ВИХІДНИЙ РУБІЖ (ПУНКТ), РУБЕЖІ (ПУНКТИ) РЕГУЛЮВАННЯ. ПРИВАЛИ (ДЕННИЙ, НІЧНИЙ), ДОБОВИЙ ВІДПОЧИНОК

Для своєчасного та організованого початку маршу і регулювання швид­кості руху колон призначаються: вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання з визначенням часу їхнього проходження – головами колон.

Віддаленість вихідного рубежу (пункту) повинна забезпечити можливість витягування колон батальйонів (дивізіонів) із районів розташування військ.

Для відпочинку особового складу, приймання їжі, перевірки стану зброї, бойової та іншої техніки і технічного обслуговування під час маршу через 3-4 год руху призначають привали тривалістю до 1 год та один привал до 2-х год у другій половині добового переходу. В кінці кожного добового переходу призначають денний (нічний) відпочинок, а при здійсненні маршу на велику відстань через кожних 3-5 добових переходи, при необхідності, можна призначати добовий відпочинок (схема 6).

Для денного (нічного) та добового відпочинку, а також для привалу тривалістю до 2 год вибирають райони, які забезпечують захист від високо­точної зброї та маскування військ.

Полк здійснює марш самостійно або у складі дивізії, при цьому він може прямувати в колоні головних сил чи висуватися в передовому загоні.

Полку здебільшого призначають один-два маршрути руху, а при дії в пе­ре­довому загоні вказують напрямок дії.

Похідний порядок полку при здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій залежить від поставлених завдань, задуму наступного бою, кількості маршрутів та інших умов обстановки. Він повинен забезпечити проведення маршу у визначений термін часу, збереження боєздатності військ при нанесенні противником ударів високоточною та звичайною зброєю і швидке розгортання їх у бойовий порядок.

Похідний порядок полку, який здійснює марш у передбаченні вступу в бій, складається з передового загону (якщо він висилається), похідної охо­рони, загону забезпечення руху, колони головних сил та колони підрозділів технічного забезпечення й тилу (схема 7).

Передовий загін висилають від полку з метою випередження противника в захопленні вигідних рубежів та їхнього утримання до підходу головних сил. На нього в ході маршу покладається також завдання проведення розвідки в інтересах полку. Його відстань від головних сил може становити до 30 км.

Похідна охорона своїми активними діями повинна забезпечити безу­пинний рух колони головних сил, не допустити раптового нападу противника та забезпечити вигідні умови для вступу в бій головних сил, а також не допустити проникнення наземної розвідки противника до військ. Для охорони з фронту від полку, який прямує в передовому загоні, висилається авангард силою до посиленого батальйону, а для охорони з флангу – бокова похідна застава силою до посиленої роти. Полк, який здійснює марш двома маршру­тами, на один з них, де прямує більша частина головних сил, висилає, як правило, авангард, а на другий – похідну заставу в складі посиленої роти. При виділенні від полків передових загонів їхні головні сили охороняються головними похідними заставами.

При необхідності на найважливіші напрямки для захоплення та утримання вигідних рубежів до проходження колони полку в сторони від маршрутів руху висилають нерухомі бокові застави.

Полки, які здійснюють марш за головними полками, при загрозі нападу наземного противника охороняються з фронту головними, з флангів та тилу – боковими та тиловими похідними заставами у складі до посиленої роти кожна.

Відстань від головних сил до авангарду може становити до 20 км, до головної похідної застави (ГПЗ) – до 10 км, до ГПЗ, що здійснює марш за го­лов­ним полком, – до 3 км, до бокової та тилової похідних застав – до 5 км.

Колони головних сил полку на марші поділяються за глибиною на колони підрозділів (батальйонів).

Дистанція між колонами батальйонів (дивізіонів) – до 3 км, між машинами – до 50 м. Якщо вони рухаються на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції між машинами можуть складати до 150 м, дистанції між батальйонами (дивізіо­нами) в цьому випадку скорочуються до 1 км.

Танковий батальйон механізованого полку (механізований батальйон танкового полку) придається головним батальйонам. Інколи механізований батальйон танкового полку може виділятися до авангарду (передового загону полку), а танковий батальйон механізованого полку – прямувати в повному складі в голові колони головних сил полку, а частина його танків може при­даватися авангарду. Штатна та придана артилерія розподіляється між підрозділами головних сил та авангардами з урахуванням утворення необ­хідного угруповання для бою і прямує за авангардом або в голові колони основних сил у готовності до своєчасного розгортання та відкриття вогню.

Підрозділи протитанкової артилерії та підрозділи інженерних військ, призначені для влаштування міновибухових загороджень, прямують між авангардами та головними силами.

Зенітні підрозділи полку пересуваються найчастіше у складі колон авангарду та головних сил у готовності до ведення вогню під час руху або з коротких зупинок.

Більша частина підрозділів інженерних військ прямує з авангардами та головними колонами для забезпечення їхнього розгортання та вступу в бій з маршу.

Підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту прямують за одним із головних батальйонів на головному напрямку в готовності до виконання покладених на них завдань.

Підрозділи технічного забезпечення та тилу на марші рухаються самостійними колонами за головними силами: в полку – на відстані до 3 км, а в батальйоні – за колонами батальйону. Передбачаючи вступ у бій, медич­ний пункт полку, а також частина ремонтної роти і підрозділів з пальним та боєприпасами, прямують безпосередньо за одним із батальйонів першого ешелону.

Похідний порядок полку на марші поза загрозою зустрічі з противником шикується з урахуванням зручності руху, досягнення великої швидкості, найменшого напруження сил особового складу та збереження бойової техні­ки. Інколи для гусеничної техніки можна призначати окремий маршрут руху. Склад похідної охорони та її відстань від головних сил можуть бути меншими, ніж на марші, в передбаченні вступу в бій.

До початку та протягом маршу організовують розвідку противника, маршрутів руху для визначення стану доріг, мостів та переправ, уточнення напрямку прокладання колонних шляхів, визначення загороджень, зон зараження, районів руйнувань, пожеж та затоплень. Якщо марш проводять поза загрозою зіткнення з противником, для розвідки маршрутів руху та районів відпочинку завчасно висилають рекогносцирувальні групи, до складу яких входять офіцери штабу, родів військ та служб, підрозділи інженерних та хімічних військ, а також представники частин (підрозділів).

При здійсненні маршу в передбаченні зустрічного бою похідний порядок шикується, виходячи з необхідності забезпечення постійної бойової готов­ності, швидкості розгортання та вступу в бій з ходу.

При організації радіаційного, хімічного та біологічного захисту командир повинен вказати:

1. На забезпеченні яких елементів похідного порядку зосередити основні сили захисту та маскування.

2. Найважливіші заходи захисту від зброї масового ураження та хімічного забезпечення.

3. Терміни їх проведення.

4. Виділені сили та засоби.

Попередньо передбачають заходи, які виключають скупчення військ на вихідному рубежі, рубежах регулювання, у районах привалів та відпо­чинку, населених пунктах, на переправах, у міжгір'ях, а також заходи, що забезпе­чують постійну готовність підрозділів до подолання з ходу зон зараження, районів руйнувань, пожеж та затоплень.

При масовому застосуванні противником високоточної зброї частини (підрозділи), які зберегли боєздатність, продовжують рух. У колонах, які безпосередньо зазнали удару, проводять заходи щодо відновлення управління та боєздатності особового складу, ліквідації наслідків нападу противника, роз­го­родження доріг чи відшукування обхідних шляхів та позначення про­ходів і шляхів обходу.

Організовуючи тилове забезпечення, командир вказує терміни та розміри створення запасів матеріальних засобів у підрозділах і частинах, черговість їх підвезення, джерела поповнення використаних у ході маршу запасів, норми витрат пального, порядок і терміни дозаправки техніки, порядок надання медичної допомоги пораненим і хворим та їхньої евакуації, порядок приготування та видачі гарячої їжі під час маршу.

Технічне забезпечення військ на марші проводять із метою підтримання озброєння, військової та іншої техніки, боєприпасів і військово-технічного майна в справному стані та постійній готовності до використання в бою. Технічне обслуговування машин здійснюють на привалах під час денного (нічного, добового) відпочинку в обсязі, що забезпечує їхню надійну роботу під час пересування, з метою прибуття в зазначений район чи на вказаний рубіж у повній технічній справності. Вона проводиться екіпажами, механі­ками-водіями, а також особовим складом підрозділів технічного забезпечення. Машини, що вийшли з ладу під час маршу, відводять праворуч дороги та ремонтують, здебільшого на місці, а при неможливості або недоцільності ре­монту на місці евакуюють чи передають ремонтним органам старшого командира.

Тилове забезпечення військ на марші здійснюють із метою безперебійного задоволення їхніх потреб у пальному, продуктах, речовому та медичному майні та інших матеріальних засобах, підвезення цих засобів військам, заправки техніки пальним та мастильними матеріалами, харчування особового складу. Поповнення запасів матеріальних засобів найчастіше проводять у районах денного (нічного, добового) відпочинку, а дозаправку колон військо­вої техніки з малим запасом ходу щодо пального – і на привалах (переважно на привалі тривалістю до 2-х год у другій половині добового переходу). Гарячу їжу готують та видають особовому складу три рази на добу: перед початком маршу, на привалі в другій половині добового переходу та під час денного (нічного) відпочинку. Пораненим та хворим медичну допомогу надають на місці, після чого вони пересуваються зі своїми підрозділами або евакуюються в найближчі лікувальні заклади, а якщо за умовами обстановки евакуація неможлива, то прямують із медичними підрозділами частин.

Підрозділи тилу та технічного забезпечення розміщуються в районі розташування полку поблизу шляхів підвезення та евакуації. Залежно від умов обстановки, рух підрозділів тилу здійснюється безпосередньо за бойовими підрозділами чи самостійними колонами та головними силами на відстані до 3 км, при цьому деякі медичні підрозділи і частина транспорту з пальним та боєприпасами можуть прямувати за колоною головних сил. Тил батальйонів – у колонах батальйонів. Тиловий пункт управління рухається в голові колони тилу полку, підтримуючи безперебійний зв'язок із коман­диром.

Поиск по сайту: