|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Лікувально-профілактичні заходиОсновними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санітарно-курортне лікування військовослужбовців. З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов'язкові для проведення всіма військовослужбовцями. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров'я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів. Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення: – щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті; – медичних оглядів; – поглиблених і контрольних медичних обстежень. Медичному оглядові підлягають: – весь особовий склад полку – перед проведенням профілактичних щеплень; – рядовий, сержантський і старшинський склад – у лазні перед миттям; – особовий склад чергових сил (змін) – перед заступанням на бойове чергування (бойову службу); – військовослужбовці, робота яких пов'язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, – в установлені для них терміни; – особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об'єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях, і санітари – один раз на тиждень; – особовий склад добового наряду, який призначається в наряд по їдальні та виконує обов'язки зі стрілецькою зброєю; – усі військовослужбовці строкової служби, новоприбулі, а також ті, хто повернувся з відпусток, відряджень і лікувальних закладів після одужання, – в день прибуття до військової частини після доповіді про це безпосередньому командирові (начальникові); – водії – перед виїздом у рейс; – учасники спортивних змагань – перед змаганнями; – заарештовані в дисциплінарному порядку – перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу. Поглиблені медичні обстеження здійснюються з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров'я. Їм підлягають: – нове поповнення – протягом двох тижнів після прибуття до військової частини; – військовослужбовці строкової служби – двічі на рік перед початком зимового і літнього періодів навчання; – офіцери, прапорщики та військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, – раз на рік. До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучають лікарів-спеціалістів із військово-лікувальних закладів. Час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку. Роту на медичне обстеження представляє командир роти, на медичний огляд – старшина роти. На медичних обстеженнях особового складу роти зобов'язані бути присутніми всі офіцери і прапорщики роти. Вони повинні повідомляти лікарю про свої спостереження за станом здоров'я підлеглих. Записи про результати медичних обстежень та оглядів особового складу роти лікар робить у медичних книжках. Військовослужбовці, які за станом здоров'я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням. Військовослужбовці, які з поважних причин не пройшли медичного обстеження, направляються за наказом командира роти до медичного пункту військової частини (поліклініки, поліклінічного відділення військового госпіталю) при першій можливості. Про результати медичного обстеження особового складу військової частини, а також пропозиції щодо проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів, начальник медичної служби частини доповідає командирові частини. Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який повинен направити хворого до медичного пункту частини. Амбулаторний прийом у медичному пункті військової частини проводиться лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини. Військовослужбовці, які раптово захворіли або отримали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, в будь-який час доби. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих. Після огляду лікарем (фельдшером) хворих, залежно від характеру хвороби, направляють на лікування. Осіб, яким призначено амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також тих, хто потребує консультації медичних спеціалістів, направляють до медичного пункту військової частини в дні й години, зазначені лікарем у книзі запису хворих. Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням санітарного інструктора або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти старшина роти віддає необхідні вказівки. Офіцери, прапорщики та військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома). Про результати огляду хворих, характер наданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках. Висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової служби від занять, робіт, несення служби в наряді, а офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, – від виконання службових обов'язків, робить лікар, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, – фельдшер (не більше ніж на шість діб). У разі потреби термін звільнення можна продовжити. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов'язків підлягають здійсненню посадовими особами. По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовців, у разі потреби, необхідно направити на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов'язків офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, на підставі їх рапорту і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині. Призначення військовослужбовцям строкової служби дієтичного харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених із лікувальних закладів (частини) на лікування та реабілітацію. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для надання невідкладної допомоги за відсутності лікаря – черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). При направленні на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який засвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, при необхідності – довідку про травму і медичну характеристику, а в разі відбуття на лікування за межі гарнізону, крім того, – атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розміщення лікувального закладу. Про всіх військовослужбовців, яких направлено на стаціонарне лікування поза частиною, начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний у той же день повідомити командирові частини, з якої вони прибули. Про хворих з отруєннями чи травмами начальник повинен негайно доповісти командирові військової частини, з якої вони прибули, а з інфекційними захворюваннями, крім того, – в найближчий санітарно-епідеміологічний заклад. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний за 5 днів до виписування військовослужбовців повідомити про це командирові військової частини, з якої вони прибули. У день виписування лікувальний заклад (частина) видає військовослужбовцеві відповідні документи і він самостійно (якщо не прибув супровідник із частини) направляється у військову частину, з якої прибув. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці йдуть у медичний пункт частини, де здають медичні документи, інші документи здають старшині роти. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |