|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
За екологічними критеріямиОцінка якості води для зрошення за екологічними критеріями здійснюється для попередження можливого негативного впливу на компоненти природного середовища та здоров’я населення. Вплив може проявлятись в зміні: Ø стійкості ґрунтових систем, в тому числі характеристик родючості ґрунту та їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам; Ø санітарно-гігієнічного стану та харчової якості сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва; Ø характеристик гідрохімічного та санітарно-гігієнічного стану поверхневих та підземних вод. Нормуванні якості зрошувальної води здійснюють за такими екологічними показниками: Ø фітотоксичность (ФТ) – здатності хімічних елементів та речовин негативно впливати на схожість, ріст та розвиток рослин, урожайність та якість сільськогосподарської продукції; Ø траслокаційний (ТР) показник – здатність хімічних елементів та речовин надходити з ґрунту до рослин і накопичуватись в них до небезпечних концентрацій; Ø водно-міграційний (ВМ) показник – здатність хімічних елементів та речовин мігрувати по профілю ґрунтів та забруднювати підземні та поверхневі води; Ø загально санітарний (СТ) (санітарно-токологічний) показник – здатність хімічних елементів та речовин негативно впливати на біоту ґрунтів та їх самоочищення. Нормування якості води для зрошення за екологічними критеріями відповідно до ГОСТ 17.1.2.03-90 належить проводити за двома групами показників якості: Ø перша група – властивості води та вміст речовин, які в певній кількості необхідні для нормального функціювання агроекосистеми. Нормування показників здійснюється з позиції біологічної повноцінності та позитивного впливу на екологічне благополуччя об’єктів навколишнього природного середовища; Ø друга група – властивості води та вміст речовин, які негативно впливають на стан і функціювання агроекосистем та компонентів навколишнього природного середовища. Нормування показників здійснюється з позиції умов придатності води для зрошення. Перша група містить такі загально-екологічні та еколого-гігієнічні показники: Ø вміст азоту, мг/л; Ø вміст мікроелементів (марганець, залізо, мідь, бор, кобальт, цинк, молібден) і фтору, мг/л; Ø вміст БПК5 – біологічна потреба в кисні, мг О2/л; Друга група містить такі показники: Ø еколого-токсикологічні: · вміст важких металів (свинець, ртуть, кадмій, селен, миш’як, хром загальний, вісмут, нікель, ванадій), мг/л; · вміст пестицидів, мг/л; · вміст фенолів, ціанідів, мг/л; · вміст нафти та нафтопродуктів, мг/л; · вміст детергентів, мг/л; Ø санітарно-бактеріологічні: · наявність бактерій групи кишкової палички (колі-індекс); · наявність фагів кишкової палички (індекс колі-фагів); · наявність патогенної мікрофлори; · наявність життєздатних яєць гельмінтів; Ø радіоактивні речовини. Оцінку якості зрошувальної води за показниками вмісту мікроелементів живлення рослин здійснюють для попередження погіршення еколого-гігієнічних показників поживної цінності сільськогосподарської продукції, а також еколого-гігієнічного стану підземних та поверхневих вод. Оцінюють у воді вміст тільки мінерального азоту без врахування вмісту та співвідношення у воді різних його форм, які трансформуються, коли надходять в ґрунт із зрошувальною водою. Нормується загальне навантаження азоту на зрошувані ґрунти, сумарне надходження азоту в ґрунт в кг/га з основним внесенням добрив та зрошувальною водою (розрахованому за вмістом азоту у воді в мг/л та загальною зрошувальною нормою за період зрошення в м3/га) не повинно перевищувати максимально допустимих річних доз (табл. 16.12). Якщо вони перевищені, необхідно корегувати дози внесення азотних добрив в сухому вигляді (основне внесення, припосівне та підживлення). В тих випадках, коли зрошення сільськогосподарських культур здійснюється без внесення азотних добрив (багаторічні бобові трави), воду вважають придатною для зрошення, якщо вміст мінерального азоту не перевищує 15 мг/л. Оцінку якості води за вмістом мікроелементів та важких металів здійснюють для попередження негативного впливу на сільськогосподарські рослини, ґрунт, підземні та поверхневі води. Вміст мікроелементів та важких металів у зрошувальній воді лімітовано згідно показників ФТ, ТР, ВМ, СТ. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |