Харчування дітей першого року життя

Харчування дітей першого року життя може бути природнім, штучним і змішаним.

Природнє вигодовування. Найкращою їжею для дітей грудного віку є материнське молоко. З материнським молоком вони одержують не тільки достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей, але й ще цілу низку біологічно важливих речовин, яких мало, або зовсім немає в замінниках жіночого молока – різних молочних сумішах.

Склад грудного молока змінюється в залежності від періодів лактації: протягом 2-3 перших днів після пологів виділяється молозиво, з 2-3-го дня – молозивне (раннє) молоко, з 4-5-го - перехідне, а з 2-3-го тижня – зріле молоко. Молозиво і молозивне молоко відрізняються від зрілого своїм жовтуватим кольором, більшою густиною, солонуватим смаком, більшою енергетичною цінністю, легкістю зсідання під час нагрівання до 100°С.

Молозиво і молозивне молоко багаті на білки (в 3-6 разів більше, ніж зріле молоко), жири, мінеральні солі, вітаміни. Саме тому новонароджені, одержуючи з грудей матері невелику їх кількість не тільки втамовують голод, а й повністю задовольняють потребу організму в усіх життєво важливих поживних речовинах.

Зріле жіноче молоко відрізняється від інших видів більш стабільним складом і енергетичною цінністю. Проте у різних жінок за вмістом поживних речовин, особливо білків, жирів, вітамінів, неоднакове. Склад грудного молока може змінюватися також протягом доби і навіть у процесі одного й того самого годування немовляти. Наприклад, останні порції молока містять більше жирів, ніж перші. Це треба враховувати при потребі регуляції апетиту у дитини. У цілому ж індивідуальні коливання складу молока залежать від багатьох причин, насамперед від особливостей організму жінки, стану її здоров’я, харчування та способу життя.

Материнське молоко для новонароджених і грудних дітей є продуктом харчування унікальної цінності:

1) білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, що містяться в ньому, за своїм хімічним складом та якісним співвідношенням наближаються до таких у дитячому організмі, тому добре засвоюються в травному каналі і з максимальним ефектом використовуються для збільшення маси тіла, росту, і розвитку дітей;

2) завдяки схожості вони рідше викликають у дітей харчову алергію у формі ексудативного діатезу;

3) мають повноцінний склад, тобто його білкові фракції – казеїн, альбумін і глобулін містять повний набір амінокислот у такому співвідношенні, яке сприяє процесам травлення та обміну речовин дитячому організмі;

4) фракція білків - глобулінів бере участь у формуванні імунітету до багатьох інфекційних захворювань;

5) жири жіночого молока багаті на вітаміни та ПНЖК (лінолева та арахідонова). Ці кислоти поліпшують засвоєння жирів і білків їжі, запобігають хворобам, які супроводжуються ураженнями шкіри (ексудативний діатез, екзема); ці жири засвоюються організмом дитини краще, ніж жири коров’ячого молока, тому що починають розщеплюватись частково у роті під дією ферменту ліпаза, полегшуючи роботу печінки та підшлункової залози, функція яких недостатньо зріла для перетравлення і розщеплення різних жирів; жири містять жиророзчинні вітаміни (ретинол, токоферол), які активізують захисну функцію шкіри і слизових оболонок проти шкідливого впливу на них різних негативних чинників, запобігають порушенню обміну жирів, білків, мінеральних солей, а також руйнуванню вітамінів; віт Д – запорає рахітові;

6) молоко містить всі віт групи В та аскорбінову кислоту, а також різні мікроелементи; залізо в жіночому молоці, на відміну від жіночого, міститься у зв’язаному стані з білками, що сприяє його ліпшому засвоєнню;

7) у материнському молоці міститься цінний вуглевод – молочний цукор (лактоза), який розщеплюється на глюкозу та галактозу, що використовується як енергетичний матеріал, а галактоза потрібна ще й для побудови нервових клітин головного мозку – вважають, що завдяки галактозі жіночого молока психоемоційний розвиток дітей, яких годують грудьми, відбувається ліпше, ніж у разі штучного годування;

8) після народження виконує роль протиінфекційного імунітету. У передачі імунітету від матері дитині беруть участь білки материнського молока, що мають назву імуноглобулінів. Серед них важливе значення має імуноглобулін А, який блокує розмноження в кишечнику дитини хвороботворних кишкових і дизентерійних паличок, сальмонел, стафілококів, збудників дифтерії, паротиту, поліомієліту, багатьох вірусів та сприяє їх виділенню з організму; імунні клітини – макрофаги і лімфоцити переносяться у молочні залози з течією крові, а звідти переходять у молоко; інші чинники захисту – залізовмісний білок лактоферин, ферменти лізоцим та лактопероксидаза, які пригнічують життєдіяльність бактерій, а також противірусний чинник – інтерферон та ін.