ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВ'ЯЗКУ

Пункти управління повинні забезпечувати надійність та безперебійність управління підрозділами, бути високорухомими, оснащеними сучасними засобами зв'язку, захищеними від зброї масового ураження, здатними забез­печити особовому складу цих пунктів нормальні умови для роботи.

Для управління підрозділами полку створюють командний та тиловий пункти управління. Елементом командного пункту є спостережний пункт.

Командний пункт – основний пункт управління, з якого командир керує підрозділами при підготовці й під час бою. Його розгортають, за бойовим по­рядком частин першого ешелону, на відстані, яка забезпечує надійне управління підлеглими.

Спостережний пункт частини організовують для безперебійного спосте­реження за полем бою, а в найвідповідальніші періоди – для управління підрозділами полку. З нього ведеться постійне спостереження командиром, його заступниками та офіцерами штабу.

Тиловий пункт управління організовують для управління підрозділами тилу й технічного забезпечення частини. Його розгортають, як правило, в районі розташування основної частини підрозділів тилового й технічного забезпечення.

Склад пунктів управління залежить від призначення й ролі в загальній системі управління, укомплектованості органів управління, підрозділів і частин зв'язку, забезпечення та обслуговування особовим складом, техніч­ними засобами управління й транспортом. В усіх випадках найбільш діє­здатним повинен бути командний пункт, який у кожній ланці є основним пунктом управління, тому що на ньому вирішуються основні завдання управління.

У разі виходу з ладу командного пункту частини управління підрозділами здійснюють із командно-спостережного пункту одного з батальйонів. В особливих випадках при виході з ладу командного пункту частини з тилового пункту управління можна виконувати окремі завдання щодо управління підрозділами. Командир, який прийняв на себе командування частиною, доповідає про це старшому командиру, а також інформує про це підлеглі підрозділи і сусідів. Основним засобом управління військами вважається зв'язок. Командири всіх рівнів і начальники штабів повинні завжди мати при собі засоби зв'язку, які б давали можливість підтримувати постійний зв'я­зок із своїми пунктами управління, підлеглими й взаємодіючими військами, сусідами й вищою ланкою управління.

Для забезпечення управління в частині (підрозділі) застосовують радіо, проводові, рухомі та сигнальні засоби зв'язку.

Радіозасоби є найважливішим, а іноді єдиним засобом, здатним забезпечити управління підрозділами. У бою всі команди по радіо передають відкритим текстом, при цьому найменування підрозділів і посади командирів вказують позивними, а пункти місцевості – від орієнтирів, а також умовними (кодованими) найменуваннями.

Проводові засоби зв'язку застосовують самостійно та в комплексі з радіозасобами під час розташування частини (підрозділу) на місці, у вихідному районі та в обороні.

Рухомі засоби зв'язку використовують в усіх видах бою, на марші та під час розташування на місці.

Сигнальні засоби зв'язку застосовують для передачі команд та сигналів оповіщення, управління та взаємності.

При організації зв'язку визначають:

1. Місце та час розгортання командних пунктів, командно-спостережних пунктів, тилового пункту управління та порядок пересування їх у ході бою.

2. Розрахунок посадових осіб по пунктах управління.

3. Порядок застосування комплексу засобів автоматизації управління.

4. Заходи щодо відновлення зв'язку на випадок його порушення.

Система зв'язку включає:

1. Вузли зв'язку пунктів управління.

2. Допоміжні вузли зв'язку.

3. Лінії зв'язку.

4. Лінії прив'язки вузлів зв'язку і пунктів управління до мережі зв'язку.

5. Органи технічного забезпечення зв'язку й автоматизації систем управ­ління.

6. Пункти управління зв'язком.

7. Резерви сил і способів зв'язку.

Між частинами і підрозділами, які взаємодіють, зв'язок і відповідальність за підтримку взаємодії і зв'язку встановлюють за вказівкою штабу, який організовує зв'язок і взаємодію. Відповідальність за встановлення і підтримку зв'язку несе: по фронту – правий сусід; від тилу до фронту – штаб частини (підрозділу), яка знаходиться у другому ешелоні (резерві); від загально­військової частини (підрозділу) до частин (підрозділів) інших видів Збройних сил і родів військ – штаб частин (підрозділів) видів Збройних сил і родів військ; від загальновійськової частини (підрозділу) з частинами (підрозділами) спеціальних військ – штаб загальновійськової частини (підрозділу).

Поиск по сайту: