ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 19. 1. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей і підлітків

1. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.

Гігієнічна оцінка уроку фізичної культури передбачає проведення хронометражних спостережень (вступна, підготовча, основна і заключна частини), визначення загальної і моторної щільності уроку та зовнішніх ознак втоми, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб, дослідження рівня рухової активності та ступеня фізичної підготовленості, здійснення контролю за повітряно–тепловим режимом внутрішньошкільного середовища та оцінку правильності медичного забезпечення уроку.

В ході проведення хронометражних спостережень ураховують, що вступна частина (3–4 хвилини) передбачає організацію колективу та його підготовку до уроку, підготовча частина (12–15 хвилин) зумовлює проведення загальної фізичної підготовки, основна частина (20–25 хвилин), яка власне є темою уроку, поділяється на 2 періоди, а саме на періоди формування рухових навичок та рухливої гри, заключна частина (3–5 хвилин) повинна забезпечити приведення організму до вихідного стану.

Загальна щільність уроку фізичної культури являє собою відношення корисного часу, тобто часу, що був витрачений на виконання різних рухів, показ фізичних вправ та їх пояснення вчителем, шикування та перешикування, прибирання спортивного реманенту тощо, до загальної тривалості заняття. Відповідно до гігієнічних вимог її величина має становити не менше ніж 80%. Моторна щільність уроку фізичної культури являє собою відношення часу, що був витрачений на виконання різних рухів, до загальної тривалості заняття. Згідно з гігієнічними нормативами її величина не повинна складати менше ніж 60%.

Фізіологічна крива фізичного навантаження являє собою графічне зображення реакцій провідних показників функціонального стану організму (частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, частота дихання тощо) у відповідь на фізичне навантаження (рис.1). В умовах правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двохвершинну параболоподібну форму, причому після вступної частини уроку рівень фізіологічних показників, як правило, має збільшуватися на 15–20%, після періоду формування рухових навичок основної частини – на 50–60%, після рухливої гри – на 70–90%, після заключної частини – на 5–10%, що свідчить про наявність тренувального ефекту, та через 2–3 хвилини після закінчення уроку повинен повертатися до рівня вихідних значень.

Основними зовнішніми ознаками втоми, що ураховуються, є зміна забарвлення шкіри обличчя, насамперед його інтенсивне почервоніння, зрушення з боку характеристик дихання, передусім поява задишки, уваги, самопочуття, пітливості, особливостей виконання координованих рухів тощо.

Функціональними пробами, які широко використовуються у теперішній час, слід вважати ортостатичну пробу (перехід дитини з положення лежачи в положення стоячи з наступним визначення реакцій серцево–судинної та дихальної систем), проба Мартіне–Кушелевського (здійснення 20 присідань протягом 15 секунд), модифікована проба Летунова (10 віджимань від підлоги протягом 10 секунд), біг на місці у максимальному темпі впродовж 10 секунд та біг на місці протягом 1 хвилини (дівчата) і 1,5 хвилини (юнаки) у темпі 180 кроків за хвилину), степ–тест (PWC₁₇₀) тощо.

Визначення фізичної підготовленості передбачає оцінку швидкісної (результати бігу на 30 (60, 100) метрів), силової (дані віджимань від підлоги, піднімання тулуба з положення лежачи, підтягувань на перекладині) та швидкісно–силової (результати стрибка у довжину з місця) підготовленості, а також рівня фізичної витривалості (дані бігу на 2000 (3000) метрів).

Медичне забезпечення уроку фізичної культури пов’язане з визначенням для кожної дитини певної групи фізичного виховання, що здійснюється згідно з даними поглибленого медичного огляду.

У середній школі дітей і підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання. До основної групи фізичного виховання відносять дітей і підлітків, які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та достатню фізичну підготовленість. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до основної групи, проводять відповідно до навчальних програм з предмету в повному обсязі, а здача контрольних нормативів здійснюється з отриманням диференційованої оцінки.

До підготовчої групи фізичного виховання відносять дітей і підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я та є недостатньо фізично підготовленими, а також дітей–реконвалестентів. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до підготовчої групи, проводять відповідно до навчальних програм з предмету з обов’язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

2.Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно-дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.

Гігієнічні вимоги для розміщення і проектування об’єктів, призначених для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання:

· земельна ділянка має знаходитись з підвітряного боку щодо житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;

· встановлюється санітарно-захисна зона і зона спостережень;

· у санітарно-захисній зоні не допускається розміщення житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;

· зона спостережень має бути у 3 – 4 рази більше, ніж розміри санітарно-захисної зони;

· до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання установа може приступити тільки після одержання спеціального санітарного паспорту, який видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозволу (ліцензії) МЕБ.

Поиск по сайту: