Про військову ввічливість і поведінку військовослужбовців

Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпо­середньому начальникові в разі:

– призначення на посаду і звільненння з неї;

– присвоєння військового звання;

– вручення нагороди;

– відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.

Відрекомендовуючись безпосередньому начальникові, військовослужбовці називають свою посаду, військове звання, прізвище та причину звертання. Наприклад: "Товаришу (пане) майоре. Командир Першої механі­зованої роти капітан Ткаченко. Відрекомендовуюся з нагоди прис­воєння мені військового звання капітан".

Новопризначені до військової частини офіцери і прапорщики відреко­мендовуються командирові військової частини та його заступникам, а після отримання призначення до підрозділу – командирові підрозділу та його заступникам.

Командир військової частини відрекомендовує новоприбулих офіцерів офіцерському складові військової частини на ближчій нараді офіцерів чи під час шикування особового складу військової частини.

Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а і про Збройні Сили України в цілому.

Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, дотримуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання – це вияв культури взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.

Відносини між військовослужбовцями повинні грунтуватися на взаємній повазі, й у питаннях служби вони звертаються один до одного на "Ви".

Начальники і старші за військовим званням військовослужбовці в питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово "товаришу (пане)". Наприклад: "Рядовий Черняк", "Това­ришу (пане) рядовий", "Сержанте Мішин", "Товаришу (пане) сер­жанте", "Прапорщику Мороз", "Товаришу (пане) прапорщику", "Лей­тенанте Малишенко", "Товаришу (пане) лейтенанте".

До курсантів військово-навчальних закладів, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу чи складу прапорщиків і мічманів, а також курсантів навчальних військових частин (підрозділів), звертаються "Курсанте Стадников", "Товаришу (пане) курсанте".

Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.

Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово "Товаришу (пане)". Наприклад: "Товаришу (пане) лейтенанте".

Коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід запитати на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу (пане) полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".

При звертанні один до одного поза строєм, а також у разі віддавання чи отримання наказу, військовослужбовці повинні стати у стройове положення, а ті, що знаходяться в головному уборі, прикладають руку до нього.

Доповідаючи чи вислуховуючи рапорт, військовослужбовець прикладає руку до головного убору й опускає її після закінчення доповіді. Якщо перед доповіддю віддавалася команда "Струнко", то доповідач за наступною ко­мандою "Вільно" повторює її й опускає руку.

У громадських місцях, міському транспорті та приміських поїздах за відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові (начальникові) або старшому.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром (начальником) або старшим за військовим званням, підлеглий (молодший за військовим званням) зобов'язаний, вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира (начальника) або старшого за військовим званням слід запитати в нього на це дозволу.

Військовослужбовцям забороняється тримати руки в кишенях одягу, а також сидіти у присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням без його дозволу.

Курити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими при спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до людей похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також надавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.

Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання обов'язкові також для прапорщиків і мічманів, осіб молодшого, старшого і вищого офіцерського складу, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму одягу.

Поиск по сайту: