ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

ЗБРОЙНІ СИЛИ ДЕРЖАВ, ЩО МЕЖУЮТЬСЯ З УКРАЇНОЮ

Суміжними вважають держави, які мають спільні сухопутні й морські кордони.

Для України такими є Російська Федерація, Білорусь, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія, Грузія, Турція.

Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина та Болгарія належать до держав Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). З них Польща й Угорщина після 12 березня 1999 р. стали повноправними членами НАТО. Росія, Білорусь, Молдова і Грузія – прикордонні країни СНД.

За таким розподілом нижче буде розглянуто їх Збройні сили.

КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Збройні сили (ЗС) суміжних з Україною країн ЦСЄ знаходяться у стані гли­бокого реформування, основними напрямками якого, відповідно до націо­нальних концепцій і програм розвитку та будівництва ЗС до 2000-2005 рр., є:

– скорочення їх чисельності при одночасному стійкому збільшенні бю­джет­них асигнувань на потреби оборони;

– побудова оборони за круговим принципом;

– розосередження Збройних сил та створення великих військових угру­повань на Східному напрямку;

– створення мобільних компонентів Збройних сил (сил швидкого реагу­вання);

– оснащення з'єднань та частин сучасними видами озброєння і бойової техніки, як правило західних зразків, відповідно до стандартів НАТО.

Реалізація військового аспекту програми поступового входження до Північноатлантичного союзу на першому етапі передбачає:

– перехід з організаційно-штатних структур "армія – дивізія" на "корпус – бригада";

– інтегрування національних систем протиповітряної оборони до об'єднаної системи ППО НАТО в Європі;

– оснащення Збройних сил наземними повітряними засобами і комплек­сами РЕР та РЕБ розробки і виробництва країн альянсу;

– комплексне вдосконалення систем управління та зв'язку, яке передбачає як отримання засобів зв'язку стандартів НАТО, так і модернізацію та роз­ви­ток національних систем зв'язку.

Польща

Населення – 38 млн 659 тис. чол. Довжина кордону з Україною – 542 км. Воєнний бюджет – $ 3,4 млрд (1999 р.). Регулярні Збройні сили – близько 241 тис. чол. Резерв – 406 тис. чол., у тому числі Сухопутні війська (СВ) – 343 тис., Військово-повітряні сили (ВПС) – 49 тис., Військово-морські сили (ВМС) – 14 тис. Воєнізовані формування – 23400 чол. Комплектування – за призовом. Строк служби – 12 місяців. Мобілізаційні ресурси – 10,2 млн. чол., у тому числі придатних до військової служби – 7,9 млн.

СВ – близько 143 тис. чол., 10 дивізій, 17 окремих бригад, 24 окремих полків.

ВПС – близько 55 тис. чол. (30 тис. осіб строкової служби), 330 бойових літаків, 17 бойових вертольотів.

ВМС – близько 12 тис. чол., флот – 3 флотилії, авіація, війська берегової оборони.

У жовтні 1998 р. уряд Польщі затвердив нову програму реформування національних ЗС – "Програму інтеграції з НАТО і модернізації Збройних сил республіки Польща до 2012 року". Основне завдання – значно підвищити боєздатність ЗС Польщі при їх одночасному скороченні. За основу нової Програми взято попередню "Програму модернізації ЗС РП до 2012 року", до якої внесено ряд змін щодо окремих напрямків і засад реформування ЗС та їх технічного переоснащення з урахуванням реальних можливостей бюджету країни. Окрім того, нову Програму розширено за рахунок конкретних завдань Польщі на шляху інтеграції до НАТО, дещо прискорено темпи проведення окремих заходів щодо скорочення та деструктуризації Збройних Сил, а також підготовки об'єктів військової інфраструктури.

Програмою передбачено перш за все зосередити зусилля на виконанні окремих, узгоджених із керівництвом НАТО, військових завдань. Серед основних її положень слід виділити:

– доведення законодавчо-правової бази Польщі в галузі збереження військової та державної таємниць до стандартів НАТО;

– реформування структур управління Збройними силами; втілення у військах сучасних систем зв'язку;

– створення інтегрованої з НАТО системи протиповітряної оборони та контролю за повітряним простором;

– підготовку об'єктів військової та цивільної інфраструктур Польщі, визначених для забезпечення можливого прийняття контингенту зі складу ОЗС НАТО;

– поступове збільшення бюджетних асигнувань на оборону;

– скорочення чисельності особового складу Збройних сил (до 180 тис. осіб до 2003 р.); збільшення кількості професійних військовослужбовців; реорганізація системи професійної підготовки та навчання особового складу;

– реорганізацію СВ, ВПС і ППО та ВМС ЗС Польщі;

– скорочення кількості військових гарнізонів та частин; збільшення при цьому за рахунок розпродажу частини військового майна бюджетних асиг­нувань на "Програму переозброєння ЗС";

– концентрацію зусиль на приведенні до вимог Північноатлантичного альянсу рівня бойової підготовки та технічного оснащення перш за все, тих частин та з'єднань, які планується використати для участі в спільних операціях та заходах у складі ОЗС НАТО.

Румунія

Населення – 22 млн 520 тис. чол. Довжина кордону з Україною – 608 км. Воєнний бюджет – $ 800 млн (1999 р.). Регулярні Збройні сили – близько 220 тис. чол. Резерв – 470 тис. чол., у тому числі СВ – 400 тис., ВПС – 40 тис., ВМС – 3 тис. Воєнізовані формування – 75 900 чол. Комплек­тування – за призовом. Строк служби: СВ та ВПС – 12 місяців, ВМС – 18. Мобілізаційні ре­сурси – 5,9 млн чол., у тому числі придатних до військової служби – 5 млн.

СВ – близько 111 тис. чол., 3 армії, 7 АК, окремі танкова, механізована, гірсько-піхотна, артилерійська, 3 зенітно-артилерійських бригади, окремий механізований, артилерійський, 4 зенітно-ракетних, 4 зенітно-артилерійських, 3 інженерних полки, бригада охорони, 2 розвідувальних батальйони, 2 бри­гади ОТР, артилерійська та інженерні бригади, інженерний полк.

ВПС – близько 47 тис. чол. (в тому числі 27 тис. осіб строкової служби), 315 бойових літаків, 16 бойових вертольотів.

ВМС – близько 22 тис. чол. (в тому числі приблизно 10 тис. осіб у МП та БО), флот, Дунайська флотилія, корпус МП.

Реформування ЗС Румунії здійснюється відповідно до програми "Армія 2000". У ході третього етапу військової реформи (1997-2000 рр.) перед­ба­чається продовжити вдосконалення створених організаційно-штатних струк­тур, здійснити переозброєння Збройних сил на сучасні зразки озбро­єння та бойової техніки, відпрацювати і впровадити систему оперативної та бойової підготовки військ згідно з новою організаційно-штатною структурою і вимогами бойових статутів НАТО.

Основними напрямками реорганізації Румунської армії є:

– встановлення демократичного цивільного контролю над ЗС;

– поступове збільшення оборонних витрат до рівня 3,50-4,05 % від ВВП;

– підвищення рівня професіоналізації армії на фоні загального скорочення чисельності Збройних сил;

– забезпечення гнучкості структур управління;

досягнення максимальної взаємодії між видами ЗС та родами військ; можливість взаємодії з військами НАТО з поступовим переходом до стандартів НАТО;

– переопрацювання планів застосування ЗС у нових умовах для мирного та воєнного часів;

– участь підрозділів національних Збройних сил у миротворчих та гуманітарних операціях; модернізація озброєнь та військової техніки, досяг­нен­ня максимального рівня її готовності;

– виробництво та закупівля сучасних зразків озброєнь і військової техніки, які відповідають стандартам НАТО; технологічне оновлення та ре­структуризація ВПК.

На завершальному етапі реформування ЗС Румунії планується: скоротити чисельність особового складу до 195 тис. чол.; створити сили швидкого реа­гу­вання загальною чисельністю близько 23 тис. чол.; досягти необхідного рівня сумісності із ЗС країн – членів НАТО; прийняти на озброєння сучасні зразки зброї та військової техніки; впровадити нову систему бойової підготовки військ; покращити систему підготовки військових кадрів тощо.

Одним із найважливіших напрямків реалізації військового аспекту програми майбутнього вступу Румунії до НАТО є реорганізація її національної системи ППО та управління повітряним рухом за рахунок удосконалення організаційно-штатних структур, модернізація наявних засобів проти­повітряної оборони та оснащення об'єктів ППО новими РЛС (західно­європейського та національного виробництва), що мають за мету приведення їх до стандартів НАТО та інтеграцію у подальшому в об'єднану систему ППО НАТО в Європі.

Угорщина

Населення – 10 млн 050 тис. чол. Довжина кордону з Україною – 135 км. Воєнний бюджет – $ 701 млн (1999 р.). Регулярні Збройні сили – близько 43 тис. чол. Резерв – 90 тис. чол., у тому числі СВ – 75 тис., ВПС – 15 тис. Во­єні­зовані формування – 14 тис. чол. Комплектування – за призовом. Строк служби – 9 місяців. Мобілізаційні ресурси – 2,7 млн чол., у тому чис­лі придатних до військової служби – 2,1 млн.

СВ – близько 23 тис. чол., 2 механізованих дивізії, 2 навчальних центри, бригада річкових катерів, навчальні бригади, інженерно-саперний батальйон, полк військової поліції.

ВПС – близько 12 тис. чол. (5 тис. осіб строкової служби), 114 бойових літаків, 59 бойових вертольотів.

Із січня 1998 р. триває другий етап (1998-2001 рр.) реалізації плану реформування Збройних сил Угорщини на перспективу до 2005 р. Відповідно до плану реформування та створення Збройних сил, які були б спроможні забезпечити суверенітет країни та недоторканість її кордонів, організаційно та технічно були підготовлені до ведення спільних бойових дій із з'єднаннями та частинами НАТО або у складі сил альянсу.

Незважаючи на зменшення чисельності, Збройні сили повинні стати більш боєздатними та мобільними, в тому числі за рахунок підвищення рівня професіоналізму особового складу, якості озброєння та бойової техніки, здатності частин та підрозділів до негайного реагування на виконання поставлених завдань. Серед головних напрямків реформування ЗС Угорщини, в контексті вступу країни до НАТО, є забезпечення умов адаптації армії у сферах: інтелектуальній, інформаційній, озброєнь, постачання.

На сьогодні завершено процес реформування вищої та середньої ланок управління військами, розроблено регламентуючі документи щодо фун­кціонування органів управління в мирний час, введено в дію систему інфор­маційних зв'язків, що відповідає новій структурі, розпочато створення польо­вої системи управління і функціонування. Тепер загальна структура ЗС набула задуманого вигляду.

Для реалізації планів реформування, щорічно (від 1998 до 2001 рр.) збільшуються витрати на оборону в розмірі 0,1 % від ВВП. За таких умов через 8-10 років це дасть змогу Угорщині привести власні Збройні Сили до стандартів ЗС НАТО.

Словаччина

Населення – 5 млн 390 тис. чол. Довжина кордону з Україною – 98 км. Воєнний бюджет – $ 416 млн (1998 р.). Регулярні Збройні сили – близько 45 тис. чол. Резерв (національна гвардія) – 20 тис. чол. Воєнізовані фор­мування – 3 тис. чол. Комплектування – за призовом. Строк служби – 12 місяців. Мо­бі­лізаційні ресурси – 1,4 млн чол., у тому числі придатних до війсь­кової служби – 1,1 млн.

СВ – близько 24 тис. чол., 2 штаби корпусів, 6 бригад.

ВПС – близько 12 тис. чол., 121 бойових літаків, 19 бойових вертольотів.

Реформування Збройних сил Словаччини здійснюється згідно з "Інтеграційною програмою розвитку армії Словацької республіки і оборонної промисловості Словацької республіки на період до 2010 року та на перспективу до 2015 року". Відповідно до програми передбачається, що ЗС Словаччини до 2010 року й у подальшому будуть розвиватися як тип армії малої середньоєвропейської держави, яка в перехідний період від індиві­дуального до коаліційного модуля оборони мусить забезпечити оборону краї­ни і водночас створити умови для досягнення адекватного рівня сумісності для вступу до західноєвропейських і трансатлантичних структур безпеки. Головним завданням реформування Збройних Сил є:

– створення правових умов для проведення організаційно-штатних змін у структурах Міністерства оборони, Генерального штабу та військових командувань через відпрацювання доповнень до наявних законів (про створення армії СР, закону про оборону, про військову поліцію, військову розвідку);

– реалізація заходів щодо реорганізації організаційно-штатних структур (до 2000 р.); передислокація військ; доведення рівня професіоналізації армії до 50-60%; скорочення чисельності ЗС (військовослужбовців – до 35 тис. чол., цивільних службовців – до 12,6 тис.);

– модернізація озброєнь та військової техніки і завершення переозб­роєння військ сучасними зразками.

Болгарія

Населення – 8 млн 350 тис. чол. Морський кордон з'єднує її з Україною. Воєнний бюджет – $ 270 млн (1998 р.). Регулярні Збройні сили – близько 102 тис чол. Резерв – 303 тис у тому числі СВ – 251 тис., ВМС – 8 тис. Воєнізовані формування – 34 тис. чол. Комплектування – за призовом. Строк служби – 12 місяців. Мобілізаційні ресурси – 2,2 млн чол., у тому числі придатних до військової служби – 1,8 млн.

СВ – близько 50 тис. чол., 3 АК, 14 окремих бригад, 10 окремих полків, 1 територіальний навчальний центр.

ВПС – близько 19 тис. чол. (14 тис. осіб строкової служби), 219 бойових літаків, 44 бойових вертольотів.

ВМС – близько 6 тис. чол., флот, авіація, берегові війська.

Реформування Збройних сил Болгарії здійснюється відповідно до програми "Болгарська армія 2010 року", якою передбачається у складі ЗС мати 3 основні компоненти: сили швидкого реагування, сили оборони та сили територіальної оборони.

У ході другого етапу реформування Збройних сил (1998-2000 рр.) планується завершити: перехід на організаційно-штатну структуру "корпус – бригада – батальйон", скорочення озброєння та бойової техніки, пере­дислокацію військ відповідно до вимог кругової оборони, модернізацію наявних і послідовний перехід на сучасні зразки бойової техніки та озброєння як російського, так і західного виробництва, а також скорочення підрозділів обслуговування та забезпечення.

У ході третього етапу реформування Збройних сил (2001-2010 рр.) перед­бачається завершити структурну реформу, модернізацію та переозброєння Болгарської армії.

Туреччина

Населення – 64 млн чол. Морський кордон з'єднує її з Україною. Воєнний бюджет – $ 8,2 млрд (1998 р.). Регулярні Збройні сили – 598 тис чол. Резерв – 379 тис чол., у тому числі СВ – 259 тис., ВПС – 65 тис., ВМС – 55 тис. Воєнізовані формування – 182 тис чол. Комплектування – за призовом. Строк служби – 18 місяців. Мобілізаційні ресурси – 16,5 млн чол., у тому числі придатних до військової служби – 10,1 млн.

СВ – 490 тис. чол., 4 штаби армії, 10 штабів корпусів, 5 штабів дивізій, 42 бригади, 7 полків, 26 окремих батальйонів прикордонної охорони.

ВПС – близько 56 тис. чол. (31 500 осіб строкової служби), 440 бойових літаків.

ВМС – близько 60 тис. чол., флот, авіація, морська піхота.

Реформування та модернізація Збройних сил Туреччини здійснюються відповідно до вимог воєнної доктрини та перспективного плану модернізації Збройних сил "Стратегія та політика військової промисловості " на період до 2020-2025 рр., в якому віддзеркалюється прагнення воєнно-політичного керівництва країни вирішувати питання власної та регіональної безпеки з поступовим займанням місця лідера в регіоні. Реалізація цього плану дасть змогу забезпечити Збройні сили озброєнням та військовою технікою влас­ного виробництва від 21 до 50 % (на кінець 2006 року) і перейти до замкну­того циклу виробництва основних зразків озброєння та військової техніки до 2020-2025 років.

Основними напрямками розвитку та реформування видів Збройних сил Туреччини є:

– у Сухопутних військах: завершення переходу військ на нову органі­заційно-штатну структуру "корпус – бригада – батальйон"; удосконалення систем мобілізаційного та оперативного розгортання; модернізація наявних та розробка нових систем О і ВТ; упровадження автоматизованих систем управління військами;

– у Військово-повітряних силах: реорганізація та вдосконалення організаційно-штатної структури частин і підрозділів; поновлення та модерні­зація парку літаків, оснащення їх сучасною авіаційною зброєю (високоточ­ними боєприпасами); вдосконалення системи управління і тактики ведення бойових дій;

– у Військово-морських силах: удосконалення організаційно-штатної структури з'єднань та частин ВМС; амфібійно-десантних сил, системи базу­вання ВМС; введення до бойового складу нових та модернізація наявних кораблів, літаків і вертольотів авіації ВМС.

Продовжуються роботи, спрямовані на підвищення ефективності та стій­кості систем управління військами.

Поиск по сайту: