Складання схеми і таблиці руху за азимутами

Складають схему (рис. 39) або таблицю (табл. 1)

Таблиця № 1

Схему складають у такій послідовності: на чистий лист паперу пере­носять з карти по­чаткову точку, орієнтири на точках повороту і кінцеву точку маршруту.

Розміщення орієнтирів на схемі повинно бути подібне до їх поло­ження на карті. Всі орієнтири зображаються на схемі такими ж умовними знаками, як і на карті:

– перенесені з карти на схему орієнтири нумерують і з'єднують прямими лініями;

– проти кожної лінії виписують вихідні дані для руху в вигляді дробу, в числівнику – магнітні азимути, а в знаменнику – відстань у метрах.

Крім того, в знаменнику вказують час у хвилинах, необхідний для подолання ділянки маршруту, відповідно до нормативних вимог. Відстань у метрах переводять у пари кроків і записують у схему.

Наносять на схему стрілку "північ-південь" і додатково показують за напрямом марш­руту і в сторони від нього орієнтири, які можуть бути використані при русі як промі­жні чи допоміжні.

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА КАРТОЮ В РУСІ

Успішне орієнтування на місцевості за картою при русі найбільше залежить від підго­товки до орієнтування. Залежно від характеру місце­вості на марші орієнтуються, як правило, за картою масштабу 1:100000 або 1:200000.

Підготовка до орієнтування включає:

– вибір і вивчення маршруту;

– підйом його на карті;

– визначення протяжності маршруту і поділ його на окремі ділянки;

– визначення азимутів напрямків на ділянках;

– перевірку стану компаса і спідометра.

Вибір і вивчення маршруту. Маршрут руху вибирається за кар­тою з урахуванням умов ситуації і характеру місцевості. Перевага віддається дорогам із твердим покрит­тям. Дуже важливо, щоб на марш­руті було менше перешкод, а також мостів, шляхо­проводів, які можуть бути навмисно зруйновані і заміновані. При всіх випадках попе­редньо позначаються об'їзди таких перешкод. На маршруті через 5-10 км виби­рають контрольні орієнтири – найбільш стійкі об'єкти місцевості, які легко впізнаються при під'їзді до них, для правильного дотримування напрямку руху (перехрестя доріг, по­вороти маршруту, виходи із населе­них пунктів тощо).

Підйом маршруту на карті

Маршрут на карті піднімають кольоровим олівцем, як правило, коричневим кольором. Контрольні орієнтири обводять кільцями. Вздовж

маршруту проводять суцільну лінію поряд з дорогою, перериваючи її в місцях, де є підписи або зображені місцеві предмети. Орієнтири при необ­хідності піднімаються збільшенням умовного знака, підтушовкою, підкреслюванням назв прямою лінією з метою їх більшої наочності і чи­тання на карті.

Поиск по сайту: