Визначення довжини маршруту і розбивка його на окремі ділянки

Відстані на маршруті вимірюють двічі з найбільшою точністю. Спочатку визначають відстані між контрольними орієнтирами, у вимі­ряні відстані вводять поправки на ре­льєф і звивистість маршруту. Кінце­вий результат підписують у знаменнику (у відпові­дних контрольних орієн­тирів) наростаючим підсумком від вихідного пункту. Перед початком руху на вихідному пункті переводять відстань між орієнтирами в показ­ники спідометра і підписують їх у числівнику.

Орієнтування при русі

Перед початком руху на вихідному пункті записують показники спідометра, час поча­тку руху, звіряють карту з місцевістю і орієнтують її за ходом руху (по дорозі).

Під час руху карту тримають перед собою зорієнтованою, постій­но порівнюють її з місцевістю, стежать за проходженням намічених орієн­тирів, звіряючи показники спі­дометра.

Таким чином, здійснюється безперервна орієнтація, яка забезпе­чує правильність до­тримування вказаного напряму руху. При в'їзді в ліс або на ділянку, де мало орієнти­рів, записують показники спідометра.

Це дозволяє в будь-який момент часу визначити своє місцезнаход­ження на пройденій відстані, яке при необхідності відкладають на карті.

Контрольні запитання

1. Способи орієнтування на місцевості.

2. Визначення сторін горизонту і напрямків на місцевості.

3. Вимірювання кутів і відстані на місцевості.

4. Рух за азимутом. Особливості орієнтування на місцевості без карти.

5. Орієнтування карти. Визначення по карті місця свого знаходження.

6. Підготовка по карті відомостей для руху за азимутом.

7. Орієнтування на місцевості по карті в русі.

РОЗДІЛ 3

ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ

3.1. ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА
ТОПОГРАФІЧ­НИХ КАРТ

Топографічна карта – основний графічний документ місцевості, який містить точне і наглядне зображення місцевих предметів і рельєфу.

На топографічних картах місцеві предмети зображуються загаль­ноприйнятими умовними знаками, а рельєф – горизонталями.

Призначення топографічної карти

Топографічні карти призначені для роботи командирів і штабів всіх ступенів при підготовці, організації і веденні бойових дій. За ними вивчають і оцінюють місце­вість, визначають відстані і площі, дирекційні кути тощо.

Топографічні карти є надійним провідником, який використову­ють війська для орієнтування і руху на місцевості. По них планують марші і готують дані для руху по азимутах. Карти дозволяють точно визначити и не тільки своє місце перебування, але і координати орієнтирів і цілей.

Тому вони широко використовуються для вказівок цілей в бою і для топогеоде­зичної прив'язки бойових порядків військ.

Топографічна карта є одним із основних засобів управління військами при орга­нізації і веденні бою.

Точність і достовірність зображення місцевості на карті залежить від її масш­табу.

Поиск по сайту: