Вибір об’єктів реконструкції

РЕКОНСТРУКЦІЯ ОСУШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ

Під реконструкцією осушувальних систем розуміють повне або часткове переулаштування їх на підставі нового технічного рішення. Реконструкція намічається в тих випадках, коли ремонт мережі не може забезпечити ведення сільськогосподарського виробництва на потрібному рівні через порушення оптимального водного режиму.

Мета реконструкції осушувальних систем – збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і зниження її собівартості, покращення умов і підвищення продуктивності праці при виконанні сільськогосподарських і ремотно-експлуатаційних робіт, збільшення КЗВ, підвищення капітальності і надійності осушувальної мережі і споруд, зменшення експлуатаційних затрат.

В результаті реконструкції повинно бути досягнуто підвищення технічного рівня осушувальної системи і окремих її елементів за рахунок заміни застарілого обладнання і впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Реконструкція здійснюється на підставі проекту (робочого проекту), складеного за матеріалами спеціальних вишукувань і обстежень.

Вибір об’єктів реконструкції

Необхідність реконструкції осушувальної системи обумовлюється зміною характеру і інтенсивності сільськогосподарського використання, необхідністю двостороннього регулювання водного режиму ґрунту, зміною умов відводу води, пов’язаними з гідротехнічним будівництвом на водоприймачі або осадкою поверхні землі.

Доцільність реконструкції систем на конкретних об’єктах меліорації повинна бути обґрунтована економічними показниками:

Ø коефіцієнтом капітальних вкладень;

Ø рівнем рентабельності використання виробничих фондів меліорованих земель;

Ø строком повернення (повний строк окупності) капітальних вкладень.

Показники порівняльної ефективності капітальних вкладень в реконструкцію осушувальних систем – диференціальний чистий доход від меліорації на гектар осушуваних земель і приведені затрати на одиницю продукції на тих же землях.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в реконструкцію осушувальних систем визначається відношенням додаткового чистого доходу, отриманого в результаті реконструкції, до загальної суми додаткових капітальних вкладень в реконструкцію і розширення сільськогосподарського виробництва за формулою

, (14.1)

де – додатковий чистий доход в результаті приросту продукції від реконструкції осушувальних систем, грн./га;

– економія в сільськогосподарському виробництві в результаті проведення реконструкції осушувальних систем, грн./га;

– капітальні вкладення в реконструкцію систем, грн./га;

– залишкова вартість фондів меліорації, що підлягають ліквідації при реконструкції системи, грн./га;

– вартість майбутнього капітального ремонту меліоративної системи, приведена до теперішнього часу, грн./га;

– додаткові капітальні вкладення в розширення сільськогосподарського виробництва на базі реконструкції системи, грн./га;

– капітальні вкладення в окультурювання земель, грн./га;

Строк окупності – зворотна величина коефіцієнту капітальних вкладень, виражається в роках.

Додатковий чистий доход від реконструкції осушувальних систем визначають як різницю від вартості додаткової продукції, додаткових поточних затрат на осушувальних системах після проведення їх реконструкції (амортизаційні відрахування і експлуатаційні витрати, затрати на агромеліоративні заходи, затрати на ремонт та ін.), а також від додаткових затрат на вирощування цієї продукції.

Економію в сільськогосподарському виробництві в результаті реконструкції осушувальних систем визначають сумою зниження затрат на механізовані роботи внаслідок покращення умов роботи машин і механізмів після реконструкції.

Рівень рентабельності використання виробничих фондів на осушених землях визначають як відношення чистого доходу (нормативної чистої продукції) до виробничих фондів, включаючи фонди меліорації і фонди, необхідні для ведення сільськогосподарського виробництва

, (14.2)

де – чистий доход (нормативна чиста продукція) – результат сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях, грн./га;

– виробничі фонди меліорації, грн./га;

– основні фонди, необхідні для сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях, грн./га;

– основні фонди неінвентарного характеру, що створені одночасними вкладеннями в окультурювання земель, грн./га.

Величини і повинні бути співставимі з відповідним нормативом загальної (абсолютної) ефективності) і, якщо і більші або рівні , то капітальні вкладення вважаються ефективними.

Величина характеризує ефективність додаткових капітальних вкладень, величина – ефективність використання сукупних капітальних вкладень в меліорацію і сільськогосподарське виробництво після меліорації.

Диференціальний чистий доход на 1 га меліорованих земель визначають за формулою

, (14.3)

де – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності;

– додаткові капітальні вкладення в меліорацію, грн./га.

Приведені затрати представляють собою суму поточних затрат (собівартості) і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності у відповідності з нормативом ефективності:

, (14.4)

де – поточні затрати на виробництво продукції.

Строк повернення капітальних вкладень (повний строк окупності) відображає швидкість повернення засобів, витрачених в реконструкцію і сільськогосподарське освоєння з врахування реновації, як джерела повернення капітальних затрат, а також недобору чистого доходу за період реконструкції та освоєння і ущербу від заморожування засобів на період реконструкції визначають за формулою

, (14.5)

де – ущерб від заморожування капітальних вкладень на період реконструкції і освоєння об’єкта, який визначається множенням суми не функціональних капітальних вкладень на норматив приведення різномірних затрат ( =0,08) і строк будівництва і освоєння (), грн./га;

– недобір чистого доходу за період реконструкції і освоєння, що представляє собою різницю між сумою додаткового чистого доходу на період повного освоєння об’єкту і сумою додаткового чистого доходу за період реконструкції і освоєння, грн./га;

– сума амортизаційних відрахувань на реновацію системи, грн./га.

При розрахунках економічної ефективності капітальних вкладень в реконструкцію осушувальних систем обов’язковий народногосподарський підхід. Він досягається за допомогою оцінки додаткової сільськогосподарської продукції, що отриманий за рахунок меліорації, за закупочними цінами з врахуванням надбавок за приріст продукції і податків, а також за допомогою диференціації нормативних коефіцієнтів ефективності капітальних вкладень.

При виборі найбільш ефективних об’єктів реконструкції розрахунки виконують в такій послідовності:

Ø здійснюють орієнтовну якісну оцінку земель об’єк­тів і приросту якості в результаті реконструкції системи;

Ø встановлюють структуру використання земель об’єк­ту, зміни структури, частку заново освоюваних земель;

Ø призначають планований рівень інтенсивності ведення сільськогосподарського виробництва;

Ø визначають рівень розрахункових цін реалізації продукції, додаткові затрати (економію), що обумовлені місцезнаходженням об’єкта;

Ø розраховують капітальні вкладення в реконструкцію систем, будівництво доріг, окультурювання земель, ведення сільськогосподарського виробництва;

Ø розраховують показники ефективності капітальних вкладень в реконструкцію;

Ø здійснюють порівняння об’єктів реконструкції між собою за коефіцієнтами ефективності капітальних вкладень.

При виборі черговості реконструкції осушувальних систем доцільно виз назначати оптимальний строк проведення реконструкції шляхом оцінки економічного ефекту від її здійснення за залишившийся період служби системи, який може бути визначений за формулою

, (14.6)

де – економічний ефект від проведення реконструкції осушувальних систем, грн./га;

і – приведені затрати на створення і капітальний ремонт осушувальних систем, грн./га;

, (14.7)

– відновлена вартість осушувальної системи (з відрахуванням фактичного зносу), грн./га;

, , …, – затрати на перший, другий та наступні капітальні ремонти осушувальної системи, грн./га;

, , …, – час до першого, другого та наступних капітальних ремонтів осушувальної системи від моменту оцінки ефективності реконструкції, років;

, (14.8)

– залишкова вартість осушувальних систем в рік реконструкції, грн./га;

– капітальні вкладення в реконструкцію осушувальної системи (за кошторисною вартістю), грн./га;

, , …, – затрати на перший, другий та наступні капітальні ремонти реконструйованої системи, грн./га;

і – річні об’єми сільськогосподарської продукції до і після реконструкції осушувальної системи, грн./га;

і – частка відрахувань від балансової вартості на повне відновлення (реновацію) осушувальних систем до і після реконструкції; розраховуються за формулою

, (14.9)

– нормативний коефіцієнт ефективності для приведення затрат до співставимого вигляду за часом;

– строк служби осушувальної системи (для реконструкції системи – залишившийся період служби до зносу в нормативні строки), років;

і – потічні затрати на виробництво сільськогосподарської продукції (в розрахунку на об’єм продукції після реконструкції осушувальної системи) до і після проведення реконструкції без врахування затрат на амортизацію, грн./га;

, (14.10)

– потічні затрати на виробництво сільськогосподарської продукції з реконструкції осушувальної системи, грн./га;

і – капітальні вкладення в основні фонди для ведення сільськогосподарського виробництва без фондів меліорації (в розрахунку на об’єм продукції після реконструкції осушувальної системи) до і після проведення реконструкції, грн./га;

– капітальні вкладення в основні фонди для ведення сільськогосподарського виробництва (без фондів меліорації) до реконструкції осушувальної системи, грн./га;

– площа осушувальної системи після реконструкції, га.

В тому випадку, якщо фонд земель для реконструкції осушувальних систем обмежений, оптимальний строк проведення реконструкції визначають за формулою

, (14.6)

де і – вартість сільськогосподарської продукції до і після реконструкції осушувальної системи по закупочних цінах з врахуванням надбавок і налогів, грн./га;

і , і – поточні затрати і капітальні вкладення, необхідні для ведення сільськогосподарського виробництва (без амортизації меліоративних систем і без їх вартості) до і після реконструкції осушувальної системи, грн./га.

Оптимальний строк проведення реконструкції осушувальної системи визначають за максимальною сумою економічного ефекту від реконструкції. Розрахунки можуть бути проведені як для кожного року майбутньої служби осушувальної системи, що підлягає реконструкції, так і для окремих «опорних» років, наприклад для років перед першим, другим і наступними капітальними ремонтами. Після проведення капітального ремонту осушувальної системи сума очікуваного ефекту від реконструкції суттєво знижується, поступово підвищуючись по мірі приближення строку чергового капітального ремонту.

Поиск по сайту: