|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
БАКТЕРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ· мiкробне число; · колi—титр; · колi—iндекс.
ОРГАНОЛЕПТИЧНІ ПОКАЗНИКИ · прозорiсть; · колірнiсть; · запах; · присмак.
ГІДРОБІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ (або показники стану бiоценозiв вiдкритих водоймищ) В основi визначення гiдробiологiчних показникiв знаходиться вчення про так звану сапробнiсть водних органiзмiв, тоб то iх здатнiсть розвиватися та існувати лише при певному вмiстi органiчних речовин та продуктiв iх розпаду (греч. sapros — гнiй). Згiдно з цим вченням, всi воднi органiзми слід поділити на 3 великі групи: · полісапроби, тобто органiзми, якi розвиваються в найбiльш забруднених водоймищах, що вмiщують велику кiлькiсть органичних речовин та продуктiв iх розпаду (сiрчанi бактерiї, iнфузорiї, нижчi гриби, джгутиковi та iн.); · — i — мезосапроби, тобто органiзмi, що живуть у водоймищах середнього ступеня забруднення (синьозеленi водорослi, ракоподiбнi, коловратки); · олігосапроби, тобто органiзми, що розвивають лише у мало забруднених віодоймищах, які практично придатнi до організації водопостачання (зеленi водорослi, губки, ракоподiбнi, риби).
У ході вивчення водної флори та фауни, крiм класифiкацiї органiзмiв у залежностi вiд ступеня їх сапробностi, необхiдно урахувати i мiсця iх постійного перебування у водоймищах, що також має суттєве санiтарно—гiгiєнiчне значення. Так у водоймищах постійно iснують наступні види бiоценозiв: · планктон — органiзми, що мешкають у глибинних шарах води i постiйно знаходяться в русi; · бентос — органiзми, що мешкають у придонних вiдкладеннях та на берегах; · перифітон — органiзми, що мешкають на пiдводних предметах (камiння, дошки, гiлля тощо).
Зрештою, вельми важливим показником забруднення є наявність у водоймищі різноманітних водних рослин, у першу чергу, квiткових. Власне кольору мiкроскопiчних водоростей та квiткових водних рослин зобов’язанi своєю назвою деякі моря Свiтового океану, такі як Червоне, Жовте та Чорне. Назва Жовтого моря, зокрема, пов’язана з тим, що восени у пiвнiчно—західній частинi Тихого океану цвiтiння дiатомових водоростей приводит до того, що вода стае слизькою, рибаки інколи її називають «смердючою водою» и набуває своєрідного «бурого відтінку». Hазва Червоного моря пов’язана з цвiтинням синьо—зелених водоростей, якi вiдмираючи, набувають червоно—коричневого забарвлення, тим самим надаваючи морський водi вiдповiдний вiдтiнок. Цiкавi та загадковi так званi «червонi приливи», що досить часто спостеригаються у захiдних берегiв Флориди, причиною яких є цвiтiння отруйних водних рослин — динофлягелят. Добре вiдомий ще один унiкальний у цьому вiдношенні район Свiтового океану — Саргасове море (саргаси — це бурi водоростi), назва якого пов’язана з тим, що наповненi повiтрям мiхурi цих рослин, завдяки яким вони пiдтримують свою плавучiсть, дуже подiбнi на виноград, що вирощується в Iспанiї і має назву «саргацо».
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |