для зрошення і удобрення

Вимоги до стічних і їх осаду регламентуються ГОСТ 17.4.3.05-86.

Стічні води і їх осад використовують тільки після відповідної очистки (механічної, хімічної або біологічної) і підготовки (осереднення, розбавлення, обеззараження) з врахуванням ґрунтових і кліматичних характеристик території; контроль за забрудненням ґрунту здійснюють за ГОСТ 17.4.3.04-85.

Стічні води, що містять органічні речовини, використовують з врахуванням дії їх на мікробіологічну активність ґрунтів (нірофікаційну і целюлозоруйнуючу), а також на ріст, розвиток і якість зрошуваних сільськогосподарських культур.

Стічні води і їх осад не повинні містити патогенних мікроорганізмів і яєць гельмінтів, токсичних речовин і їх з’єд­нань більше допустимої кількості.

Хімічний склад поливної води повинен бути:

Ø рН стічних вод (реакція водного середовища) для всіх грунтів повинна бути в межах від 6,0 до 8,5;

Ø молярна концентрація мікроелементів і поліхлорорганічних речовин не повинна перевищувати величин, прийнятих в господарсько-питному водопостачанні за ГОСТ 2874-82;

Ø молярна концентрація азоту, фосфору і калію розраховують виходячи із величини внесення їх з поливною нормою з врахуванням всіх видів втрат і не повинна перевищувати виносу їх врожаєм (див. п. 4.3);

Ø гранично допустима кількість токсичних речовин (солі важких металів та ін) повинна бути ув’язана з наявністю їх в ґрунті, підстилаючих породах і ґрунтових водах, а також з гранично допустимою кількістю для вирощування сільськогосподарських культур.

Зрошувальні і поливні норми стічних вод і норми внесення їх осадів визначають з врахуванням:

Ø фізико-хімічних властивостей ґрунту;

Ø водного режиму ґрунту;

Ø виду сільськогосподарських культур, їх потреби у воді і поживних речовин;

Ø строків між зрошенням і збиранням врожаю;

Ø хімічного складу стічних вод і їх осаду;

Ø екологічних умов території;

Ø похилу території (не більше 5 % в бік водойми).

Внесенні осади стічних вод не повинні накопичуватись в ґрунті і сільськогосподарських культурах вище допустимої кількості.

Не допускається зрошення територій з виходами тріщинуватих порід і близьким заляганням ґрунтових і підземних вод.

Контрольні питання

1. Які критерії використовують при оцінці якості води для зрошення?

2. На що визначають вплив при оцінці агрономічних критеріїв?

3. Чим викликане вторинне засолення ґрунту при поливі водою з підвищеною мінералізацією?

4. За якими критеріями здійснюють оцінку зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення?

5. Як виражають токсичність води в еквівалентах хлору?

6. Які іони у зрошувальній воді впливають на під луження ґрунту?

7. За якими іонами в зрошувальній воді ведуть оцінку за небезпекою токсичного впливу на рослини?

8. Чому може відбуватись осолонцювання ґрунту при зрошені неякісною водою?

9. Що означає буферність ґрунту по відношенню до осолонцювання?

10. Що означає SAR при оцінці якості зрошувальної води?

11. Чому і як вводять «уточнене SAR*» при оцінці зрошувальної води?

12. Що представляють собою термодинамічні показники якості зрошувальної води?

13. Які вимоги пред’являються щодо температурного режиму зрошувальних вод?

14. В чому заключається покращення якості зрошувальних вод при їх розбавлені прісними водами?

15. Чому розбавлення зрошувальних вод є малоефективним заходом?

16. Коли необхідно здійснювати кислування зрошувальних вод?

17. За якими іонами підбирають дозу внесення сірчаної кислоти у зрошувальну воду при її кислуванні?

18. В яких випадках кальцієві меліоранти добавляють до зрошувальної води?

19. Від чого залежить доза внесення кальцієвих меліорантів при внесені їх у воду і ґрунт?

20. Яка різниця в розрахунку між дозою внесення кальцієвих меліорантів до води і до ґрунту?

21. Які критерії якості води за її температурою?

22. Як проявляється негативний вплив зрошувальної води за екологічними критеріями?

23. За якими екологічними показниками здійснюється нормування якості зрошувальної води?

24. Які дві групи екологічних показників виділяють при нормуванні якості зрошувальної води?

25. Яким чином здійснюють нормування вмісту азоту в зрошувальній воді?

26. Яким чином здійснюють оцінку якості зрошувальної води за наявності окремих мікроелементів важких металів?

27. Як здійснюють оцінку зрошувальної води за вмістом пестицидів?

28. Яким чином оцінюють зрошувальну воду за небезпекою погіршення санітарно-бактеріологічного стану природного середовища?

29. Як здійснюють оцінку зрошувальної води за технічними критеріями?

30. Як регламентується якість стічних вод і їх осаду для зрошення і удобрення?

31. В яких випадках не допускається зрошення стічними водами?

Поиск по сайту: