 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Значення мінеральних солей в процесі росту і розвитку дитини
З наявністю мінеральних речовин пов'язане явище збудливості - одна із основних властивостей живого (натрій, калій, хлор). Ріст і розвиток кісток, нервових елементів, м'язів залежать від вмісту мінеральних речовин. Вони визначають реакцію крові (рН), сприяють нормальній діяльності серця і нервової системи, використовуються для утворення гемоглобіну (залізо), соляної кислоти шлункового соку (хлор). Мінеральні солі створюють необхідний для життєдіяльності клітин певний осмотичний тиск.
У новонародженого мінеральні речовини становлять 2,5% маси тіла, у дорослого - 5%.
Добова потреба дітей в основних мінеральних речовин в залежності від віку наведена в додатку 8.
При змішаному харчуванні людина одержує всі необхідні їй мінеральні речовини в достатній кількості з їжею. Тільки кухонну сіль додають до їжі при її кулінарній обробці.
Дитячий організм, який росте, особливо потребує додаткового надходження багатьох мінеральних речовин.
Мінеральні речовини справляють важливий вплив на розвиток дитини. З кальцієвим і фосфорним обміном пов'язані ріст кісток, строки окостеніння хрящів і стан окислювальних процесів у організмі. Кальцій впливає на збудливість нервової системи, скоротність м'язів, здатність крові зсідатися, білковий і жировий обмін в організмі. Фосфор потрібний не тільки для росту кісткової тканини, але й для нормального функціонування нервової системи, більшості залозистих та інших органів.
Найбільша потреба в кальції відзначається на першому році життя дитини; в цьому віці вона у 8 разів більша, ніж на другому році життя, і в 13 разів більша, ніж на третьому році, потім потреба в кальції знижується, трохи підвищуючись у період статевого дозрівання.
Оптимальне співвідношення між концентрацією солей кальцію і фосфору для дітей від 1 року до 3-х років повинно становити 1:1, увіці 8-10 років - 1: 1,5, у підлітків і старших школярів - 1:2. При таких показниках розвиток скелета відбувається нормально. В молоці ідеальне співвідношення солей кальцію і фосфору, тому включення молока в раціон харчування дітей обов'язкове.
Крім зазначених мінеральних речовин, дитині необхідні залізо, магній, цинк, мідь, йод, фтор, кобальт, натрій та інші. Вони входять в склад ферментів, гормонів, вітамінів і мають впливають на обмін речовин, ріст і розвиток організму. Нестача в організмі того чи іншого мікроелемента призводить до розвитку різноманітних специфічних захворювань: ендемічного зобу при нестачі йоду, карієсу зубів при нестачі фтору, анемії при нестачі заліза тощо.
Потреба дітей в мінеральних речовинах, в тому числі і в мікроелементах, до 2 міс. задовільняється грудним молоком. Починаючи з 2-х місячного віку їх потрібно вводити в раціон дитини з соками ягід, фруктів і овочів, а з 5 міс. - з прикормом (овочі та фрукти, яйця, м'ясо, каші, особливо гречана, вівсяна та ін).
Вітаміни. Для нормального розвитку дитячого організму в їжу дітей повинні входити в достатній кількості вітаміни.
Вітаміни входять до складу багатьох ферментів. Цим пояснюється важлива роль вітамінів в обміні речовин. Вітаміни сприяють дії гормонів, а також підвищенню опірності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища (інфекція, дія високої і низької температури тощо). Вони необхідні для стимуляції процесів росту, відновлення тканин і клітин після травм і операцій.
На відміну від ферментів і гормонів, більшість вітамінів не утворюється в організмі людини. Головним джерелом їх є овочі, фрукти і ягоди. Містяться вітаміни також у молоці, м'ясі, рибі. Вітаміни потрібні в дуже невеликій кількості, але нестача їх або відсутність у їжі порушує утворення відповідних ферментів, що веде до захворювань - авітамінозів.
Добова потреба у вітамінах залежно від віку наведена в додатку 9.
Усі вітаміни поділяють на дві великі групи:
1) розчинні у воді;
2) розчинні в жирах.
До водорозчинних відносять групу вітамінів В, вітаміни С і PP. До жиророзчинних належать вітаміни A, D, Е, К.
Вітамін В1 (тіамін, аневрин) бере участь в обміні речовин, особливо вуглеводів, впливає на нейрогуморальну регуляцію, а також підвищує рухову і секреторну функцію шлунка. При відсутності в їжі вітаміну В1 розвивається захворювання бері-бері. Хворий втрачає апетит, швидко втомлюється, поступово з'являється слабкість у м'язах ніг. Потім настає втрата чутливості в м'язах ніг, ураження слухового і зорового нервів, гинуть клітини довгастого і спинного мозку, настає параліч кінцівок. Без своєчасного лікування настає смерть.
Нестача вітаміну В1 в їжі призводить до втомлюваності, погіршення апетиту, зниження маси тіла, ураження периферичних нервів, порушення функції серцево-судинної системи. Вітамін В1 сприяє росту і розвитку дітей. Він необхідний при фізичній і нервовій перевтомі, а також шлунково-кишкових розладах, виразках шлунка і кишечника.
Вітамін В1 міститься в лісових горіхах, неочищеному рисі, хлібі грубого помолу, ячмінній і вівсяній крупах, особливо багато його в пивних дріжджах і печінці.
Вітамін В2 (рибофлавін) відноситься до натуральних пігментів овочів, картоплі, молока тощо. Він стійкий до зовнішнього середовища, добре переносить нагрівання, але під впливом сонячного проміння переходить у неактивну форму і втрачає свої вітамінні властивості. У людини рибофлавін може синтезуватися мікрофлорою кишечника.
Вітамін В2 відіграє важливу роль у процесах росту. Він бере участь в обміні вуглеводів, білків і жирів, впливає на функцію органу зору, зокрема підвищує темнову адаптацію, гостроту зору на світло.
У дитини у разі відсутності цього вітаміну уражується шкіра (найчастіше в області губ). З'являються тріщини, які мокріють і вкриваються темною кіркою. Далі розвивається враження очей і шкіри, яке супроводжується відпаданням зроговілих лусочок. Пізніше можуть розвиватися злоякісне недокрів'я, враження нервової системи, раптове падіння артеріального тиску, судоми, втрата свідомості.
Міститься вітамін В2 в хлібі, гречаній крупі, молоці, яйцях, печінці, м'ясі, фруктах, овочах.
Вітамін РР (нікотинамід) бере участь у реакціях клітинного дихання, сприяє нормалізації секреторної та моторної функції шлунка, впливає на секрецію і склад функції підшлункового соку, нормалізацію функції печінки тощо. Під впливом вітаміну РР підвищується використання організмом рослинних білків їжі. Вітамін РР сприяє також тканинному обміну головного мозку. Його роль велика в збереженні рівноваги процесів збудження і гальмування.
При авітамінозі РР спостерігається відчуття жару в роті, сильне слиновиділення і проноси. Язик стає малиново-червоним. На руках, шиї, обличчі з'являються червоні плями. Шкіра стає груба і шершава, тому захворювання дістало назву пелагра (від італ. Pellagra - шершава шкіра). При важкому перебігу хвороби слабшає пам'ять, розвиваються психози і галюцинації.
Вітамін РР міститься в зелених овочах, моркві, картоплі, горосі, дріжджах, гречаній крупі, житньому хлібі, молоці, м'ясі, печінці.
Вітамін В12 (ціанокоболамін) у людини синтезується в кишках. Міститься в нирках, печінці ссавців і риб.
При його нестачі в організмі розвивається злоякісне недокрів'я, пов'язане з порушенням утворення еритроцитів.
Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь в окислювально-відновних реакціях організму, активізує діяльність ферментів і гормонів, ріст хрящів і кісток, підвищує звертання крові, зменшує швидкість осідання еритроцитів, попереджує набряки і атеросклероз, впливає на стійкість організму до різних зовнішніх чинників. Вітамін С відіграє важливу роль у підтриманні нормального стану стінок капілярів і збереження їх еластичності.
При нестачі вітаміну С спостерігається підвищена ламкість капілярів і схильність до крововиливів.
Гіповітаміноз витаміну С у дітей виникає навіть при найнезначніших захворювань і посилюється при кишкових розладах, послаблюючи загальний стан організму. Зменшення в організмі вітаміну С призводить до зниження опірності до інфекційних і простудних хвороб.
Повна нестача вітаміну С спричинює захворювання на цингу. Звичайно хвороба починається із загальної слабкості, пригніченості. Шкіра набуває бруднувато-сірого відтінку, ясна кровоточать, випадають зуби. На тілі з'являються темні плями крововиливів, деякі з них вкриваються виразками і викликають різкий біль. Раніше дуже часто цинга забирала багато людських життів.
Вітамін С дуже поширений у природі в овочах, фруктах (особливо, в цитрусових), ягодах (шипшина, чорна смородина), хвої, в печінці. Добре зберігається аскорбінова кислота у квашеній капусті. У 100 г хвої міститься 250 мг вітаміну С, в 100 г шипшини -150 мг. Потреба у вітаміні С 50-100 мг на день.
При зберіганні овочів, фруктів вітамін С у них руйнується, тому під весну, наприклад, картопля містить лише 50% вітаміну С порівняно з тим, що в ній було восени.
Вітамін С малостійкий. Під впливом високої температури, особливо при доступі кисню повітря, він легко окиснюється і руйнується.
В дошкільних закладах, будинках дитини, школах-інтернатах, дитячих молочних кухнях цілодобово проводять С-вітамінізацію їжі.
Вітамін А (ретинол) сприяє росту всіх клітин і тканин організму, а також правильній функції залоз зовнішньої і внутрішньої секреції. Він забезпечує нормальний ріст і живлення шкіри, волосся, слизових оболонок, скелету, приймає участь в жировому обміні, в акті нічного зору, який забезпечується палочками сітківки ока. В палочках сітківки ока міститься чутливий до світла зоровий пурпур (родопсин), який під впливом світла розпадається, а в темряві відновлюється. Нестача в організмі ретинолу призводить до розвитку захворювання гемералопатії (куряча сліпота), тобто різке падіння гостроти зору при неяскравому освітленні, яке призводить у тяжких випадках до повної, але зворотної, сліпоти.
При нестачі вітаміну А сповільнюється також ріст дітей.
В організмі людини утворюється із провітаміну А - природного пігмента каротину (від латинського слова карота - морква), який є у великих кількостях у свіжій моркві, помідорах, салаті, абрикосах, риб'ячому жиру, вершковому маслі, печінці, нирках, жовтку яєць. Кількість вітаміну і провітаміну А в продуктах навесну зменшується, а тому весною рекомендується додатково приймати синтетичний препатарат вітаміну А.
Вітамін А активніше засвоюється з жирами, оскільки добре в них розчиняється. В харчуванні дітей вітаміну А в чистому вигляді повинно бути не менше 1/3 добової норми, решта 2/3 можуть бути забезпечені продуктами, які містять каротин.
Добова потреба дітей у вітаміні А для дітей від 1 року до 7 років -1,0 мг, для дорослих - 2 мг.
Вітамін D (ергокальциферол, антирахітичний) відіграє важливу роль у фосфор-кальцієвому обміні. Він нормалізує всмоктування із кишечника солей кальцію і фосфору, впливає на їх обмін в організмі, сприяє перетворенню органічного фосфору тканин в неорганічні його сполуки і відкладенню фосфорнокислого кальцію в кістках, стимулює ріст.
Відсутність в організмі дітей вітаміну D у віці до п'яти років призводить до тяжкого захворювання - рахіт. При рахіті порушується процес формування кісток, кістки черепа стають м'які і податливі, кінцівки викривляються. На розм'якшених ділянках черепа утворюються гіпертрофовані тім'яні і лобові бугри. Мляві, бліді, з неприродно великою головою і коротким кривоногим тілом, великим животом, такі діти різко відстають у розвитку.
Всі ці важкі порушення спричинені відсутністю або нестачею в організмі вітаміну D, який міститься в жовтках, коров'ячому молоці, риб'ячому жирі.
Вітамін D може утворюватися в шкірі людини із провітаміну ергостеролу під впливом ультрафіолетових променів. Зрозуміло у зв'язку з цим, чому діти найчастіше хворіють на рахіт взимку, ніж влітку. Риб'ячий жир, перебування на сонці або штучне ультрафіолетове опромінення є могутніми засобами запобігання і лікування рахіту.
Добова потреба здорової дитини у вітаміні D складає 2 мг.
Вітамін Е (токоферол) приймає участь в обміні білка, нормалізує м'язову діяльність, попереджує розвиток м'язової втоми, впливає на функції ендокринних залоз, особливо гіпофізу, щитовидної і надниркових залоз. Відсутність вітаміну Е в організмі вагітної жінки може спричинити загибель плоду.
Вітамін Е міститься в тваринних і рослинних маслах, м'ясі, печінці, яєчному жовтку, горосі, кукурудзі, овочах.
Добова потреба дітей у вітаміні Е 5 мг.
Вітамін К (вікасол) сприяє нормальному звертанню крові, приймає участь в обмінних процесах, рості і розвитку організму, в диханні клітин.
Вітамін К міститься в салаті, капусті, шпинаті, свинячій печінці, яйцях, молоці (синтезується кишковою бактеріальною флорою в шлунково-кишковому тракті).
Відсутність в організмі вітаміну К поповнюється його синтетичним препаратом.
Поиск по сайту: