ВОЄННО-ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ

2.1. Основні напрями забезпечення воєнної безпеки

Основними завданнями забезпечення воєнної безпеки є:

у мирний час – прогнозування мети і характеру можливої війни для її запобігання, будівництво власних Збройних Сил у межах взятих на себе міжнародних зобов'язань, створення і підтримання воєнного потенціалу на рівні, достатньому для стримування збройної агресії, забезпечення недотор­канності державних кордонів у повітрі, на суші і морі, припинення можливих провокацій та посягань на суверенітет країни, підтримання постійної готов­ності Збройних Сил до відбиття можливої агресії з боку будь-якої держави (коаліції держав) із повітряно-космічного простору, суші або моря;

у воєнний час – мобілізація всіх матеріальних та людських ресурсів країни для відбиття збройної агресії, завдання поразки агресору, позбавлення його можливості продовжувати війну та припинення воєнних дій за умов, вигідних для України.

Воєнна безпека України досягається за рахунок:

єдиних політико-дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження рівня воєнного протистояння;

створення зон, вільних від зброї масового ураження, регіональних систем безпеки;

активних колективних акцій для вирішення конфліктів, що виникають;

наявності військ постійної готовності та резервів, які за своєю чисель­ністю, оснащенням, бойовою злагодженістю і ступенем розгорнутості забезпе­чували б відбиття агресії;

відмобілізування і стратегічного розгортання всіх видів Збройних Сил та організованого вступу держави у війну;

здатності вести воєнні дії на суші, морі, у близькому космосі та повітрі; забезпечення високого рівня морально-психологічної і професійної підготовки осо­бового складу до виконання завдань збройної боротьби за будь-яких умов бойової обстановки;

оснащення Збройних Сил новітніми засобами збройної боротьби; готов–ності виділити відповідні військові контингенти до складу військ ООН для проведення, згідно з рішенням Ради Безпеки, воєнних дій з метою припинення агресивних дій окремих держав або груп держав, а також підтримання миру і безпеки в різних регіонах.

2.2. Завдання Збройних Сил та принципи їх будівництва

Основним завданням Збройних Сил є захист незалежності, територіальної цілісності, недоторканності України. Їх розбудова здійснюється згідно з націо­нальним законодавством і ратифікованими Україною міжнародними договорами та угодами з військових питань.

Основними принципами будівництва Збройних Сил є:

проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та морально-психо­логічної підготовки особового складу з урахуванням законів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;

комплектування їх на основі загального військового обов'язку і за контрак­том з поступовим переходом до професійної армії;

військово-патріотичне виховання допризовної та призовної молоді, осо­бового складу на національно-історичних традиціях;

вирішення комплексу питань, пов'язаних із соціальним захистом військо­во­службовців;

повна департизація (заборона військовослужбовцям брати участь у діяль­ності політичних партій і рухів).

Збройні Сили України мають у своєму складі види і роди військ та інші військові формування і об'єкти, необхідні для забезпечення обороноздатності держави та передбачені чинним законодавством. Якісними ознаками будівництва Збройних Сил України є: бойова здатність, бойова ефективність, бойова стійкість, мобільність, інформованість, керованість, живучість, готовність до відмобілізування і виконання бойового завдання.

2.3. Підготовка Збройних Сил до захисту від агресії

Бойова готовність, дислокація Збройних Сил на території України визначаються необхідністю організації ефективної оборони сухопутних та морських кордонів на всіх напрямках і забезпечення повітряно-космічної оборони важливих адміністративних центрів, промислових і потенційно небезпечних об'єктів. У збалансованому будівництві видів Збройних Сил, ро­дів військ та спеціальних військ пріоритет у розвитку віддається високо­точній зброї підвищеної могутності, силам і засобам розвідки, повітряно-космічної оборони, радіоелектронної боротьби, ракетним військам, авіації та аеромобільним частинам, перспективним типам надводних кораблів і підводних човнів.

Збройні Сили України оснащуються єдиними системами автоматизованого управління, зв'язку, електронно-вогневої дії та метеорологічного забез­печення. В інтересах усіх видів Збройних Сил і родів військ на території Украї­ни створюється єдиний інформаційний простір.

Збройні Сили України у процесі оперативно-тактичної, мобілізаційної та бойової підготовки оволодівають оборонними, контрнаступальними та насту­пальними видами дій. При цьому вони готуються до вибору ефективних форм і способів воєнних дій, які відповідають обстановці, що склалася, за­­без­­печують перехоплення ініціативи у противника та її утримання. Система навчання і виховання кадрів у Збройних Силах України є складовою частиною загальнодержавної системи освіти і забезпечує підготовку військових фахівців у мирний і воєнний час. Разом із Збройними Силами України у воєнний час діють Прикордонні війська, Служба безпеки, війська внутрішньої і конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ та формування Цивільної оборони України.

Поиск по сайту: