Глава 2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАТУТУ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Питанням упорядкування життєдіяльності війська, підтримання міцної військової дисципліни в усі часи приділялася особлива увага. В історії людства можна знайти безліч різноманітних порадників, указів, кодексів, в яких виз­на­чалися основні норми і правила поводження вояків у мирний і воєнний часи.

Українські вояки вперше ознайомилися із статутними вимогами в ході відбуття військової повинності у складі армії Російської імперії. Петро І, який разом із розбудовою регулярної армії ввів у дію "Статут військовий", вимагав від військовиків твердого дотримання дисципліни: "Ніщо людей до зла не призводить так, як слабка команда. Так і у війську командувач є батьком для підлеглих, яких належить любити, забезпечувати, а за огріхи карати…".

За часів СРСР військові статути розроблялися найдосвідченішими фа­хівцями військової справи. Ось що з цього приводу відзначив славнозвісний маршал Г.К. Жуков: "Повинен сказати, що змісту статутів у РСЧА надавалось серйозне значення. У них кожного разу закріплювалися досягнення військової науки, вони базувалися на сучасному рівні техніки, враховували зміни в характері воєнних операцій".

У наш час невпинно підвищується роль військового права в регулюванні відносин у військовому середовищі. Основні засади і принципи цього процесу сформульовано в Конституції України, згідно з якою військовослужбовці мають усю повноту соціально-економічних та особистих прав і виконують обов'язки громадян України. Деякі особливості, обмеження та компенсуючі пільги викладено в законодавчих актах з військових питань, серед яких велике значення мають військові статути Збройних Сил України.

Військовослужбовці у військовій частині займаються повсяк­денною діяльністю відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Він складається з трьох частин та додатків.

У першій частині розкриваються порядок взаємовідносин між військово­службовцями, загальні обов'язки командирів та начальників, посадових осіб, солдатів та матросів. Вона є основою повсякденної діяльності Збройних Сил, тому що, коли військовослужбовець не знає своїх функціональних обо­­в'язків, то військові частини не можуть виконувати покладені на них зав­дання.

Серед специфічних обов'язків, зумовлених особливостями посади, яка обіймається, можна виділити низку основних вимог, виконувати які повинні всі категорії військовослужбовців Збройних Сил України:

– свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;

– бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

– беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

– постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удоско­налювати свої виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки і до­дер­жуватися вимог статутів Збройних Сил України;

– поважати бойові та військові традиції, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї частини, честю і гідністю військовослужбовця Української армії;

– допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій;

– вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання по­ставленого завдання;

– виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

– додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

У другій частині "Внутрішній порядок" висвітлюються вимоги щодо розміщення військовослужбовців та обладнання приміщень, розподілу часу і повсякденного порядку, обов'язки та основи несення добового наряду, обов'язки за бойовою тривогою та збором, а також розкривається система збереження здоров'я військовослужбовців.

Свого часу на важливості останнього питання особливо наголошував славнозвісний генералісимус О.В. Суворов: "Солдате, дорогий, бережи здоров'я… хто не береже людей – офіцеру арешт, унтер-офіцеру та єфрейтору – палки, та й самому палки, хто себе не береже".

У третій частині визначено порядок несення служби під час бойового чергування, особливості внутрішньої служби в парках, під час розташування військ на полігонах і перевезеннях. Розділи даної частини важливі тим, що вони обіймають питання, пов'язані з виконанням бойових завдань. Суворе дотримання статутних вимог щодо несення бойового чергування, а також досконале знання і сумлінне виконання обов'язків особами добового наряду, є запорукою високої бойової готовності військової частини.

Поиск по сайту: