ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 21

1. Гігієна розумової праці. Провідні принципи, методи та засоби наукової організації праці. Санітарно-освітня робота.

Зрештою, такий вид трудової діяльності як розумова або інтелектуальна праця об’єднує роботи, що пов’язані з необхідністю прийому, аналізу та переробки інформації і потребують виняткового напруження сенсорного апарату, уваги, пам’яті, активації процессів мислення та емоціональної сфери.

Виділяють такі різновиди розумової праці:

— операторська праця;

— адміністративно—керівна праця;

— творча праця;

— праця викладачів і медичних працівників;

— праця учнів і студентів.

Функціональний стан організму під час виконання трудової діяльності можна охарактеризувати з двох точок зору: енергетичної та інформаційної. Причому, перша (енергетична) є пріоритетною при здійсненні переважно фізичної роботи, а друга (інформаційна) — у ході виконання розумової праці.

Характеристику навантаження на організм при роботі, що потребує м’язових зусиль та певного енергетичного забезпечення називають важкістю. Характеристику навантаження на організм при роботі, що потребує інтенсивної роботи головного мозку, насамперед в умовах одержання, аналізу та переробки інформації, називають напружуванням.

Для фізіолого—гігієнічної характеристики важкості та напруженості праці використовують ергономічні або ергометричні та фізіологічні показники.

До числа основних ергономічних показників важкості праці відносять величину вантажу у кг, динамічне фізичне навантаження у кг/м, відстань переміщення у м, характеристики робочої пози та ін. До числа основних фізіологічних показників — величину енерговитрат, частоту серцевих скорочень, хвилинний об’єм крові та дихання та ін.

До числа основних ергономічних показників напруженості праці відносять щільність сигналів, категорію зорових робіт, ступінь монотонності праці, число об’єктів одночасного спостереження, тривалість зосередженої уваги, ступінь емоційної напруженості та ін. До числа основних фізіологічних показників — латентний період сенсомоторних реакцій, характеристики нервових процесів, переключення та стійкість уваги, частота серцевих скорочень та ін.

Всі роботи за ступенем важкості розподіляють на легкі, середньої важкості, важкі та надто важкі, за ступенем напруженості — на малонапружені, помірно напружені, напружені та надто напружені

2.Показники забруднення води патогенної мікрофлорою, неорганічними і органічними хімічними речовинами та радіоактивними речовинами. Особливості обробки води в польових умовах, табельні засоби.

Розрізняють прямі та непрямі показники забруднення питної води органічними речовинами. До прямих відносять:

· бактеріологічні показники – загальне мікробне число, кількість загальних колі-форм (колі-індекс), патогенних ентеробактерій, Е. Соli тощо.

· паразитологічні показники – клітини, яйця, лічинки кишкових гельмінтів (ооцистикриптоспоридій, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового тощо)

До непрямих відносять:

· органолептичні показники – смак, запах, забарвленість, каламутність тощо.

· хімічні показники – хлориди, сульфати, амонійні сполуки, нітрити, нітрати, перманганатна окислюваність тощо.

Отже, про фекальне забруднення води свідчить не лише наявність у воді групи кишкових паличок, але й збільшення порівняно з вихідним вмісту амонійного азоту, азоту нітритів і нітратів, хлоридів і окислюваності, що може використовуватись як непрямий хімічний показник забруднення води фекаліями. Беручи до уваги, що під час розпаду білків у кишках утворюються солі амонію, збільшення вмісту цього хімічного інгрідієнта у воді при забруднені її фекаліями свідчить про свіже забруднення, яке є одним із найбільш небезпечних у епідеміологічному плані.

У процесі мінералізації амонійні солі окислюються послідовно до нітритів та нітратів. Це дає змогу використовувати значення вмісту азотовмісних речовин для визначення ступеня і термінів забруднення води відкритих водойм фекаліями. Наприклад, ізольоване підвищення вмісту нітритів у воді свідчить про недавнє забруднення води, а збільшення солей азотної кислоти – про давнє забруднення. Якщо вода містить підвищені порівняно з характерними для даної водойми кількості всього комплексу азотовмісних речовин (солей аміаку, нітритів, нітратів та окиснюваності), то це необхідно трактувати як показник постійного фекального забруднення води.

Однак не слід виключати і можливість вимивання азотовмісних речовин рослинного походження у воді. Підвищений вміст амонійних сполук, нітратів, сульфатів може мати і неорганічне походження (добрива). Як правило, така їх природа підтверджується низькою твердістю, низькою окиснюваністю та низьким мікробним числом.

Визначення деяких показників якості питної води:

1. Мікробіологічні показники – показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини:

Ø Мікробне число – число мікроорганізімів, що міститься в 1 мл води (не більше, ніж 100).

Ø Кількість загальних колі-форм (колі-індекс) – число бактерій групи Е.соli в 1 л води – не більше, ніж 10 КУО (або не більше 1 КУО у 100 мл води).

2. Паразитологічні показники – показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини.

3. Органолептичні показники (запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність) – фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття:

Ø Запах – показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття (табл.1).

Ø Смак і присмак – показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття (табл..1).

Ø Забарвленість – показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин.

Ø Каламутність – показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо).

4. Фізико-хімічні показники – фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною або органолептичною ознакою шкідливості:

Ø Загальна жорсткість – показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо).

Ø Сухий залишок – показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1дм³ води.

Таблиця 1

Поиск по сайту: