|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 391. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців, робота яких пов’язана з впливом шуму.
За своєю фізичною суттю шум - це механічі коливання частинок пружнього середовища (газу, рідини, твердого тіла), що виникають під дією якої-небудь збуджуючої сили. При цьому звуком називають регулярні періодичні коливання, а шумом - неперіодичні, випадкові коливальні процеси. До основних фізико-гігієнічних характеристик шуму відносять: Інтенсивність (силу) - кількість звукової енергії в дБ. Спектр - розподіл звукової енергії в октавних смугах. Гучність - фізіологічне сприймання інтенсивності звуків різної частоти в порівнянні з еталонним звуком (одиниця гучності - фони, сони). При гігієнічній оцінці шум, згідно санітарним нормам, класифікується по:
1)За походженням: ѕ виробничі (аеродинамічні, гідродинамічні, механічні) ѕ побутові ѕ вуличні 2) За характером спектру: -широкосмугасті - з безперервним спектром шириною більше однієї октави. -тональні, в спектрі яких знаходяться виражені дискретні тони (перевищення рівня шуму в одній смузі над сусідніми не меньше, ніж на 10 дБ). 3) За частотними характеристиками: -низькочастоні -середньочастотні -високочастотні
4) За часовими характерисиками: -постійні, рівень звуку яких за рабочий день змінюється в часі не більше, ніж на 5 дБ. -непостійні - рівень звуку яких за робочий день змінюється в часі більше, ніж на 5 дБ. а) коливальні в часі, рівень звуку яких неприривно змінюється в часі б) преривісті - рівень звуку яких безперервно змінюється на 5 дБ і більше, причому тривалість інтервалів, на протязі яких рівень залишається постійним, складає 1 с і більше. в) імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше 1 сек. В якості характеристик постійного шуму застосовується рівень звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31.5, 63, 125, 250, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Характеристикою непостійного шуму являється інтегральний показник - еквівалентний рівень шуму. Інтенсивний шумовий вплив в організмі людини може викликати специфічні і неспецифічні зміни. До специфічних змін відносять враження органу слуху, а саме: 1) зниження адаптації 2) слухова втома 3) приглуховатість (тугий на вухо) В основі цих проявів шумової патології лежить повільно прогресуюче зниження слуху по типу неврита, що підіймається (тобто в основі професійного зниження сіуху лежить нейросенсорне (перцепційне) зниження слуху внаслідок враження звуко-сприймаючого апа До числа неспецифічних змін відносять: 1) Нейроциркуляторну дистонію переважно по гіпертензивному типу, рідше - по кардіальному, в окремих випадках - по гіпотензивному. 2) Астено-вегетативний синдром і неврастенічні реакції. 3) Дисфункції шлунку, внаслідок зрушення його евакуаторной фунції. 4) Зниження імунологічноїт реактивності, яка виражається в рості, перш за все, гострої захворюваності. 5) Зниження працездатності і виробничої діяльності, передчасна втома, зниження розбірливості і внятності мови та ін. неприємні відчуття. Заходи по боротьбі з шумом можуть бути технічними (технологічні + санітарно-технічні), архітектурно-планувальними, організаційними і медико-профілактичними. Технічні засоби боротьби з шумом використовуються в 3-х головних напрямках: - усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі - послаблення шуму на шляхах його передачі - безпосередній захист працюючих,які підлягають дії шуму Найбільш ефективним засобом зниження шуму - можлива зміна шумних технологій на малошумові або повністю безшумові наприклад, клепання на зварювання. Однак, цей шлях боротьби з шумом не завжди можливий, тому велике значення має зниження його джерел Одним з найбільш простих технічних засобів боротьби з шумом на шляхах передачі є звукоізолюючий кожух. Значний ефект зниження шуму дає застосування акустичних екранів, що відгороджують шумовий механізм або джерело шуму від робочого місця або В багатоповерхових промислових приміщеннях особливо вахливий захист від структурного шуму, який розповсюджується по конструкціям приміщень (обладнання плаваючих фундаментів). До числа ведучих архітектурно-плануючих рішень відносять тікі заклади, як: -локалізація джерела шуму -правильна розстановка обладнання -наявність звукопоглинаючого фундаменту і т.д. Організаційні заходи направлені на організацію обгрунтованого з фізіолого-гігієнічних позицій режима роботи, обмеження часу роботи в умовах високого шуму. Враховуючи, що за допомогою технічних засобів в теперишній час не завжди вдається розв'язати проблему, більше уваги повинно бути приділено застосуванню індивідуальних засобів захисту від шуму (антифони, навушники, беруші, заглушки). Важливе значення має проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів, а також підвищення опірності організму робітників до несприятливої дії шуму. З цією метою робітникам шумових професій рекомендується щоденне приймання вітамінів В1 (2 Значний позитивний ефект надає широке використовування можливостей санаторно-курортного лікування
2.Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймального відділення лікарні. Особливості організації прийому хворих в інфекційних лікарнях. Санітарно-протиепідемічний режим. Приймальне відділення. Приймання хворих є дуже відповідальною ділянкою роботою лікарні. Тут складається перше враження хворого про заклад, покликаний вилікувати його. Даний момент має велике значення для психологічного настрою пацієнта та успіху лікування. Таким чином, можна сказати, що приймальне відділення є дзеркалом лікарні. До складу приймального відділення входять вестибюль, довідкова, роздягальня, ванни-душові, убиральня. Слід відзначити, що перераховані частини розташовуються за потоковим принципом. Більшість хворих приймають у приймальному відділенні, яке міститься в головному корпусі. Окремими потоками йдуть інфекційні хворі, породіллі, хворі із шкірно-венеричною патологією та діти.
Хворі, направлені лікарями поліклініки на стаціонарне лікування, звертаються у приймально-виписну канцелярію, де їх приймає черговий медперсонал. Там пацієнтів реєструють, якщо необхідно - обстежують, проводять санітарну обробку, видають лікарняний одяг, взуття, рушник, дають направлення, вказують номер палати і проводять у відповідне відділення. Породіллі, минаючи канцелярію, потрапляють в акушерсько-гінекологічне відділення, заразні хворі - в інфекційне відділення. Хворих, які потребують швидкої допомоги, направляються безпосередньо у лікувальне відділення приймального відділення. Це одна або дві великі палати на 10-12 ліжок, які розділено шторами з тканини або плівкового матеріалу, утворюючи начебто бокси. До кожного ліжка підведено трубопроводи для подачі кисню й інших медичних газів. Біля кожного ліжка є настінні електричні лампи, сигналізація, яка дозволяє викликати медперсонал. Палати обладнано тумбочками, шафами для медикаментів та особистих речей хворого. У приміщенні є діагностична і лікувальна пересувна апаратура, яка в лічені секунди може бути подана до будь-якого ліжка. У палаті е умивальник. Особливості організації прийому хворих до інфекційних відділень лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим. Санітарна експертиза проектів будівництва лікувально–профілактичних закладів. Приймальне відділення для соматичних хворих (у головному корпусі) та помешкання виписки хворих повинно бути єдиним і включати: оглядове примі- щення, санітарний пропускник, палати тимчасового утримання поступаючих хво- рих, реанімаційний бокс, у ряді випадків - рентгенкабінет. Для дитячого, акушерського, інфекційного, шкіряно-венерологічного, тубе- ркульозного, психіатричного відділень повинні бути окремі приймальні відділен- ня і помешкання виписки хворих. Площі приміщень приймальних відділень нормуються відповідно кількості хворих, які будуть поступати на протязі доби. Санітарний пропускник планується за поточним принципом і включає: оглядову, роздягальню, ванно-душову, одягальню. В інфекційному, туберкульозному, шкірно-венеричному відділенні одежу поступаючого хворого направляють в дезінфекційне відділення, яке розміщують у окремому корпусі в господарській зоні. В господарській зоні розміщують також пральню, центральний харчоблок, котельню, гаражі та інші підрозділи лікарні.
3.Ситуаційна задача з гігієни харчування. CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 39 Обгрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості молока за даними лабораторного дослідження, що було проведене, та вкажіть, за допомогою якого приладу визначається густина: колір – звичайний; густина – 1,025 г/см3 при температурі 16 °С; консистенція – звичайна; жирність – 2,4 %; запах – специфічний молочний; кислотність – 18° Тернера. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |