Особливості орієнтування в різних умовах місцевості

Орієнтування в лісовій місцевості. Ліс має мало орієнтирів, у ньому обмежена дальність бачення. Це ускладнює зіставлення карти з місцевістю. Орієнтирами в лісі є в основному, перехрестя доріг і просік, річки, джерела, струмки, глибокі лощини, ями, висоти, населені пункти, окремі побудови.

Рух у лісі здійснюють здебільшого по дорогах і просіках. При орієнтуванні необхідно враховувати, що окремі лісові дороги і тимчасові, іноді добре ви­їжджені дороги, прокладені на лісові ділянки і луки, на топографічних картах, особливо на картах масштабів 1:100 000 і 1:200 000, можуть бути не вказані.

Напрямок руху в лісі витримують, як правило, за азимутами, а своє місцезнаходження визначають за пройденою відстанню. Біля позначень надійно впізнаних великих місцевих предметів (орієнтирів) на карті записують (контролюють) показання спідометра і магнітний азимут напрямку руху, який вимірюють за допомогою компаса. У дорозі ретельно слідкують за поворотами маршруту, розгалуженням доріг, перехрестям просік, очікуючи їх появи. Загальний напрямок руху контролюють за небесними світилами.

Орієнтування в горах. Рух у горах здійснюють здебільшого по дорогах і стежках у гірських проходах, через перевал, уздовж струмків і річок. Для гірського маршруту характерні круті підйоми й узвози, часті зміни руху та умов огляду місцевості. Усе це ускладнює орієнтування. У зв'язку з великою прозорістю повітря, перевагою великих форм у горах, відстані до віддалених місцевих предметів здаються меншими, ніж дійсні. Знайомі обриси гірських вершин іноді складно впізнати при їх огляді з іншої сторони. Орієнтирами в горах є характерні елементи і форми рельєфу (вершини, ущелини, кутові виступи скель), льодовики, окремі групи дерев і характерні контури лісових масивів, річки, струмки, дороги, стежки, мости, вибоїни і насипи на дорогах, окремі побудови, руїни давніх фортець, пам'ятники, могили і т.д.

У горах часто зустрічаються локальні магнітні аномалії, що обмежують використання компаса для визначення сторін горизонту і дотримання напрямку руху. В дорозі напрямок руху часто контролюють за небесними світилами чи віддаленими засніженими вершинами гір, добре видимими з багатьох точок маршруту.

Орієнтування в пустельно-степовій місцевості. Орієнтування в пусте­лі ускладнюється одноманітністю. На маршруті рідко трапляються місцеві предмети, які можуть бути орієнтирами. Негативно впливають на умови орієнтування сильна спека, міражі й велика запиленість повітря. Відстані до місцевих предметів у пустелі завжди здаються меншими від дійсних. Підвищена конвенція повітря вдень зменшує точність вимірювання відстані за допомогою дальноміра. У пісках збільшується буксування колісних і гусеничних машин, що ускладнює користування спідометром.

Маршрути руху в пустельній місцевості прокладають звичайно по колонних шляхах. Рух здійснюють, як правило, за азимутами, які задані за допомогою компаса і навігаційної апаратури бойових машин.

Орієнтирами в пустелі є кургани, такири, криниці, русла висушених рі­чок, оазиси, руїни і різноманітні споруди, що пов'язані з релігійними куль­тами. За сприятливих умов спостереження чимало орієнтирів проглядаються здалеку.

За основу допоміжних орієнтирів можна взяти небесні світила, сліди від машин, а також місця розташування дюн, барханів і бриж на піску, що пов'язані з напрямком пануючих вітрів і практично постійні на поширених територіях пустельної місцевості.

Орієнтування у великому населеному пункті. Маршрут руху через великий населений пункт планують, як правило, по головних і магістральних вулицях. На топографічних картах такі вулиці виділяють умовними знаками збільшених розмірів. Продовженням цих вулиць часто бувають шосейні дороги, що підходять до населеного пункту.

Повороти маршруту призначають біля орієнтирів, які легко розпізнати на місцевості й карті (мости, шляхопроводи, стадіони та ін.). Орієнтування на місцевості значно полегшується при використанні плану міста, на якому з великими подробицями відображаються особливості планування населеного пункту й орієнтири.

При підході до міста ретельно вивчають план і місцевість, точно визна­чають місце в'їзду в населений пункт. У самому місті план орієнтують за напрямком вулиці, по якій здійснюється рух, і уважно вивчають перехрестя ву­лиць, площ, парків, пам'ятників з їх зображенням на плані.

Важливе значення при пересуванні по населеному пункту має своєчасне попередження водія про повороти на маршруті, оскільки проїзд потрібного повороту може призвести до втрати орієнтування.

У районах руїн порівняння топографічної карти з місцевістю, як правило, ускладнене. Значно утруднюються визначення за картою свого місцезна­ходження і дотримання певного напрямку руху.

Для орієнтування в таких районах, крім карти, можна використовувати аерофотознімки і фотосхеми. Напрямок руху утримують звичайно за компасом.

При орієнтуванні під час руху по дуже зміненій місцевості дуже важливо швидко зіставити топографічну карту з місцевістю за тими її елементами й об'єктами, які суттєво не змінились (елементи рельєфу, гідрографії і т.п.).

Орієнтування вночі. Зовнішній вигляд і обриси багатьох місцевих пред­метів, які вдень легко впізнати, в нічній темряві змінюються. Відстані до пред­­метів завжди здаються більшими, ніж вдень. У темряві напружується зір, швидко настає втомленість, погіршується сприйняття місцевості. Усе це суттєво ускладнює орієнтування.

Напередодні здійснення маршу вночі маршрут вибирають, при можливості, вздовж лінійних орієнтирів, що полегшує дотримання напрямку руху. Контрольні орієнтири за маршрутом призначають на менших відстанях один від одного, ніж при пересуванні вдень. При підготовці до маршу ретельно вивчають маршрут за картою, щоб знати напам'ять його план, характер доріг по ділянках, контрольні орієнтири.

У дорозі напрямок руху витримують за азимутами або допоміжними орієнтирами (небесними світилами). Своє місцезнаходження на карті під час руху визначають найчастіше за пройденим шляхом, відклавши його від вихідного пункту чи контрольного орієнтира за напрямком руху.

Відновлення втраченого орієнтування. Орієнтування вважають втраченим, коли на карті неможливо визначити своє місцезнаходження. Розрізняють часткову і повну втрату орієнтування.

Неправильне зіставлення карти з місцевістю за маршрутом руху призводить до часткової втрати орієнтування. Вона можлива як вдень, так і вночі. Для відновлення орієнтування зменшують швидкість руху і шляхом уважного зіставлення карти і місцевості впізнають великі місцеві предмети і форми рельєфу, за якими визначають своє місцезнаходження.

При пересуванні вночі й в умовах обмеженої видимості через недос­татність навичок в орієнтуванні може статися відхилення від маршруту, що призводить, як правило, до повної втрати орієнтування. Для його відновлення необхідно спочатку орієнтувати карту на сторони горизонту за допомогою компаса, визначити магнітний азимут напрямку руху і записати на карті показник спідометра і час, потім спробувати порівняти карту з місцевістю. Якщо відновити орієнтування не вдається, можна скористатися такими прийомами визначення району можливого знаходження зупинки.

Графічне визначення на карті місцезнаходження. На орієнтованій карті від умовного знака останнього пройденого орієнтира, який було точно визначено, проводять пряму, що відповідає напрямку останньої ділянки руху. На прямій відкладають пройдену відстань від орієнтира, яка визначає найвіддаленішу межу району місцезнаходження. Від найвіддаленішої межі району місцезнаходження радіусом, що дорівнює 1/4 пройденого шляху від орієнтира, в сторону цього орієнтира проводять напівколо, яке обмежує певний район місцезнаходження. Цей район уважно звіряють із картою і за місцевими предметами визначають своє місцезнаходження.

За лінійним орієнтиром. При виході до лінійного орієнтира визначають його напрямок відносно сторiн горизонту. Потім на карті знаходять умовний знак цього орієнтира, азимут напрямку якого дорівнює азимуту напрямку лінійного орієнтира на місцевості. При зіставленні карти з місцевістю враховують форми рельєфу. Впізнавши орієнтир, рухаються вздовж нього до якого-небудь точкового орієнтира, де і визначають своє місцезнаходження.

Поиск по сайту: