Поправочні коефіцієнти для вимірювання маршруту

Визначення магнітних азимутів. Розташування будь-якого об'єкта на місцевості найчастіше визначають та вказують у полярних координатах, тоб­то кутом між початковим (заданим) напрямком і напрямком на об'єкт та відстанню до об'єкта. Як початковий вибирають напрямок географічного (ге­одезичного, астрономічного) та магнітного меридіанів або вертикальної лінії координатної сітки карти. За початок можна прийняти і напрямок на будь-який віддалений об'єкт. Залежно від того, який напрямок прийнято за початковий, розрізняють географічний (геодезичний, астрономічний) азимут А, магнітний азимут Ам та дирекційний кут  (рис. 2.17).

Географічний (геодезичний, ас­тро­номічний) азимут А – дво­­гранний кут між площиною мери­діана даної точки та верти­кальною площиною, що прохо­дить у даному напрямку, відрахо­ву­ється від нап­рям­ку на північ за ходом годин­никової стрілки (геодезичний ази­мут являє со­бою двогранний кут між площи­ною геодезичного мери­діана даної точки та площиною, що проходить через нормаль до неї і витримує даний напрямок; двогран­ний кут між площиною астрономіч­ного меридіана даної точки та вер­тикальною площи­ною, що прохо­дить у даному напрямку, на­зи­вають астроно­мічним азимутом).

Магнітний азимут Ам – гори­зонтальний кут, що відраховується від північного напрямку магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки до напрямку на вибрану точку.

Для визначення магнітних азимутів між вибраними орієнтирами спочатку визначають дирекційні кути всіх ділянок маршруту. Потім їх переводять у магнітні азимути з урахуванням поправки напрямку для даного аркуша карти. Поправки винесені на південну частину аркуша карти, де є запис в лівому куті: “Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимута ……..(можуть бути плюс чи мінус і конкретна поправка в тисячних)".

Дирекційний кут – кут між лінією, паралельною осі абсцис, та напрямком на вибрану точку, що відраховується від північного напрямку осі абсцис за ходом годинникової стрілки (рис. 2.17). Він може мати значення від 0 до 3600.

Дирекційні кути вимірюють транспортиром у такій послідовності:

– необхідно з усіх орієнтирів на маршруті продовжити лінії простим олівцем так, щоб ці прямі були більші від радіуса транспор­тира і перетинали будь-яку вертикальну лінію координат­ної сітки;

– потрібно сумістити центр транспортира з точкою перетину, як показано на ри­сунку 2.18, і відрахувати по транс­портиру значення дирек­ційного кута.

На рисунку 2.18 дирек­ційний кут із точки А на міст дорівнює 2740, а з точки А на яму – 650.

Перехід від виміряних на карті дирекційних кутів до магнітних азимутів виконують за формулою: Ам =  – (± ПН), де: Ам – азимут магнітний;  – дирекційний кут; ПН – поправка напрямку.

Поиск по сайту: