АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Становлення ф'ючерсної торгівлі у біржових центрах світу. Види біржових операцій на ф’ючерсному ринку

 

Ф'ючерсна торгівля виникла з біржової торгівлі реальними товарами. Поряд із продажем товарів у фактично визначений час виникає необхідність з поставки товарів через визначений час.

Операції з терміном постачання на майбутнє, на відміну від негайної поставки, вимагають більш визначеної стандартизації і гарантій їх виконання. Іншими словами, у міру розвитку великої промисловості і вимог, що звідси виходять, виникла необхідність суспільно-прийнятної стандартизації товарних операцій з однієї сторони і гарантування їх виконання – з другої.

Система гарантування виконання операцій розвивалась у двох напрямках. З одного боку, біржі створювали страхові та гарантійні запаси біржових товарів, а з другого – широке розповсюдження отримав механізм перепродажу раніше укладених угод, що дозволило продавцеві або покупцеві замість відмови продати своє договірне зобов'язання або купити нове.

Історія засвідчила перехід від форварду до ф'ючерсу у наступні етапи:

1. Продавці і покупці сільськогосподарської продукції почали укладали форвардні угоди з поставкою через 10,20,30 або 60 днів.

2. Стандартизація всіх умов цих поставок.

3. Формалізація ринку форвардних контрактів шляхом організації біржі зі своїми правилами ведення торгівлі і гарантією виконання угод.

Гарантованість ф'ючерсної діяльності досягається наявністю строкового (резервного) фонду коштів і прийняттям Розрахунковою палатою зобов'язань бути в окремих випадках покупцем і продавцем на угоди, які через певні причини можуть переглядатись або ліквідовуватись на ф'ючерсній біржі.

Ф'ючерсна біржа – це своєрідний ринок фіктивного товарного капіталу, де покупців та продавців цікавлять не товари, а можливість отримати позитивну різницю вартості цінних паперів через певний термін.

Вперше ф'ючерсні угоди почали укладати в 1865 р. на Чиказькій торговельній біржі. Сьогодні ф'ючерсна торгівля ведеться на 11 найбільших біржах США, а також на багатьох біржах Західної Європи, Південно-Західної Азії, Австралії та інших країн.

Ф'ючерсні ринки є одними з найбільш ефективних і ліквідних торгових механізмів. Функції ф'ючерсних ринків:

перенесення ризику з учасників ринку, які не бажають ризикувати, на тих, хто хоче ризикнути;

підвищення стабільності цін. Ліквідні ф'ючерсні ринки сприяють стабільності цін;

виявлення ціни. Ф'ючерсні котирування виявляють узгодження учасників ринку щодо майбутньої ціни товарів чи фінансових інструментів, що дозволяє більш точно планувати виробництво;

встановлення порядку в торговельній практиці різноманітних учасників ринку. Правила біржі сприяють чесній і впорядкованій торгівлі;

доступність і відкритість інформації для всіх учасників біржової торгівлі, що заставляє їх вести конкуренцію в рівних умовах.

Ф'ючерсна біржова торгівля створює механізм ринкового прогнозування цін, адже товари ще не створено, а ціни на них через купівлю-продаж товарів живуть під впливом різноманітних ринкових ситуацій, задовольняючи учасників, що укладають біржові ф'ючерсні контракти.

Виходячи з мети, яку поставили учасники торгівлі на біржі, у процесі укладання біржових угод вони здійснюють певні біржові операції, а саме:

купівля і продаж реального товару:

страхування від можливих втрат у разі зміни ринкових цін на реальні товари й на ф’ючерси (хеджування);

спекулятивні операції, засновані на різниці в цінах.

Купівля і продаж реального товару здійснюється виробниками з метою реалізації товарів, які ними вироблені; споживачами - з метою забезпечення себе сировиною для подальшої переробки або необхідними товарами; торговцями - з метою подальшого перепродажу товарів кінцевим споживачам.

Хеджування виконує функцію біржового страхування від цінових втрат на ринку реального товару й забезпечує компенсацію деяких витрат (наприклад, на зберігання товару); має на меті компенсувати за рахунок прибутку збитки, отримані від реалізації на ринку реального товару; забез­печує побічний зв’язок біржового ринку ф’ючерсних контрактів з ринком реального товару. На біржі хеджування здійснюють, як правило, підприємства, організації, приватні особи, які водночас є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торгівці.

Спекулятивні операції здійснюються з метою одержання прибутку від купівлі-продажу біржових контрактів (форвардних і особливо ф’ючерсних), який може утворитися внаслідок різниці між ціною біржового контракту в день (момент) його укладання і ціною в день виконання за сприятливої для однієї зі сторін (продавця чи покупця) зміни ціни. В основі спекулятивних, як і страхових (хеджування), біржових угод лежить один і той же принцип біржової гри - гра на різниці в динаміці (на підвищенні або зниженні) цін ф’ючерсних контрактів. Але їх різниця в тому, що спекулятивні операції здійснюються посередниками (брокерами і дилерами, звичайно приватними особами), а хеджування - власниками (продавцями і покупцями) реального товару.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)