не є предметом купівлі-продажу на товарних біржах), і спеціалізуються в умовах ринкової економіки на посередництві головним чином сировинних товарів, переважно сільськогосподарського походження. Сюди можна віднести, наприклад, торговий будинок, різного роду оптові торговельні фірми (за старою термінологією – оптові бази, бази матеріально-технічного обслуговування і т. ін.).

Джобер (від англ. Jobber) – це фірма (особа), яка скуповує великі партії товарів для швидкого перепродажу.

Біржовий механізм джобери використовують переважно з метою гри на підвищенні або зниженні цін, курсів акцій, валют.

Окрему групу біржових спекулянтів-професіоналів складають трейдери (від англ. Trade – торгівля, ремесло), які вкладають гроші в спекулятивні операції (торгують за свій рахунок) на порівняно тривалий період (декілька днів, тижнів або навіть місяців), сприяючи переходу капіталів з одного ринку на інший.Тобто, Трейдер – біржовий посередник, який за рахунок власних коштів здійснює закупку або продаж біржового товару з метою здійснення у подальшому спекулятивної угоди з даним товаром на більш вигідних умовах. Отже, трейдер оперує власними фінансовими коштами, а мета угод на біржі – спекулятивна. Трейдер, як правило, діє на певному сегменті біржового ринку.

Скальпери – це професійні торговці, які торгують для себе. Техніка торгівлі складається з торгівлі на мінімальних коливаннях, отримання невеликого прибутку чи збитку на великих обсягах торгівлі.

Готовність «скальперів» купувати за запропонованою ціною та продавати за ціною замовлення; за пропонованою ціною, створює величезну кількість загальної спекулятивної ліквідності. Як і одноденні трейдери, скальпери рідко залишають позиції до наступної торгової сесії.

Залежно від того, на яких видах різниці в цінах грають трейдери, вони поділяються на професійні групи. Основі з них – арбітражисти (від франц. Arbitrage – посередник у спорі) і спредери.

Арбітражисти грають на географічній різниці в цінах. Арбітраж – це одночасна купівля й продаж товару (контракту) на різних ринках (біржах).

Арбітражисти використовують, наприклад, різницю в цінах на сільськогосподарські продукцію на біржах окремих регіонів і країн. При цьому вони враховують витрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості продукції тощо.

Спредери грають на різниці в цінах на товар у часі, вивчаючи закономірності й взаємозв'язок цін на нього в різні періоди року (в окремі місяці) і прогнозуючи їх на майбутній період (на живу тварину ціни нижчі восени, зерно коштує дешевше в період збирання, ніж через кілька місяців, тому що в ціні відбиваються витрати на зберігання і т. ін.).

Дрібних спекулянтів, непрофесійних торговців на біржі називають публікою, інститут (групу) непрофесійних приватних маклерів за біржовою термінологією – кулісою, а неофіційних біржових посередників, маклерів, які укладають біржові угоди без участі офіційних маклерів, – кулісьє.

Маклер є організатором укладання біржових угод.

Функції маклера:

посередництво при укладанні угод у результаті прийняття доручень (наказів) членів і відвідувачів біржі й знаходження відповідних контрагентів;

представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені;

консультування торговців з питань властивостей продаваних товарів;

документальне оформлення угод і передача їх на реєстрацію;

експертні оцінки й висновки з питань біржових угод, торговельної кон’юнктури.

Поиск по сайту: