ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Важливим правовим актом, що встановлює порядок і якість вза­ємовідносин у військовому середовищі, є Дисциплінарний статут Зброй­­них Сил України. Він встановлює сутність військової дисципліни, обо­в'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів стосовно їх застосування, а також порядок надання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військо­вослужбовці Збройних Сил України, незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг, повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Військова дисципліна – бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншими законодавчими актами України. Вона грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Міцна військова дисципліна є основою боєздатності будь-якого війська. Її важливість усвідомлювали і наші славетні предки. Так, незважаючи на демократичний устрій козацького війська, в якому всі важливі політичні й організаційні питання (вибори старшини, гетьманів, згода на військові походи, судові справи, поділ угідь, укладання угод з іншими державами) вирішувалися на раді, існувала міцна військова дисципліна. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів. Суворо каралися такі злочини, як вбивство, бійки між козаками, крадіжка приватного та громадського майна, невиконання обо­в'язків, засуджувались аморальні вчинки, неповернення позичених грошей і речей, дезертирство. За пияцтво під час походів козаків карали на смерть. Зрада Батьківщини вважалася найтяжчим злочином.

Козаки суворо дотримувалися розпорядку дня. Щодоби проводилися змагання на конях, стрільба з вогнепальної зброї, долання ровів і загорож, бій на шаблях до першої крові та ін.

У сучасних Збройних Силах України військова дисципліна покликана забезпечувати злагодженість і єдність дій військовослужбовців, моделювати їхні поведінку, активно впливати на їхні свідомість, почуття, волю, формуючи тим самим особистість воїна, виробляючи в ньому необхідні морально-психологічні й бойові якості.

Вимоги Дисциплінарного статуту можуть конкретизуватися, залежно від безпосередніх обставин, нормами інших статутів або знаходити своє відображення в постановах, інструкціях, наказах командирів і начальників та інших правових актах.

Однією з головних норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України є право командира віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого – їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ необхідно виконувати сумлінно, точно та у встанов­лений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для віднов­лення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами примусових заходів, аж до арешту винного й притягнення його до кримі­нальної відповідальності.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність (у тому числі й кримінальну).

Коли військовослужбовець вважає, що стосовно нього старший командир (начальник) або інший військовослужбовець вчинив несправедливо (неза­конні рішення і дія або бездіяльність щодо нього, порушення його прав, законних інтересів та свобод, а також незаконне покладання на нього обо­в'язків чи незаконне притягнення до відповідальності), він має право усно чи письмово звернутися до посадових осіб органів військового управ­ління, органів, які проводять попереднє (досудове) слідство, та інших державних органів влади.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подає скаргу, не знають, за чиєї вини порушені їхні права, скарга подається в порядку під­леглості.

Вищевикладене свідчить про те, що для повноцінної життєдіяльності сучасного війська й окремого військовослужбовця законодавством створено всі умови.

Військова дисципліна досягається шляхом:

– виховання у військовослужбовців високих бойових і морально-психо­логічних якостей на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;

– підтримання у військових частинах (підрозділах) статутного порядку;

– умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів (начальників) до підлеглих із поважанням їхніх прав та особистої гідності, постійною турботою про них, правильним застосуванням засобів переконання, примусу і громадського впливу колективу;

– особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків і вимог військових статутів;

– формування правової структури військовослужбовців;

– зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх спра­ведливого ставлення до підлеглих;

– підтримання у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах (під­розділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

– своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час – у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Заохочення

До рядових (матросів), сержантів і старшин застосовують такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;

г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб;

ґ) повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та отримані заохочення;

д) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

е) нагородження військовослужбовця його фотокарткою, на якій він зня­тий біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;

є) присвоєння військового звання старшого солдата (старшого матроса);

ж) присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звіль­няються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;

з) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля);

и) нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України.

До офіцерів, генералів та адміралів застосовують такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

в) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

г) занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля);

ґ) дострокове присвоєння чергового військового звання до полковника і капітана 1-го рангу включно;

д) нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України;

е) нагородження іменною холодною і вогнепальною зброєю.

Поиск по сайту: