РОЗМІЩЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Військовослужбовці, які проходять строкову службу, курсанти військових навчальних закладів, крім матросів і старшин, які перебувають на кораблях, розміщуються в казармах, а ті, хто проходить службу за контрактом, – у гур­то­житках, розташованих у військовій частині (сімейні – в сімейних гурто­житках або, з дозволу командира (начальника), на квартирах, розміщених за межами військової частини).

Для військовослужбовців-жінок обладнують окремі гуртожитки (спальні приміщення).

Прапорщики й мічмани, які обіймають посаду старшини роти, розмі­щуються поблизу розташування військової частини.

Сержанти строкової служби, які обіймають посаду старшини роти чи іншу посаду, яку комплектують із офіцерів і прапорщиків, можуть розта­шовуватися в окремому приміщенні казарми.

Усі житлові та нежитлові приміщення й територія військової частини розподіляються між підрозділами командиром військової частини.

Якщо у військовому містечку розташовано кілька військових частин, при­міщення і територія між ними розподіляються начальником гарнізону (стар­шим військового містечка).

Для розміщення кожної роти необхідно передбачати такі приміщення:

– спальне приміщення для особового складу;

– народознавчу світлицю;

– кімнату для командира роти;

– кімнату для підготовки офіцерів до занять;

– кімнату для підготовки сержантів до занять;

– кімнату для зберігання зброї;

– кімнату (місце) для чищення зброї;

– кімнату побутового обслуговування;

– кімнату для зберігання майна роти та особистих речей військовослуж­бовців;

– кімнату (місце) для занять фізичними вправами і спортом;

– кімнату для вмивання;

– сушарню для просушування обмундирування і взуття;

– кімнату (місце) для чищення взуття і куріння;

– місце для зберігання господарського інвентарю;

– душову;

– туалет.

У кожному батальйоні відводять кімнати для командира батальйону, його заступників, штабу батальйону, для підготовки до занять і проведення нарад.

З метою проведення занять у військовій частині обладнують необхідні класи.

Для розташування особового складу в спальних приміщеннях відводять пло­­щу з розрахунку 2,5-4,0 кв.м на кожного військовослужбовця. При цьому об'єм повітря повинен становити 9-12 куб.м на одну особу.

Ліжка у спальних приміщеннях розставляють так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалося місце для тумбочок, а між ря­да­ми ліжок було вільне місце, необхідне для шикування особового складу. Ліжка повинні бути однаковими (стандартними). Їх необхідно розставляти не ближче 50 см від зовнішніх стін із додержанням суворого рівняння. Ліжка можна розміщувати в один або два яруси.

Тумбочка біля ліжка призначена для зберігання предметів туалету, комірців, носових хустинок та інших дрібних речей особистого користування. У ній також можна зберігати книги й зошити.

Постіль військовослужбовців у казармі повинна складатися з ковдри, двох простирадл, подушки з наволочкою, матраца й підстилки. Біля кожного ліжка мають бути тапочки, килимки чи доріжки. Забороняється сідати й лягати на постіль в обмундируванні, за винятком чергового роти під час відпочинку (сну).

Рушники для обличчя складають удвоє за довжиною і вішають на спинках ліжок у головах, а рушники для ніг – на нижніх поперечинах ліжок у ногах і підгортають під матраци.

Польові утеплені куртки, брюки та головні убори зберігають у шафах, установлених у приміщеннях казарми, парадно-вихідне обмундирування та спортивний одяг – на вішалках у шафах кімнати для зберігання майна, спеціальне обмундирування, призначене для роботи, – поза спальним приміщенням роти у спеціальних шафах, на окремих стелажах і вішалках.

Місця для зберігання всіх видів обмундирування закріплюють за військовослужбовцями і позначають ярликами, на яких вказують військове звання, прізвище та ініціали військовослужбовця.

Повсякденне обмундирування і ремінь поясний перед сном охайно і в певному порядку складають на табуретку, взуття ставлять у ногах біля ліжка.

Одяг, білизну і взуття при потребі просушують у сушарнях. Уком­плектовані речові мішки, сталеві шоломи та індивідуальні засоби захисту зберігають у спальному чи іншому приміщенні в шафах або на стелажах.

Порядок зберігання і користування фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами та іншою побутовою радіоелектронною технікою для військовослужбовців строкової служби встановлюється командиром частини.

Умивальники обладнують із розрахунку один кран на 5-7 осіб, не менше двох ножних ванн на роту із проточною водою, душову – один кран (душова сітка) на 15-20 осіб. При майстернях, парках, хлібопекарнях, хлібозаводах та їдальнях, крім того, має бути обладнана душова з теплою водою, а біля умивальників повинні бути мило і рушники.

За відсутності водопроводу в опалювальних приміщеннях обладнують наливні умивальники, вода в них повинна бути цілодобово.

Для чищення обмундирування і взуття виділяють окремі, спеціально обладнані приміщення або місця.

Курити дозволяється в спеціально відведених та обладнаних кімнатах чи місцях.

Кімнату побутового обслуговування обладнують місцем для ремонту обмундирування, місцем для прасування речового майна, місцем для гоління, місцем для шевця, місцем для перукаря. Зазначені місця комплектують необхідними меблями, інструментом, інвентарем, приладдям та ремонтними матеріалами. Крім того, на стінах у рамках під склом вивішують плакати зі зразками форми одягу, ремонту обмундирування та взуття, правилами його зберігання й експлуатації, зазначенням норм забезпечення особового складу речовим майном, а також зі зразками зачісок.

На особистих предметах обмундирування, взуття та спорядження військо­вослужбовців строкової служби ставлять номер їх військового квитка. На предметах інвентарного користування вказують умовне найменування військової частини та дату видачі.

На всіх військовослужбовців роти, які мешкають поза частиною, повинен бути іменний список із зазначенням адреси, номера телефону і способу виклику кожного. Він зберігається в командира і чергового роти. Список військовослужбовців управління військової частини, які проживають за її межами, із зазначенням їх адрес, номерів телефонів і способу виклику – в штабі частини й у чергового штабу частини.

У всіх приміщеннях, що мають водопровід, для пиття води обладнують фонтанчики, а там, де немає водопроводу, встановлюють закриті на замок бачки з питною водою, які також обладнують фонтанчиками. Бачки щоденно під наглядом чергового роти прополіскують і поповнюють свіжою питною водою. Один раз на тиждень здійснюють їх дезінфекцію. Ключі від бачків зберігаютья в чергового роти.

Усі приміщення забезпечують достатньою кількістю урн для сміття, а місця для куріння – урнами з водою.

Біля зовнішніх входів до приміщень встановлюють пристосування для очищення взуття від бруду та урни для сміття.

Приміщення щоденно прибирають чергові прибиральники під безпосеред­нім наглядом чергового роти. Від занять вони не звільняються. Чергові при­биральники повинні вимести сміття з-під ліжок і тумбочок, підмести в про­ходах між рядами ліжок, протерти підлогу щіткою чи вологою ганчіркою, ви­нести сміття в призначене місце, витерти пил з вікон, дверей, тумбочок, ставниць, шаф та інших предметів, вичистити урни, а в місцях для куріння, крім того, налити в урни воду чи дезінфекційну рідину.

Чистоту приміщень під час занять підтримують днювальні.

Крім щоденного прибирання, один раз на тиждень прибирають усі приміщення під керівництвом старшини роти. При цьому всю постіль (матраци, подушки, простирадла, ковдри) виносять із приміщень, старанно вибивають і провітрюють. Перед натиранням мастикою підлогу старанно очищають від бруду і витирають ганчіркою.

Якщо підлогу не натирають мастикою, її миють не менше ніж один раз на тиждень. Мити підлогу, обливаючи водою чи легкозаймистими рідинами і нафтопродуктами, заборонено.

В їдальнях і пекарнях усе обладнання та інвентар утримують у чистоті та порядку; посуд після використання старанно миють, ошпарюють окропом, висушують і зберігають на стелажах чи в спеціальних шафах.

Узимку вікна на даху будівель зачиняють, а влітку відчиняють, але захищають спеціальними гратами.

На горищах, у віддалених від димарів місцях, дозволено зберігати зимові віконні рами.

Горища, підвали та сушарні замикають, запечатують, ключі від них зберігаються в чергового того підрозділу, на який покладено обов'язок утримування цих приміщень.

Туалети обладнують із розрахунку одна кабіна з унітазом (очком) та один пісуар на 10-12 осіб. Їх слід утримувати в чистоті, своєчасно дезін­фікувати, забезпечувати вентиляцією та освітленням. Наглядати за утри­манням туалетів повинні старшини підрозділів, санітарні інструктори і чергові рот. Інвентар для їх прибирання зберігають у спеціально визначеному місці (шафі).

Зовнішні туалети влаштовують із водонепроникними вигрібними ямами не ближче 100 м від житлових приміщень, їдалень і пекарень. Доріжки до них уночі освітлюють.

Узимку в житлових приміщеннях підтримують температуру, не нижчу +18 0С, а в медичних установах – не нижчу +20 0С. Термометри вивішують на внутрішніх стінах подалі від печей та нагрівальних пристроїв на висоті 1,5 м від підлоги.

Поиск по сайту: