АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Показники активності іонів кальцію

Читайте также:
  1. Аналіз ділової активності
  2. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  3. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  4. Аналітичні показники та середні характеристики рядів динаміки. Трендові моделі
  5. Антична культура східного і західного регіонів
  6. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
  7. Асортимент, показники якості і умови зберігання соняшникової та кукурудзяної рослинних олій
  8. БАКТЕРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ
  9. Безробіття, його показники і види. Допомога до безробіттю.
  10. Біоелектричні показники серця (ЕКГ)
  11. В яких відповідях названі показники (характеристики) злочинності?
  12. Види опціонів: опціон-запит і опціон-пропозиція, їх сутність

в ґрунтах України (узагальнені дані)

Назва ґрунту Активність кальцію ґрунтового розчину, мекв/л
Лісостеп центральний
Темно-сірий лісовий Чорнозем опідзолений Чорнозем типовий малогумусний Чорнозем типовий середньогумусовий 3,5-5,5 4,0-6,0 4,0-5,0 6,0-7,5
Лісостеп лівобережний
Темно-сірий лісовий Чорнозем опідзолений Чорнозем типовий малогумусний Чорнозем типовий середньогумусний Чорнозем типовий середньогумусний карбонатний 3,2-5,0 4,0-6,0 6,0-7,5 8,0-12,0 9,0-13,0
Степ північний
Чорнозем звичайний Чорнозем звичайний карбонатний 6,0-9,0 7,0-13,0
Степ південний
Чорнозем південний Темно-каштановий залишково солонцюватий Темно-каштановий середньосолонцюватий Темно-каштановий сильносолонцюватий Каштановий слабосолонцюватий Каштановий середньосолонцюватий Каштановий сильносолонцюватий Солонець степовий 5,5-12,5 10,5-12,5 7,0-8,0 5,5-6,5 10,5-12,5 7,0-8,0 5,0-6,0 2,3-3,5

2. Коефіцієнт іонообміну (методика оцінки небезпеки підлуження та подальшого осолонцювання за І.А.Антиповим-Каратаєвим)

, % (16.3)

де – загальна концентрація солей у зрошувальній воді, г/л.

При ³1,0 – вода придатна для зрошення і не викликає небезпеки під луження та осолонцювання.

При <1,0 – вода непридатна для зрошення, тому що викликає процеси під луження та осолонцювання.

3. Оцінка якості зрошувальної води згідно показника натрієво-адсорбційного відношення SAR (за формулою Гапона):

. (16.4)

4. При оцінці якості води з точки зору небезпеки осолонцювання враховують вміст катіонів у воді і мінералогічний склад ґрунту. Співвідношення катіонів у воді впливає на активність іонів натрію і його спроможність впроваджуватись в ґрунтовий поглинаючий комплекс, що враховує показник SAR. При поливах між зрошувальною водою і ґрунтом відбувається активна взаємодія, внаслідок якої формується новий склад ґрунтового розчину. Важливо встановити, в якому напрямку буде протікати цей процес.

Внаслідок взаємодії поливних вод і ґрунту може розвиватись процес осідання карбонатів, що спостерігається при різному підлужуванні ґрунтового розчину, або навпаки – розчин кальцієвих солей ґрунту у випадку підкислення розчину поливними водами. Осідання кальцію призводить до збільшення в розчині відсоткового вмісту натрію і зростання величини SAR. Ця тенденція, пов’язана зі складом зрошувальних вод і враховується при розрахунку «уточненого SAR*».

, (16.5)

де .

Складові величини знаходять за табл. 16.9.

16.9. Дані для визначення рНс за додатками поправочного

коефіцієнту для розрахунку SAR*

Концентрація іонів, мекв/л
0,1 2,0 4,3 4,0
0,2 2,0 4,0 3,7
0,3 2,0 3,8 3,5
0,4 2,0 3,7 3,4
0,5 2,1 3,6 3,3
0,75 2,1 3,4 3,1
1,0 2,1 3,3 3,0
1,25 2,1 3,2 2,9
1,5 2,1 3,1 2,8
2,0 2,2 3,0 2,7
2,5 2,2 2,9 2,6
  2,2 2,8 2,5
  2,2 2,7 2,4
  2,2 2,6 2,3
  2,2 2,5 2,2
  2,3 2,4 2,1
  2,3 2,3 2,0
  2,3 2,2 1,9
  2,3 2,1 1,8
  2,4 2,0 1,7
  2,4 1,3 1,5
  2,5 1,6 1,3

 

В табл. 16.9 чотири графи:

1 – концентрація іонів;

2 – різниця між другою константою дисоціації Н2СО3 і множенням розчинності СаСО3, що розрахована, виходячи з іонної сили води ();

3 – активність іонів лужноземельних металів ;

4 – поправка на загальну лужність ;

р – знак логарифму зі знаком «мінус» , мекв/л.

Якщо величина , що розрахована за даними табл. 16.9, перевищує 8,4, то це свідчить про тенденцію розчинення карбонату кальцію і перехід його у розчин. При цьому небезпека осолонцювання збільшується. Значення нижче 8,4 вказують на тенденцію випадіння карбонату кальцію в осадок і тим самим – на збільшення небезпеки осолонцювання.

Оцінювання якості зрошувальної води за термодинамічними показниками. Для характеристики реальних систем, що утворюються при взаємодії зрошувальних вод з ґрунтами, виходячи із термодинамічного принципу їх взаємозв’язку запропоновано використовувати спряжене визначення показників активності іонів Н+1, Са+2, Na+1 в зрошувальних водах і рівновеликих ґрунтових розчинах. Виражені через їх від’ємні логарифми (рН, рСа, рNa), названі показники є фізико-хіміч­ни­ми, що відображають відповідно кислотно-лужні (рН), буферні (рСа) і солонцеві (pNa) властивості ґрунтів.

Визначення показників активності іонів рСа і pNa експериментально здійснюють за допомогою іонно-селективних електродів з кальцієвою і натрієвою функціями на універсальному іонометрі ЭВ-74 (в лабораторних умовах) або переносним іонометром И-102 (в польових умовах).

Для оперативного контролю якості зрошувальних вод можна користуватись розрахунковим методом визначення показників активності іонів. При цьому розрахунок коефіцієнтів активності здійснюють за формулою Дебая-Гюккеля, яка дозволяє з певною точністю знаходити коефіцієнти активності іонів в розчинах, іонна сила яких не перевищує 0,06.

Іонну силу розчину m розраховують за формулою

, (16.6)

де – концентрація і- го іону, моль/л;

– заряд і -го іону.

Для переходу від концентрації іонів в мг/л до моль/л необхідно розділити отримані значення на молярну масу. Молярна маса залежить від молекулярної маси хімічних елементів, що входять до даних іонів. Отримані значення в моль/л будуть відрізнятьсь від мекв/л особливо для двовалентних іонів.

Величину активності іонів кальцію і натрію визначають за формулою

, (16.7)

де – активність іону, моль/л;

– концентрація іону, моль/л;

– коефіцієнт активності який визначають за табл. 16.10 залежно від .


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)