V. Призначення на військові посади, переміщення по службі. Атестування військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом

34. Військові посади, що підлягають заміщенню солдатами (матросами), сержантами і старшинами, та відповідні їм військові звання визначаються штатами (штатними розписами) військових частин.

Перелік посад рядового, сержантського і старшинського складу, що підлягають заміщенню військовослужбовцями строкової військової служби та військовослужбовцями, прийнятими на військову службу за контрактом, відповідні їм військові звання та тарифні розряди посад визначаються Мініс­терством оборони України.

Солдати (матроси), які до призову на строкову службу пройшли підго­товку з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах, призначаються на штатні військові посади відповідно до набутих військово-облікових спеціальностей.

Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які пройшли підготовку в навчальних військових частинах (центрах) або набули практичних навичок під час проходження військової служби, приз­начаються на військові штатні посади відповідно до набутої ними спеціаль­ності та присвоєного військового звання.

35. Встановлюється така відповідність типових військових штатних посад сержантів і старшин їх військовим званням:

командир відділення та йому відповідні – сержант, старшина 1 статті;

заступник командира взводу – старший сержант, головний старшина;

старшина роти, команди та їм відповідні – старшина, головний кора­бельний старшина.

36. Право призначення на посади належить:

а) командирів відділень, заступників командирів взводів та їм відповідних – командирам (начальникам) окремих військових частин, які мають дисцип­лінарні права командира батальйону (корабля 3 рангу) і право видавати накази, та вище;

б) старшин рот, команд та їм відповідних – командирам бригад, полків, окремих батальйонів, кораблів 1 і 2 рангу і начальникам, які мають рівні з ними права, та вище.

Призначення солдатів (матросів), сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом по військовій частині.

37. Просування по службі солдатів (матросів), сержантів і старшин здійснюється залежно від їх службової відповідності, морально-ділових якос­тей, стану здоров'я та наявності вакантних посад.

На посади із штатними категоріями військових звань сержанта (старшини 1 статті) можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані солдати (матроси), які закінчили спеціальні курси в навчальних частинах, з одно­часним присвоєнням їм військового звання молодшого сержанта (старшини 2 статті).

На посади із штатними категоріями військових звань старшого сержанта (головного старшини), старшини (головного корабельного старшини) можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані сержанти (старшини 1 статті) і молодші сержанти (старшини 2 статі), які, за висновками тестів та атестаційної комісії, гідні призначення на ці посади.

На посади із штатними категоріями військових звань прапорщика (мічмана) можуть призначатися добре підготовлені та дисципліновані сержанти (старшини), які за висновками тестів та атестаційної комісії гідні призначення на ці посади. У разі потреби призначення на зазначені посади прапорщиків військовослужбовці за контрактом, які займають посади прапорщиків, переміщуються на посади рядового, сержантського або старшинського складу.

Особи рядового, сержантського і старшинського складу проходять війсь­ко­ву службу у військових частинах і на кораблях, до яких їх було направлено під час призову на строкову військову службу або куди вони прибули після підготовки в навчальних військових частинах (центрах).

Матроси і старшини, які проходять військову службу на кораблях і суднах Військово-Морських Сил України і визнані за станом здоров'я не придатними до військової служби на них, підлягають переведенню до бере­гових частин Військово-Морських Сил України.

38. Переміщення по службі військовослужбовців строкової служби з однієї військової частини до іншої проводиться:

за службовою необхідністю;

за сімейними обставинами – внаслідок зміни сімейних обставин під час проходження військової служби на підставі клопотання військовослужбовця або клопотання, порушеного військовим комісаріатом на прохання членів сім'ї військовослужбовця та акта обстеження сімейного стану військово­службовця, затвердженого обласним військовим комісаром;

за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

39. Переміщення по службі осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, здійснюється:

а) на вищі посади – у порядку просування по службі;

б) на рівні посади:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

у разі проведення заміни у місцевостях із встановленими строками служби;

для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи;

за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

за сімейними обставинами – на особисте прохання;

з меншим обсягом роботи, виходячи з професійних, ділових і моральних якостей, – на підставі атестаційного висновку;

в) на нижчі посади:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості переміщення на рівну посаду;

за станом здоров'я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

виходячи з професійних, ділових і моральних якостей – на підставі атестаційного висновку;

у порядку реалізації дисциплінарного стягнення – відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

за віком або сімейними обставинами – на особисте прохання;

г) у зв'язку зі вступом до військового навчального закладу із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, а за умови рівних звань – більший посадовий оклад; нижчою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань – менший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передба­чено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад.

У разі переміщення по службі осіб рядового, сержантського і старшинсь­кого складу, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їм надаються компенсації і пільги, передбачені для працівників відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

40. Переміщення по службі військовослужбовців, не пов'язане з проведен­ням організаційних заходів, направленням на навчання, призначенням на інші посади і звільненням з військової служби, проводиться, як правило, піс­ля закінчення зимового і літнього періодів навчання у Збройних Силах України. Переміщення в інший час допускається тільки в разі крайньої потреби.

У разі проведення у військових частинах організаційних заходів, коли немає можливості використати військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на посадах, що відповідають їх військовим званням і рівню підготовки, допускається переміщення сержантів і старшин за їх згодою з вищих посад на нижчі, в тому числі на посади солдатів і матросів.

41. Переміщення по службі осіб рядового, сержантського і старшинського складу здійснюється:

а) у межах військової частини – наказом командира військової частини;

б) у межах з'єднання з однієї військової частини до іншої – розпоря­дженням штабу з'єднання;

в) у межах оперативного командування – розпорядженням начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу оперативного командування;

г) з одного оперативного командування до іншого – розпорядженням начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

д) у межах виду Збройних Сил України – розпорядженням начальника організаційно-мобілізаційного управління штабу виду Збройних Сил України;

е) з одного виду Збройних Сил України до іншого – розпорядженням начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України;

є) з однієї військової частини до іншої, підпорядкованої начальнику управління центрального апарату Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України, – розпорядженням начальника відповідного управління;

ж) в інших випадках – розпорядженням начальника Головного організа­ційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Переведення осіб рядового, сержантського і старшинського складу із Збройних Сил України до інших військових формувань здійснюється на підставі розпоряджень начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України після погодження з органами військового управління цих формувань.

Особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України за їх згодою можуть бути відряджені до органів виконавчої влади, інших цивільних установ із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами затверджується Кабінетом Міністрів України.

Звільнення з посад відряджених військовослужбовців здійснюється за рішенням керівника органу виконавчої влади, іншої цивільної установи з наступним направленням у розпорядження Міністерства оборони України за погодженням з цим Міністерством:

після виконання обсягу робіт оборонного характеру;

за зверненням військовослужбовця;

у разі невиконання військовослужбовцем обов'язків за займаною посадою.

У разі потреби Міністр оборони України має право в будь-який час відкликати з органів виконавчої влади, інших цивільних установ відряджених військовослужбовців. Звільнені з посад відряджені військовослужбовці направляються в розпорядження Міністерства оборони України зі службо­вими характеристиками та витягами з наказів про звільнення з посад. Після повернення в розпорядження Міністерства оборони України зазначені військово­службовці призначаються на посади, з яких вони були відряджені, або на рівні посади.

Дозволяється здійснювати переведення військовослужбовців строкової військової служби, які є братами-близнюками, для спільного проходження служ­би в одному підрозділі.

Заборонено переміщати військовослужбовців-жінок на нижчеоплачувані посади у зв'язку з вагітністю, в разі наявності у них дітей віком до трьох років, а також одиноких матерів – у разі наявності у них дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

42. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, визначення об'єктивної та принципової оцінки професійної підготовки і морально-ділових якостей кожного військовослужбовця, відповідності посаді і перспективи службового використання проводиться їх атестування.

Атестування осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, проводиться в разі:

закінчення строку контракту (не пізніше ніж за два місяці);

переміщення на вищі або нижчі посади;

продовження строку служби за контрактом понад граничний вік перебу­вання на військовій службі;

прийняття рішення командуванням щодо звільнення з військової служби військовослужбовця за службовою невідповідністю або у зв'язку з систе­матичним невиконанням ним умов контракту;

переведення для подальшого проходження військової служби до інших військових формувань;

проведення організаційних заходів та неможливості використання військо­вослужбовця на військовій службі за контрактом.

Для проведення атестації у військових частинах від окремого батальйону, йому рівних та вище створюються атестаційні комісії. Склад атестаційної комісії оголошується наказом командира військової частини.

Військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, атестують їх прямі началь­ники.

Атестаційні матеріали, які містять висновки про невідповідність військовослужбовця займаній посаді або систематичне невиконання ним умов контракту, розглядаються атестаційною комісією в присутності військо­вослужбовця.

Затверджені командиром військової частини результати атестації оголошуються військовослужбовцю у семиденний строк. Виняток становлять тільки військовослужбовці, що перебувають у відрядженні, відпустці, на лікуванні, яким результати атестації оголошуються відразу після повернення у військову частину.

Скарга з приводу порушення порядку атестування або необ'єктивності атестації може бути подана військовослужбовцем у встановленому порядку не пізніше одного місяця з дня оголошення її результатів.

VI. Відрядження

43. Військовослужбовці направляються у службові відрядження за рішен­ням командира частини з оголошенням наказу по військовій частині із зазначенням прізвищ, мети і строку відрядження.

У службові відрядження особи рядового, сержантського і старшинського скла­ду направляються в таких випадках:

а) для навчання на курсах, зборах, вступу до військових навчальних закладів;

б) для забезпечення заходів, пов'язаних з бойовою підготовкою;

в) для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових ванта­жів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

г) як нарочні або для супроводження нарочних з таємними документами і матеріалами;

д) для супроводження окремих військовослужбовців (у разі потреби), хворих або команд військовослужбовців та конвоювання заарештованих і засуджених;

е) для одержання державних нагород;

є) для участі в засіданнях військових судів або прибуття в разі потреби до органів дізнання та досудового слідства;

ж) для участі у спортивних і культурно-масових заходах;

з) в інших випадках за викликом (розпорядженням) старших командирів (начальників).

Не допускається направлення у відрядження вагітних військово­службовців-жінок та тих, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, без їх згоди.

44. Військовослужбовцям, які направляються у відрядження, видається посвідчення про відрядження, зразок якого затверджується Міністерством оборони України.

Військовослужбовці після прибуття до пункту відрядження зобов'язані негайно з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, і в установленому порядку стати на облік відповідно у військовій частині чи у військовому комісаріаті, а в разі їх відсутності – у місцевій державній адміністрації чи в органі місцевого самоврядування.

Під час прямування у відрядження та під час повернення з нього військовослужбовцям забороняється відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах маршруту.

У разі затримки в дорозі з незалежних від нього обставин військово­службовець повинен поставити відповідну позначку у посвідченні про відрядження або одержати довідку про причину затримки у військового коменданта на транспорті (військового коменданта гарнізону, військового комісара), а якщо він відсутній – в адміністрації шляхів сполучення або місцевим державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування.

У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна військовослужбовець повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті (військового коменданта гарнізону, військового комісара), а якщо від відсутній – орган внутрішніх справ, адміністрацію шляхів сполучення або місцеву державну адміністрацію чи орган місцевій самоврядування.

45. За наявності поважних причин, що перешкоджають військово­службовцю своєчасно вибути з пункту службового відрядження до місця постійної служби, він повинен повідомити про це командира військової частини або посадову особу за місцем, де його взяли на облік.

Поважними причинами затримки військовослужбовців у відрядженні понад строки, визначені в посвідченні про відрядження, є розпорядження старших начальників про продовження строку відрядження, хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, перешкода стихійного характеру. Причини затримки мають бути підтверджені відпо­відними документами.

Про затримку військовослужбовців у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, начальник, у розпорядження якого вони прибули, або військовий комендант гарнізону (військовий комісар) зобов'я­зані повідомити командира (начальника), який направив військовослужбовця у відрядження, із зазначенням причини його затримки.

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни в період відрядження військовий комендант гарнізону, військовий комендант на транспорті або військовий комісар мають право припинити відрядження з відповідною позначкою про це у посвідченні про відрядження військово­службовця із зазначенням строку прибуття його до військової частини.

Про причини припинення відрядження і строк прибуття військово­службовця до військової частини військовий комендант (військовий комісар) повідомляє командира військової частини.

46. У разі неповернення військовослужбовця з відрядження в установ­лений строк та відсутності повідомлення про причини затримки командир військової частини негайно робить запит начальнику, в розпорядження якого було відряджено військовослужбовця, або військовому коменданту гарнізону (військовому комісару). Після одержання відповіді про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир частини організовує його розшук у встановленому порядку.

47. У разі оголошення мобілізації або одержання відповідних повідомлень про це військовослужбовці, які перебувають у відрядженні, зобов'язані з дозволу начальників, у розпорядження яких вони прибули, негайно поверну­тися до своїх військових частин.

Якщо військові частини змінили місце дислокації, військовослужбовці зобов'язані прибути до найближчого військового коменданта або військового комісаріату.

VII. Відпустки

48. Особи рядового, сержантського і старшинського складу, які прохо­дять строкову військову службу, мають право на такі види відпусток:

а) основна відпустка;

б) додаткова відпустка – як заохочення;

в) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою;

г) відпустка за сімейними обставинами.

49. Основна відпустка надається військовослужбовцям строкової військо­вої служби за весь період проходження військової служби тривалістю:

солдатам (матросам) – 20 календарних днів;

сержантам і старшинам – 25 календарних днів.

Військовослужбовцям строкової військової служби, віднесеним до 2 або 3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, основ­на відпустка надається тривалістю:

для солдатів і сержантів, яким встановлено строк служби до 18 місяців, – 30 календарних днів за перший рік служби та 15 календарних днів за дру­гий рік служби;

для матросів і старшин, яким встановлено строк служби до 24 місяців, – 30 календарних днів за перший рік служби та 30 календарних днів за дру­гий рік служби;

для солдатів і матросів, сержантів і старшин, яким встановлено строк служби до 12 місяців, – 30 календарних днів.

Основна відпустка надається військовослужбовцям після проходження ними не менш як 6 місяців строкової служби.

50. Додаткова відпустка як заохочення для військовослужбовців строко­вої військової служби надається один раз за весь період цієї служби три­валістю до 5 календарних днів. Така відпустка надається за високі показники в бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну, вмілу експлуатацію озброєння, бойової техніки і оголошується наказом по військовій частині.

Додаткова відпустка надається, як правило, разом з основною відпусткою військовослужбовця, а в разі використання основної додаткова відпустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення.

51. Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається на строк не більш як два місяці на підставі висновку госпітальної (гарнізонної) військово-лікарської комісії, а також військово-лікарської комісії при військовому комісаріаті або лікарської комісії цивільного лікувального закладу, якщо таким комісіям надано права госпітальної військово-лікарської комісії.

У разі неможливості з поважних причин використати відпустку для лікування у зв'язку з хворобою за межами військової частини військово­службовець може бути залишений у військовій частині зі звільненням його на час відпустки від усіх робіт, занять, несення служби у наряді та варті. Матроси і старшини кораблів і суден Військово-Морських Сил України в цьому випадку за розпорядженням старшого морського начальника розміщуються в одній із берегових частин (без виключення зі списків корабля або судна), де зараховуються на всі види постачання. Відпустка при військовій частині проводиться, як правило, в медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Військовослужбовці під час відпустки для лікування у зв'язку з хворобою за розпорядженням командира військової частини або військового коменданта гарнізону, а також військового комісара можуть направлятися на медичний огляд за місцем проведення відпустки.

Продовження відпустки для лікування таким військовослужбовцям визначається відповідно до постанови військово-лікарської комісії.

Особи рядового, сержантського і старшинського складу, яким до закін­чення встановленого строку військової служби залишилося служити менше одного місяця, відпустку у зв'язку з хворобою проводять при військовій час­тині.

52. Відпустка за сімейними обставинами може бути надана:

а) у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів військовослужбовця (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина, її батьки) або особи, на вихованні яких він перебував до призову;

б) у разі пожежі або стихійного лиха, що завдало шкоди майну сім'ї військо­вослужбовця;

в) в інших випадках, коли, на думку командира військової частини, необхідна особиста присутність військовослужбовця у сім'ї.

Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами має бути підтверджена військовим комісаром за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця, а у випадках, передбачених підпунктом "а" цього пункту, також головним лікарем лікувального закладу. Відповідні документи повинні подаватися разом із клопотанням про надання відпустки або, в крайньому разі, після повернення з відпустки.

Відпустка за сімейними обставинами надається на строк до 10 календарних днів. Військовослужбовцям, які відбувають у відпустки, передбачені підпунктами "а" і "б" цього пункту, понад тривалість відпустки надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

53. Особи рядового, сержантського і старшинського складу, які прохо­дять військову службу за контрактом, мають право на відпустки:

а) щорічні:

основну;

додаткову за особливий характер служби та за роботу зі шкідливими та важкими умовами служби;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

б) додаткові у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах без відриву від служби;

в) соціальні:

у зв'язку з вагітністю та пологами;

для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

г) для лікування у зв'язку з хворобою;

д) за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

54. Тривалість щорічної основної відпустки встановлюється для військо­вослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, – 30 календарних днів; від 10 до 20 років – 35 календарних днів; від 20 до 25 років – 40 календарних днів; які мають вислугу понад 25 календарних років – 45 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівняним до них особам надаються щорічні основні відпустки тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час незалежно від вислуги років.

Щорічна основна відпустка має бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника – командира корпусу, прирівняної до нього особи та вище чергова щорічна відпустка може надаватися за минулий рік у першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано через виняткові обставини.

Відпустка тривалістю 40 календарних днів і більше на прохання військовослужбовця може бути надана у два прийоми за умови, що основна її частина становитиме не менш як 30 календарних днів. Додатковий час на проїзд до місця проведення відпустки і назад надається один раз.

Права командирів (начальників) щодо надання відпусток, а також порядок надання відпусток визначаються Міністерством оборони України з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності військових частин, з'єднань та органів управління.

55. За особливий характер служби та за роботу зі шкідливими і важкими умовами служби військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинсь­кого складу, які проходять військову службу за контрактом, надаються що­­річні додаткові відпустки. Ці відпустки можуть бути використані одночасно з основними відпустками або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовця та інтересів служби.

Перелік посад і виконуваних робіт, що дають право особам, які їх зай­мають або виконують, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер служби та за роботу зі шкідливими і важкими умовами служби, визначається Міністерством оборони України.

56. Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади з вечірньою та заочною формами навчання, надаються відпустки тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад. Документом, який дає право на зазначену відпустку, є повідомлення за підписом керівника навчального закладу про допуск до складання вступних іспитів.

Військовослужбовцям, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах без відриву від служби, надаються додаткові відпустки:

а) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

І – ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;

ІІІ – IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 кален­дарних днів;

б) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

І – ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

ІІІ – IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;

незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів;

в) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах не-залежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

г) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) військовослужбовцям, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання І-ІІ рівнів акредитації – два місяці, а ІІІ-IV рівнів акредитації – чотири місяці.

57. Додаткові відпустки за сімейними обставинами, у зв'язку з навчанням, для лікування у зв'язку з хворобою та з інших поважних причин на трива­лість основної відпустки не впливають.

Додаткові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин можуть бути надані тривалістю до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення додаткової відпустки і назад.

58. Особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в рік прийняття на військову службу за контрактом обчислюється пропор­ційно часу з дня прийняття на військову службу і до кінця календарного року з розрахунку два з половиною дні відпустки за кожний повний місяць служби. При цьому, якщо тривалість відпустки становить понад 10 календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад до місця попередньої служби та надається додатковий час на дорогу. Відпустка тривалістю менше 10 календарних днів, за бажанням військовослужбовця, може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році.

59. Особам рядового, сержантського і старшинського складу, які прохо­дять військову службу за контрактом і звільняються з військової служби, крім тих, які звільняються за віком, станом здоров'я або у зв'язку із скоро­ченням штатів або проведенням організаційних заходів, тривалість щорічної чергової відпустки визначається з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право, згідно з пунктами 54 і 55 цього Положення, за кожний повний місяць служби у році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки перевищує 10 календарних днів, оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад до місця попередньої служби чи обраного місця проживання та надається додатковий час на дорогу.

60. Особам рядового, сержантського і старшинського складу, які прохо­дять військову службу за контрактом і звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я та у зв'язку з проведенням організаційних заходів, щоріч­на основна відпустка у рік звільнення надається на строк, установлений пунктами 54 і 55 цього Положення.

Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і накази про звільнення яких підписано у минулому році, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби у поточному році не надається.

61. Особи рядового, сержантського і старшинського складу, які прохо­дять військову службу за контрактом, віднесені до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну відпустку використовують у зручний для них час. Вони мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням матеріального забезпечення тривалістю 14 робочих днів на рік.

62. Додаткова відпустка для лікування у зв'язку з хворобою надається військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах і у відпустці у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено за рішенням прямих начальників від командира корпусу, прирівняної до нього особи і вище на підставі висновку лікувального закладу.

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовці підлягають огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність їх до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не надається.

63. На підставі медичного висновку військовослужбовцям-жінкам надаються відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:

до пологів – 70 календарних днів;

після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, за бажанням військовослужбовця-жінки, їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Військовослужбовці жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків із числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

64. Для тимчасового заміщення посад, укомплектованих військовослуж­бовцями-жінками, на період відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами чи відпусток по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку коман­дири військових частин можуть тимчасово приймати на роботу працівників, які мають відповідні спеціальності, з укладенням з ними на цей період трудового договору.

65. Право надання відпусток солдатам і матросам, сержантам і старшинам належить командиру військової частини.

Про відбуття солдатів і матросів, сержантів і старшин у відпустку та їх повернення з відпустки оголошується в наказі по військовій частині.

Військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, щодо яких проводиться дізнання чи досудове слідство або стосовно яких справа розглядається судом, відпустка надається за погодженням з відповід­ними органами дізнання, досудового слідства чи судом.

Військовослужбовцям, які відбувають у відпустку, видаються відпускні квитки встановленого зразка та військові перевізні документи або кошти для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі відбуття – знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

У разі втрати відпускного квитка в дорозі або за місцем проведення відпустки військовослужбовець повинен доповісти про це військовому коменданту на транспорті (військовому коменданту гарнізону або військовому комісару за місцем проведення відпустки).

Військовий комендант на транспорті (військовий комендант гарнізону або військовий комісар) відповідно до даних обліку, а в разі відсутності даних – після встановлення особи військовослужбовця видає довідку, що засвідчує законність перебування військовослужбовця у відпустці, пові­домляє про це за місцем служби військовослужбовця і контролює його повернення до військової частини.

66. Відпустку може бути продовжено в разі:

а) затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок перешкод у сполученні чи хвороби військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з відпустки, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, зазначеними в пункті 44 цього Положення, – на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами;

б) пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім'я військо­вослужбовця, смерті або тяжкої хвороби близьких йому родичів (батько, мати, діти, рідні брати і сестри, дружина, її батьки) або особи, на вихованні яких він перебував до призову – на строк до 10 календарних днів.

67. Після перевірки причин затримки відпустку може бути продовжено, але не більше ніж на 10 календарних днів. Право продовження військово­службовцю відпустки належить військовому коменданту гарнізону або військовому комісару за місцем проведення відпустки.

Про строки і причини затримки військовий комендант гарнізону або вій­сько­вий комісар повинен негайно повідомити командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець, зробити про це позначку у відпускному квитку.

Якщо військовослужбовець своєчасно не повернувся з відпустки, командир військової частини вживає заходів, передбачених пунктом 46 цього Положення.

68. У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці військовий комендант гарнізону має право вжити до нього заходів, визначених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Військовий комендант про вжиті заходи, а військовий комісар про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, повідомляють командира військової частини.

69. У разі оголошення мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці, крім тих, що перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, зобов'язані знятися з обліку і негайно виїхати до своєї військової частини. У разі зміни дислокації військової частини військовослужбовці повинні прибути до найближчого військового коменданта або військового комісаріату. Військовослужбовці, які перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, повинні з'явитися до військового комісаріату для переосвідчення (повторного огляду), а у разі неможливості прибути за станом здоров'я – негайно повідомити про це військового комісара письмово з поданням довідки лікувального закладу (лікаря).

Поиск по сайту: