ЗАГАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ)

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він обіймає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших норма­тивно-правових актів.

Командир (начальник) зобов'язаний:

– планувати і проводити заходи щодо підтримання та вдосконалення бойової і мобілізаційної готовності й вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів стосовно збереження державної та військової таємниць;

– знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпоряд­кованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, ко­раб­лем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

– організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки і заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

– постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпо­рядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням, своєчасно вживати заходів щодо виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

– завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боє­припаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

– встановлювати у військовій частині, на кораблі (підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

– показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввіч­ливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі й гідності;

– постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спи­раючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

– проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни й об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

– виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимог­ливість і принциповість з повагою до їх честі й гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необ­хідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

– організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

– організовувати культурно-освітню роботу, створювати умови для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку;

– проводити заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою техні­кою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внут­рішньої служб, виконання інших військових обов'язків;

– особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів;

– організовувати експлуатацію, збереження і використання за призна­ченням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

– контролювати додержання правил пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

– вживати заходів щодо охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

– організовувати та проводити заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї ма­со­вого ураження, звичайних засобів ураження;

– під час вирішення питань, пов'язаних із трудовою діяльністю праців­ників, суворо додержуватися законодавства про працю;

– вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

У разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбут­тям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин ко­ман­дир (начальник) призначає замість себе одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а при його відсутності – старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).

Новопризначені командири військових частин (кораблів) вступають на посаду на підставі розпорядження чи наказу старшого командира (началь­ника). Про свій вступ на посаду командир частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові).

Командир військової частини (корабля) приймає або здає посаду особисто в присутності представника від старшого командира (начальника).

Командири підрозділів приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).

Про прийняття і здавання посади командир підрозділу подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля).

Особа, яка приймає посаду, до свого рапорту додає акт про прийняття підрозділу. Акт містить дані про склад підрозділу за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки; наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; житлові й побутові умови військовослужбовців.

Акт складається і підписується особою, яка приймає, та особою, яка здає посаду, а також начальниками служб військової частини.

Установлюють такі терміни для прийняття і здавання посад: командира полку (кораблів 1-го і 2-го рангу, окремого батальйону) – не більше ніж 10 днів, заступника командира з тилу – не більше ніж 20 днів, командира батальйону та командира роти (кораблів 3-го і 4-го рангів) – не більше ніж 5 днів, начальника служби, якому підпорядковані склади, – не більше ніж 15 днів.

Іншим посадовим особам термін прийняття і здавання посади встановлює старший командир (начальник). Закінченням прийняття і здавання посади вважається затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акта.

Начальник служби полку в мирний і воєнний часи відповідає за від­повідний вид забезпечення полку цією службою; підготовку підрозділів полку відповідно до своєї спеціальності; забезпечення полку озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; до­держання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об'єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби полку зобов'язаний:

– знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності;

– брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності;

– керувати діяльністю служби і бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів, підтримувати в них внутрішній порядок;

– знати ділові якості та морально-психологічний стан кожного офіцера, прапорщика і сержанта служби безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, проводити з ними індивідуальну виховну роботу;

– проводити заняття з офіцерами, прапорщиками і підрозділами полку зі своєї спеціальності та заходи щодо підготовки відповідних класних спеціалістів;

– знати наявність і стан, а також будову і правила, експлуатації (вико­ристання) озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби;

– своєчасно проводити заходи щодо метрологічного забезпечення оз­броєння, бойової та іншої техніки, обладнання та майна служби і підпоряд­кованих підрозділів;

– здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпо­рядкованого підрозділу;

– стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і мате­ріальних засобів зі своєї служби в підрозділах полку і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки;

– здійснювати контроль за ощадливим витрачанням і правильністю застосування пального та мастильних матеріалів в озброєнні, бойовій та іншій техніці служби;

– вести облік та складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом полку звірення облікових даних, в установлені терміни здійснювати перевірку підрозділів відповідно до своїх обов'язків зі складанням відповідних актів;

– своєчасно подавати заявки на озброєння, бойову та іншу техніку і ма­теріальні засоби для своєї служби, одержувати їх, зберігати, видавати підрозділам і своєчасно поновлювати (освіжати) непорушний запас;

– організовувати ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна) зі своєї служби в полку, контролювати якість і терміни його проведення, своєчасно забезпечувати здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна), які не можна відремонтувати своїми силами;

– брати участь у розробленні планів проведення паркового та парко-господарського днів;

– оглядати озброєння, бойову та іншу техніку служби, що надходять у полк та відправляються з полку;

– вживати заходів щодо запобігання надзвичайним подіям під час експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки і використання матеріальних засобів зі своєї служби, виявляти причини цих подій і забезпечувати їх усунення;

– здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також проводити заходи щодо охо­рони довкілля;

– брати участь у винахідницькій і раціоналізаторській роботі, орга­нізовувати її у підпорядкованих підрозділах і службі;

– перевіряти несення бойового чергування і служби добовим нарядом згідно з графіком, затвердженим командиром полку;

– керувати роботами з обладнання навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби полку за спеціальністю має право:

– давати командирам підрозділів вказівки і рекомендації з бойової під­готовки особового складу та експлуатації (використання) й обслуговування оз­броєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів;

– проводити раптові перевірки наявності й стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності;

– припиняти експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки в разі виявлення недоліків, які можуть призвести до аварій, поломок або виведення їх із ладу, а також при невиконанні вимог безпеки.

Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов'язаний письмово доповідати своєму безпосередньому началь­никові.

Начальник медичної служби полку підпорядковується командирові полку і є прямим начальником особового складу медичної служби полку.

На доповнення вимог, викладених вище, начальник медичної служби полку зобов'язаний:

– брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу полку від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об'єктах, що знаходяться в районі розта­шування полку;

– проводити лікувально-профілактичні й покладені на медичну службу протиепідемічні заходи; вивчати умови, що сприяють безпеці навчально-бойової діяльності, стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, банно-прального обслуговування особового складу;

– якісно проводити медичний огляд та обстеження особового складу, брати участь в амбулаторному прийомі, оглядати хворих, які перебувають у медичному пункті полку і направляються в лікувальні заклади; знати стан хворих, які залишаються в медичному пункті, й контролювати їх лікування; знати стан хворих, які перебувають в інших лікувальних закладах, і періодично їх відвідувати;

– організовувати медичне забезпечення особового складу полку на за­няттях із бойової підготовки, а також під час проведення спортивних заходів;

– здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу полку, разом із начальником фізичної підготовки і спорту розробляти заходи щодо зміцнення здоров'я та фізичного розвитку військовослужбовців; у взаємодії із заступником командира полку з виховної роботи пропагувати серед військовослужбовців і членів їх сімей медичні знання та здоровий спосіб життя;

– брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю харчу­вання особового складу та якістю води, що ним вживається;

– вести постійне медичне спостереження за особами з хронічними захво­рюваннями, давати командирам підрозділів рекомендації щодо зміцнення здоров'я і контролювати їх виконання; в разі потреби подавати командирові пол­­ку медичні висновки щодо дієтичного або додаткового харчування ря­дового, сержантського і старшинського складу;

– виявляти разом із командирами підрозділів та їх заступниками з виховної роботи, військовим психологом полку військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотиків, забезпечувати проведення заходів щодо їх лікування;

– контролювати санітарний стан району розташування полку, їдалень, житлових приміщень та господарських служб; здійснювати контроль за своєчасністю миття особового складу в лазні й заміни йому натільної та постільної білизни, рушників, шкарпеток та онуч;

– аналізувати стан захворюваності серед особового складу полку, дані цього аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліп­шення санітарного стану особового складу та об'єктів полку доповідати що­місяця командирові полку і безпосередньому медичному начальникові; про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на сані­тарно-епідемічному стані полку, і про кожний випадок госпіталізації вій­ськовослужбовців, зумовленої травмуванням, доповідати зазначеним посадовим особам негайно;

– організовувати ведення обліку, зберігання та належне використання медичного майна і техніки, не рідше ніж двічі на рік проводити їх перевірку, а перевірку наявності отруйних і наркотичних речовин та препаратів не рідше ніж один раз на три місяці, не допускати їх застосування не за призначенням.

Поиск по сайту: