|
||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
По ближніх орієнтирах на окоНа зорієнтованій карті розпізнають найближчі до об'єкту два-три орієнтири, оцінюють відстань до об'єкту і кути до нього і, використовуючи масштаб карти, наносять об'єкт на карту. За напрямом і відстанню наносять об'єкти на карту, як правило, при розвідці спостереженням. На зорієнтованій карті накреслюють прямі лінії в напрямку до об'єктів, які необхідно нанести на карту. Визначають відстані до об'єктів і відкладають їх на накреслених лініях. Таким чином, отримують розміщення нанесених об'єктів на карті.
Прямою засічкою визначають місцезнаходження об'єкту на карті як правило, з трьох точок. На кожній точці стояння (рис. 16), з якої проводять засічку, зорієнтовують карту як можна краще по компасу і шляхом візування креслять пряму лінію в напрямку до об'єкту, який шукають. Пересікання прямих з двох точок покаже розміщення на карті об'єкту, який необхідно нанести. Прокладкою компасного ходу визначають розташування об'єкту на місцевості, якщо видимість обмежена, а орієнтирів мало, цілі на карту наносять прокладкою компасного ходу від точки, на якій виявлено ціль, до орієнтиру, надійно розпізнаного на місцевості і карті.
За допомогою компаса визначають магнітний азимут напрямку на виявлену ціль (рис. 17) і вимірюють відстань до неї. Потім визначають магнітний азимут напрямку руху і за ним починають рух, вимірюючи пройдену до орієнтиру (в нашому прикладі – Вишневе) відстань парами кроків. На кінцевому пункті переводять магнітні азимути на зворотні, а потім на дирекційні кути, по яких хід наносять на карту і таким чином визначають місцезнаходження цілі на ній.
Контрольні запитання І. Призначення і коротка характеристика топографічних карт. 2. Масштаби топографічних карт. Визначення відстані по карті. 3. Зображення місцевих предметів і рельєфу на топографічних картах. 4. Визначення прямокутних і географічних координат місцевих предметів по карті. 5. Розграфлення і номенклатура топографічних карт. 6. Вивчення по карті умов спостереження, маскування і захисних якостей місцевості. 7. Правила нанесення на карту орієнтирів та інших об'єктів. Розділ 4 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |