|
||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення по карті крутості схилуКрутість схилу визначається за значенням закладання: чим менше значення закладання, тим схил крутіший, чим більше значення закладання – тим більше пологий схил. Крутість схилу визначається за допомогою спеціального графіка, який називається шкалою закладання, що розміщена під південним краєм рамки карти.
Для визначення крутості схилу по шкалі закладання необхідно виміряти відстань між двома суміжними суцільними горизонталями в потрібному напрямі і відкласти його на шкалі закладання так, як показано на (рис. 6). Відлік внизу на шкалі закладання проти відкладеного відрізка вкаже крутість схилу в градусах. У нашому прикладі крутість схилу між точками а і б дорівнює 35°. На крутих схилах, де горизонталі проходять близько одна біля одної, крутизну краще визначати за потовщеними горизонталями. Для цього вимірюють відрізок між сусідніми потовщеними горизонталями, відклавши його на правій частині шкали, як показано на (рис. 6), і визначають крутизну схилу. В нашому прикладі крутість схилу між точками п і т дорівнює 10°. Крутість доступних схилів: — для автомобілів підвищеної прохідності – 20-30° — для гусеничних тягачів–17-25° — для танків і самохідних артилерійських установок – 30-35°. Короткі підйоми (5-10м) доступні для танків при крутості до 40°.
3.4. ВИЗНАЧЕННЯ ПРЯМОКУТНИХ І ГЕОГРАФІЧНИХ Поняття про координати У практиці роботи командирів підрозділів часто виникає необхідність визначити або вказати розміщення окремих місцевих предметів (цілей) по карті, наприклад, при цілевизначеннях, донесеннях старшому командиру про результати розвідки противника і місцевості тощо. Це завдання зводиться до вказання цілі, місцевого предмету або свого місцезнаходження відносно відомих точок (ліній) або за допомогою координат. Координатами називають кутові або лінійні величини, які визначають положення точки на якій-небудь поверхні або в просторі. При визначенні розміщення точок місцевості (цілей) по карті застосовують геодезичні (географічні), плоскі прямокутні, полярні і біполярні координати. Геодезичні (географічні) координати (рис. 7) являють собою кутові величини – широту і довготу, які визначають положення відносно екватора і меридіана, прийнятого за початковий. Геодезична широта – це кут, утворений площиною екватора, з нормаллю в даній точці до поверхні земного еліпсоїда. Значення кута показує, на скільки та чи інша точка на земній кулі північніше чи південніше екватора. Якщо точка розміщена в Північній півкулі, то її широта називається північною, якщо в Південній – південною. Геодезична довгота – кут, утворений площиною початкового меридіану і площиною меридіану, який проходить через дану точку. За початковий прийнято меридіан, який проходить через астрономічну обсерваторію в Гринвічі (поблизу Лондона). Всі точки на земній кулі розміщені на схід від початкового (Гринвіцького) до меридіану 180,° мають східну, а на захід – західну довготу. У військовій справі систему географічних координат використовують головним чином для ведення розрахунків, пов'язаних із застосуванням бойових засобів дальньої дії, наприклад балістичних ракет, авіації тощо. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |