ВИМІРЮВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

Для організації бойових дій і медичного забезпечення військ у бойовій обстановці, необхідно не лише знати властивості місцевості, а й вимірювати відстань до об’єктів, кут напрямку на них, координати.

Вимірювання будь-якої величини (відстані, кута) – порівнювання її з іншою величиною, яка прийнята за одиницю вимірювання. Відстань на місцевості вимірюють у кілометрах і метрах, кути – в градусах або позначках кутоміра. Місцеві предмети та відстань між ними спостерігаються під різними кутами. Величина цих кутів залежить від віддаленості спостереження. Прийнято, що умовно спостерігач знаходиться в центрі кола, в якому радіус дорівнює відстані до об'єкта, а хорда (довжина дуги) – лінійному розміру об'єкта (відстані між об'єктами).

Якщо коло розділити на 6000 частинок, то довжина однієї частини буде дорівнювати тисячній частині радіуса кола:

де R – радіус кола.

Центральний кут кола, який дорівнює 1/6000 довжини кола і прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називають поділкою кутоміра, або тисяч­ною. При вимірюванні кутів у тисячних прийнято називати і записувати спочатку кількість сотень, а потім десятків одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі (табл. 1)

При переході від поділок кутоміра до градусів використовують співвідно­шення:

Вимірювання кутів за допомогою бінокля і приладів спостереження. У полі зору бінокля є дві взаємно перпендикулярні шкали для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Величина великої позначки дорівнює 0-10, малої – 0-05 (рис. 2.34).

Щоб виміряти кут між дво­ма предметами, необхідно су­міс­тити який-небудь штрих горизонталь­ної або верти­кальної шкали з одним із них і підрахувати кіль­кість поді­лок до другого предмета. Пом­но­живши кількість позначок на величину однієї поділки, отримуємо величину кута, який вимірювали.

На рисунку 2.34 горизонталь­ний кут між деревами дорівнює 0-45, а вертикальний кут між осно­вою та вершиною дерева – 0-15.

Прилади спостереження та прицілювання мають шкали, по­дібні до шкал бінокля. Тому кути за допо­могою цих приладів вимірюють так само, як і за допомогою бінокля, точність вимірювання – 0-02.

Вимірювання кутів за допомогою лінійки з міліметровими позначка­ми. За допомогою лінійки можна вимірювати кути в позначках кутоміра і гра­дусах. Якщо лінійку тримати попереду себе на відстані 50 см від очей, то 1 мм на лінійці буде відповідати 0-02. Це випливає з поняття "тисячна" (500 мм: 1000=0,5 мм). Для визна­чення кута підрахо­вують за лінійкою кількість міліметрів між предметами і множать їх на 0-02. При вимі­рюванні у градусах лінійку виносять по­перед себе на 60 см від очей. У цьому випадку 1 см на лі­нійці буде відпо­відати 10(рис. 2.35).

Визначення відстані за ку­товими розмірами предметів. В основі цього методу ле­жить залежність між кутови­ми та лінійними величинами. Його застосовують тоді, коли відомі лінійні розміри предме­та, до якого вимірюють від­стань. Кутові розміри пред­мета вимірюють у поділках кутоміра за допомогою бінок­ля або лінійки.

Відстань до предмета визначають за формулою:

де В – висота (ширина) предмета, м;

У – кутова величина предмета, поділки кутоміра.

Наприклад, окреме дерево заввишки 10 м, спостерігається під кутом 0-15, тоді відстань до нього буде становити:

Визначення відстані за лінійними розмірами предметів. За допомогою лінійки, розташованої на відстані витягнутої руки (50 см) від очей, вимірюють у міліметрах висоту (ширину) предмета. Потім відому висоту (ширину) предмета в сантиметрах ділять на виміряну по лінійці висоту (ширину) в міліметрах і множать результат на 5.

Наприклад, окреме дерево заввишки 6 м на лінійці займає відрізок 22 мм, тоді відстань до нього:

Вимірювання відстані кроками. Цей спосіб застосовують здебільшого при русі за азимутами, складанні схем місцевості, нанесенні на карту окремих об'єктів. Рахунок кроків ведеться парами. При переведенні виміряної відстані кроками в метри кількість пар кроків множать на величину в метрах однієї пари кроків. Крок людини середнього зросту дорівнює 0,7-0,8 м. Довжину свого кроку можна достатньо точно визначити за формулою:

де Д – довжина одного кроку, м;

Р – зріст людини, м.

Наприклад, зріст людини – 1,75 м, тоді довжина його кроку:

Визначення відстані за співвідношенням швидкостей звуку і світла. Звук поширюється в повітрі із швидкістю 330 м/с, тобто 1 км за 3 с, а світло – практично миттєво (300 000 км/с). Таким чином, відстань у кілометрах до місця спалаху дорівнює кількості секунд, які пройшли від моменту спалаху до моменту, коли почули звук, поділеній на 3. Наприклад, спостерігач почув звук вибуху через 18 с після спалаху. Відстань до місця спалаху дорівнює:

Д = 18:3 = 6 км.

Визначення відстані на слух. Окремі звуки, які губляться вдень у загальному морі звуків, уночі за сприятливих умов виразно чути. Так, уночі можна почути кроки людини на відстані 40 м, розмову – 100 м, стук металевих частин спорядження – 300 м, автомобіль на шосе – 800 м, автомобіль на грунтовій дорозі – 1000 м, танк на грунтовій дорозі – 1200 м, танк на шосе – 3000 м.

Визначення лінійних розмірів та інших характеристик місцевих предметів. Висоту дерева можна визначити за його кутовою величиною, застосовуючи формулу тисячної:

Наприклад, якщо дерево знаходиться від спостерігача на відстані 250 м і спостерігається під кутом 0-45, то його висота буде становити:

Висоту дерева можна визначити за величиною його тіні. Для цього необхідно виміряти довжину своєї тіні d та довжину тіні дерева D (рис. 2.36). Оскільки трикутники подібні, то висоту дерева В визначають за формулою:

де h – зріст людини.

Таким чином, висота дерева в стільки разів більша зросту людини, в скільки разів тінь дерева більша його тіні.

Наприклад: довжина тіні людини – 3,2 м, а тіні дерева – 22,4 м, тобто в 7 разів біль­ша, а якщо зріст людини – 1,75 м, то висота дерева стано­вить: 1,75  7=12 м.

Товщину дерева вимірюють на висоті 1 м від поверхні зем­лі. Для цього визначають дов­жину кола стовбура дерева D підручними засобами та ділять на 3:

де d – діаметр дерева.

Гущина лісу при оцінці його маскувальних властивостей і прохідності характеризується середньою відстанню між деревами. Середню відстань між деревами вимірюють шляхом підрахування кількості дерев на декількох ділянках. Середню відстань між деревами визначають за формулою:

де L – середня відстань між деревами, м;

n – кількість дерев на площі 100 кв. м;

10 – постійний коефіцієнт.

Наприклад, на площі 400 кв. м є 10 великих дерев, середня відстань між ними становить:

Поиск по сайту: