ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 47

1. Гігієна як наука та її місце в роботі лікаря загальної практики і сімейного лікаря. Мета, завдання та методи досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Принципи гігієнічного нормування.

Гігієна - це наука яка вивчає закономірності впливу зовн. cередовища на організм людини і суспільне здоров’я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних нормативів і правил, профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови життя людини, збереження і зміцнення її здоров’я та попередження виникнення хвороби. Мета - збереження і зміцнення здоров’я та попередження виникнення хвороби. Завдання:а)вивчення природничих і антропометричних факторів навколишнього середовища та соціальних умов, що справляють вплив на здоров ’ я людини; б) вивчення закономірності впливу факторів і умов навколишнього середовища на організм людини; в) наукове обґрунтування та розробка гіг нормативів, правил і заходів щодо максимального використання факторів які позитивно впливають на організм людини та ліквідації або обмеженню факторів до небезпечних рівнів несприятливих чинників; г) використання в практиці охорони здоров’я та народному господарстві розроблених гіг рекомендацій, правил, нормативів, перевірка їх ефективності і удосконалення; д) планування санітарної ситуації на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку народного господарства, визначення відповідних гіг проблем, наукова розробка цих проблем. Для успішного впровадження профілактичної діяльності сфері своєї спеціальності кожний лікар повинен володіти відповідними знаннями. Частину він отримує від вивчаючи теоретичні і практичні дисципліни. Однак вони не дають йому повних знань про комплексну дію зовн середов на людину і не ознайомлюють його з системою профілактичних заходів. Це означає, що серед медичних дисциплін повинна бути наука яка виконує ці проблеми і ця наука – гігієна. Методи гіг досліджень:1. методи вивчення навколишнього середовища: а) методи сан обстеження з наступним сан описом; б) інструментально – лабораторні методи(фізичні, хімічні, біологічні, сан- статичні, географічні). 2. Вивчення впливу навколишнього середовища на здоров’я людини:а) методи експериментального дослідження (експеримент відтворенням природніх умов, лабораторні експеримент на тваринах, лабор експер на людях);б) методи натурального спостереження(крмплексна оцінка здоров’янаселення, клінічні, фізіологічні, біохімічні, токсикологічні, сан-статичні, медико-біологічні). Принципи гіг нормування: -впровадження в практику гіг рекомендацій, сан норм і правил перевірки їх ефективності і подальшого їх вдосконалення;-прогнозування сан ситуацій на віддалену і найближчу перспективу.

Становлення гігієни має досить тривалий шлях. З часом професором В. Суботіним була запропонована цілісна система санітарного нагляду за містами, зокрема, як приклад, для Києва.

2.Гігієнічне значення мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

Hе менше значення анiж бiлки, жири та вуглеводи з точки зору організації рацiонального харчування мають мінеральні речовини.

Так же, як при недостатності основних харчових речовин, в умовах дефіциту мiнеральних речовин в органiзмi людини виникають специфiчнi зрушення, що можуть призводити до виникнення характерних захворювань.

Слід підкреслити, що мiнеральнi речовини складають значну частину людського органiзму (близько 3300 — 3500 г). У кiстках вони представленi у виглядi кристалiв, у м’яких тканинах як iстинний або колоїдний розчин, що перебуває, головним чином, у тісному сполученнi з бiлками.

Головне призначення мiнеральних речовин — забезпечення впливу на хід та спрямованість обмінних процесів.

Крiм того, до числа основних функцiй таких мікроелементів, якСа, Р, Mg вiдносять:

· формування нервової тканини, вплив на передачу нервового імпульсу;

· формування кісткової тканини:

· вплив на процеси кровотворення;

· вплив на регуляцію вмісту води у тканинах (передусім, за рахунок Са).

До числа основних функцій таких мiкроелементів, якNa, Cu, Fe відносять:

· формування гормонів;

· формування окислювально—тканинних ферментів;

· вплив на процеси кровотворення;

· забезпечення осмотичного тиску (передусім, за рахунок Nа).

Хвороби та синдроми, зумовленi дефiцитом, надлишком, або дисбалансом мiкроелементiв, мають назву мікроелементози.

Мiкроелементози прийнято розподiляти на:

Ø екзогеннi (природнi, виробничi, ятрогеннi)

та

Ø ендогеннi (спадковi, природженi).

Крiм того, вельми доцiльним вважають розподiл мiкроелементозiв на:

Ø гiпомiкроелементози

та

Ø гiпермiкроелементози.

Якi в свою чергу можуть бути первинними або вторинними, тобто такими, що виникають внаслiдок деяких захворювань.

Серед гіпомікроелементозів найбільше поширення мають:

· залiзодефiцитна анемiя (Fe);

· ендемiчний зоб (I);

· перницiозна анемiя (Co);

· карiєс (F).

Серед гіпермікроелементозів:

· флюороз (F);

· борний ентерит (B);

· молібденовий артрит або ендемiчна подагра (Mo).

Біогеохімі́чні прові́нції (далі Б.п.) — області на поверхні Землі, що розрізняються за змістом (в їх грунтах, водах тощо) елементів (або сполук), з якими пов'язані певні біологічні реакції з боку місцевої флори і фауни.

Склад ґрунтів впливає на підбір, розподіл рослин і на їх мінливість під впливом тих чи інших сполук чи елементів, що знаходяться в грунтах. Межі поширення певної флори чи фауни у межах однієї ґрунтової зони нерідко збігаються з областю розвитку певних гірських порід або геологічних формацій. Добре відома специфічна рослинність, поширена на серпентинітах, вапняках, в безстічних засолених областях, на пісках тощо.

Різка недостатність або надмірність вмісту якого-небудь елемента в середовищі викликає в межах даної Б.п. біогеохімічні ендемії — захворювання рослин, тварин і людини. Наприклад, при недостатності йоду в їжі — простий зоб у тварин і людей, при надмірності в ґрунтах — поява отруйної флори і багато інших ендемій.

По генезису виділяються 2 типи Б.п:

1. Б.п., приурочені до певних ґрунтових зон у вигляді окремих плям або областей і визначаються недостатністю того чи іншого елементу в середовищі. Наприклад, для зон підзолистих і дерново-підзолистих грунтів Північної півкулі, що тягнуться майже через всю Євразію, характерні Б.п., пов'язані з недостатністю йоду, міді та ін. Подібні Б.п. з характерними для них ендеміями (зоб, акобальтоз, ламкість кісток у тварин тощо) не зустрічаються в сусідній зоні чорноземів. Причина лежить у великій рухливості іонів Со ґрунтах Південної півкулі. Цей тип Б.п. носить негативний характер, тому що виникає в результаті недостатності того або іншого елемента в середовищі.

2. Б.п. і ендемії, що зустрічаються в будь-якій зоні. У цьому сенсі вони мають інтразональні характер і виникають на тлі первинних або вторинних ореолів розсіяння рудної речовини родовищ, солоних відкладень, вулканогенних еманацій тощо Наприклад, борні Б.п. і ендемії (серед флори і фауни) виявлені в безстічних областях; флюороз людини і тварин — в області нещодавно діючих вулканів, родовищ флюориту і тварин — в межах родовищ тощо Цей тип провінцій і ендемій має переважно позитивний характер, оскільки пов'язаний з надмірним вмістом елементів у середовищі.

Елементи, що утворюють добре розчинні сполуки в грунтових умовах, викликають найбільш сильну біологічну реакцію у місцевої флори. Має значення і форма знаходження елементів в середовищі. Наприклад, викликає у тварин захворювання тільки в районах з лужними грунтами (кислота дає розчинні сполуки з лугами); в районах кислих грунтів надлишок не викликає захворювань.

В межах Б.п. розрізняють 2 види концентрації організмами елементів: груповий, коли всі види рослин в даній провінції в тій чи іншій мірі накопичують певний елемент, і селективний, коли є певні організми-концентратори того або іншого елемента незалежно від рівня вмісту цього елемента в середовищі.

Відомі різні види рослин, які в Б.п. концентрують певні елементи і піддаються при цьому мінливості. До них відносяться специфічна галмейна флора (концентруюча), вапняна, галофітна, серпентинітова флора і багато інших.

В залежності від конституційних властивостей даного виду організму і особливо при тривалому ізольованому існуванні його в тій чи іншій Б.п. виникає мінливість організмів — поява фізіологічних рас (без видимих зовнішніх змін), морф, варіацій, підвидів і видів. Це супроводжується підвищенням вмісту в організмах відповідних елементів. З'являються також мутанти зі зміною в ядрах клітин тощо; мінливість може набути спадковий характер, особливо у мікробів.

Багато рідкісних і розсіяних елементів (мікроелементи) відіграють значну фізіологічну роль, входячи в фізіологічно важливі органічні сполуки в організмів — в дихальні пігменти, ферменти, вітаміни, гормони і інші акцесорні фізіологічно важливі речовини.

Відомо більше 30 елементів (ВЗаголовок посилання, С, Са та ін.), з якими пов'язано утворення Б.п., ендемій і поява організмів-концентраторів.

На основі вивчення екології Б.п. в практику боротьби з відповідною ендемією в Б.п. широко увійшло використання елементів (В, Cu, Со та ін.) як добрив або при підгодівлі тварин. На основі вивчення вмісту елементів в грунтах і рослинах був створений біогеохімічний метод пошуків корисних копалин. В геологічному минулому Б.п. також відігравали значну роль у відборі і зміні флори і фауни. Реконструкція палеобіогеохімічних провінцій може багато чого пояснити в еволюції органічного світу.

Крім біохімічних провінцій і регіонів, виділяються також субрегіони. Окрему групу становлять біогеохімічні провінції, які характеризуються по якомусь одному елементу (наприклад, нестача або надлишок заліза).

3.Ситуаційна задача з гігієни праці.

CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 47

Чоловік, 35 років, що працює слюсарем-механіком цеху складання та налагодження вимірювальних приладів, звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену роздратованість, поганий сон, сильну пітливість і постійне серцебиття. В ході обстеження працівника лікар виявив різку тахікардію, систолічний шум на верхівці серця, симетричний тремор витягнутих пальців рук та закритих повік, виражений гіпергідроз, червоний стійкий дермографізм. Дані аналізу крові відзначили наявність вираженої анемії. У сечі знайдені сліди білка та ртутних сполук. Хворий госпіталізований в медико-санітарну частину виробництва. Стаж роботи в цеху становить 3 роки, до цього працював на автокомбінаті, служив в армії. Характеристика умов праці: робоче місце знаходиться у спеціально відведеному приміщенні, що обладнане загальнообмінною вентиляцією. Роботи проводились в літній період, температура повітря складає 24-25°С. Невід’ємним компонентом виробничого процесу є розлив ртуті з посуду, що має велику площу поверхні, у вимірювальні прилади.

Поставте попередній діагноз та обгрунтуйте необхідні профілактичні заходи.

В: Меркуриализм(отруєння ртутю).Проф:використовувати засоби індивідуального захисту,зменшення робочого часу(або зовсім змінити роботу),щорічно проходити стаціонарне лікування або санітарно-курортне))

Поиск по сайту: