АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

За екологічними критеріями

Читайте также:
  1. За якими критеріями стандартизується типовий ф’ючерсний контракт.
  2. Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
  3. Методи самооцінки фірм за критеріями національних премій з якості
  4. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ЗРОШУВАЛЬНОЇ ВОДИ ЗА ЕКОЛОГІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ
  5. Рейтинг Індексу економічної свободи — 2002 за окремими критеріями (І — X)
  6. Які властивості є критеріями страхувальності ризиків?

Оцінка якості води для зрошення за екологічними критеріями здійснюється для попередження можливого негативного впливу на компоненти природного середовища та здоров’я населення. Вплив може проявлятись в зміні:

Ø стійкості ґрунтових систем, в тому числі характеристик родючості ґрунту та їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам;

Ø санітарно-гігієнічного стану та харчової якості сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва;

Ø характеристик гідрохімічного та санітарно-гігієніч­ного стану поверхневих та підземних вод.

Нормуванні якості зрошувальної води здійснюють за такими екологічними показниками:

Ø фітотоксичность (ФТ) – здатності хімічних елементів та речовин негативно впливати на схожість, ріст та розвиток рослин, урожайність та якість сільськогосподарської продукції;

Ø траслокаційний (ТР) показник – здатність хімічних елементів та речовин надходити з ґрунту до рослин і накопичуватись в них до небезпечних концентрацій;

Ø водно-міграційний (ВМ) показник – здатність хімічних елементів та речовин мігрувати по профілю ґрунтів та забруднювати підземні та поверхневі води;

Ø загально санітарний (СТ) (санітарно-токологічний) показник – здатність хімічних елементів та речовин негативно впливати на біоту ґрунтів та їх самоочищення.

Нормування якості води для зрошення за екологічними критеріями відповідно до ГОСТ 17.1.2.03-90 належить проводити за двома групами показників якості:

Ø перша група – властивості води та вміст речовин, які в певній кількості необхідні для нормального функціювання агроекосистеми. Нормування показників здійснюється з позиції біологічної повноцінності та позитивного впливу на екологічне благополуччя об’єктів навколишнього природного середовища;

Ø друга група – властивості води та вміст речовин, які негативно впливають на стан і функціювання агроекосистем та компонентів навколишнього природного середовища. Нормування показників здійснюється з позиції умов придатності води для зрошення.

Перша група містить такі загально-екологічні та еколого-гігієнічні показники:

Ø вміст азоту, мг/л;

Ø вміст мікроелементів (марганець, залізо, мідь, бор, кобальт, цинк, молібден) і фтору, мг/л;

Ø вміст БПК5 – біологічна потреба в кисні, мг О2/л;

Друга група містить такі показники:

Ø еколого-токсикологічні:

· вміст важких металів (свинець, ртуть, кадмій, селен, миш’як, хром загальний, вісмут, нікель, ванадій), мг/л;

· вміст пестицидів, мг/л;

· вміст фенолів, ціанідів, мг/л;

· вміст нафти та нафтопродуктів, мг/л;

· вміст детергентів, мг/л;

Ø санітарно-бактеріологічні:

· наявність бактерій групи кишкової палички (колі-індекс);

· наявність фагів кишкової палички (індекс колі-фагів);

· наявність патогенної мікрофлори;

· наявність життєздатних яєць гельмінтів;

Ø радіоактивні речовини.

Оцінку якості зрошувальної води за показниками вмісту мікроелементів живлення рослин здійснюють для попередження погіршення еколого-гігієнічних показників поживної цінності сільськогосподарської продукції, а також еколого-гігієнічного стану підземних та поверхневих вод.

Оцінюють у воді вміст тільки мінерального азоту без врахування вмісту та співвідношення у воді різних його форм, які трансформуються, коли надходять в ґрунт із зрошувальною водою. Нормується загальне навантаження азоту на зрошувані ґрунти, сумарне надходження азоту в ґрунт в кг/га з основним внесенням добрив та зрошувальною водою (розрахованому за вмістом азоту у воді в мг/л та загальною зрошувальною нормою за період зрошення в м3/га) не повинно перевищувати максимально допустимих річних доз (табл. 16.12). Якщо вони перевищені, необхідно корегувати дози внесення азотних добрив в сухому вигляді (основне внесення, припосівне та підживлення).

В тих випадках, коли зрошення сільськогосподарських культур здійснюється без внесення азотних добрив (багаторічні бобові трави), воду вважають придатною для зрошення, якщо вміст мінерального азоту не перевищує 15 мг/л.

Оцінку якості води за вмістом мікроелементів та важких металів здійснюють для попередження негативного впливу на сільськогосподарські рослини, ґрунт, підземні та поверхневі води.

Вміст мікроелементів та важких металів у зрошувальній воді лімітовано згідно показників ФТ, ТР, ВМ, СТ.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)