|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ВОЄННО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ3.1. Мета і принципи воєнно-економічної політики Мета воєнно-економічної політики України полягає у підтриманні належної обороноздатності держави при раціональному обсязі воєнних витрат. При цьому власний науково-технічний і виробничий потенціал орієнтується на збереження і розвиток сучасних високоефективних технологій та створення на їх основі систем озброєння, які в рамках діючих політичних, економічних, міжнародно-правових та інших обмежень дають можливість ефективно розв'язувати завдання, поставлені Збройним Силам. Основними принципами воєнно-економічної політики України є: забезпечення максимальної ефективності воєнного виробництва за умови обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів; застосування конкурсного підходу до розробки та виробництва нових систем озброєння і військової техніки; використання контрактного підходу до виконання замовлень Міністерства оборони; досягнення високої технологічності систем озброєння і потрібного рівня уніфікації їx елементів; екологічно безпечна і економічно вигідна утилізація систем озброєння і військової техніки, що підлягають ліквідації; раціональна конверсія воєнного виробництва. Науково-технологічними пріоритетами є технології подвійного (військового і цивільного) призначення та новітні (конкурентноспроможні) технології, в яких Україна досягла або може досягти світового рівня. Військово-технічними пріоритетами є озброєння і військова техніка, які підвищують вогневу міць і мобільність військ (сил), а також системи озброєння, що мають конкурентноспроможність на світовому ринку. Оснащення Збройних Сил сучасними системами озброєння і військовою технікою може здійснюватись шляхом: власного виробництва; розробки та виробництва спільно з іншими державами; закупівлі за кордоном. Першочерговим фінансуванням користуються програми матеріального і соціального забезпечення особового складу Збройних Сил. 3.2. Підготовка держави і населення до оборони Готовність держави до оборони забезпечується в мирний час шляхом побудови стійкої системи державного і військового управління, створення виробничих потужностей, мобілізаційних запасів матеріальних ресурсів, а також завчасною підготовкою національного господарства до забезпечення потреб населення, Збройних Сил та інших військових формувань. Система мобілізаційної підготовки національного господарства узгоджується із системою мобілізаційного розгортання військ (сил) та цивільної оборони з метою підвищення стійкості економіки і розгортання масового воєнного виробництва. Підготовка національного господарства до процесу матеріального забезпечення військ (сил) досягається шляхом: створення мобілізаційних запасів озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів, у тому числі в районах зосередження (бойового призначення) військ (сил); створення (удосконалення) інфраструктури держави для успішного виконання завдань військами (силами); завчасної підготовки транспорту для перекидання військ (сил) у райони збройної агресії; удосконалення системи забезпечення військ (сил) матеріальними засобами. Належний рівень військової підготовки військовозобов'язаних досягається оволодінням наявними в Збройних Силах засобами збройної боротьби. Воєнна доктрина України – основа її воєнного будівництва, спирається на аналіз геополітичної ситуації у світі та довгострокові наукові прогнози її розвитку. Доктринальні положення є обов'язковими для державних органів, організацій, органів самоврядування та громадян України і є основою узгодження їх зусиль у зміцненні національної безпеки України. На основі воєнної доктрини розробляються концепції будівництва видів Збройних Сил, родів військ, інших військових формувань України і конкретна програма їх реалізації. Додаток 2 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до Закону України "Пpo оборону України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 9, ст. 106; 1993 р., N 44, cm. 420; 1994 р., N 45, cm. 410; 1995 р., N 38, cm. 284), виклавши його в такій редакції: Закон України "Про оборону України" Цей Закон встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |