ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 32

1. Санітарна очистка населених місць та здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки.

Заняття проводиться на базі міської станції біологічної очистки стічних вод під керівництвом викладача.

В ході його проведення студенти знайомляться з історичними даними про роботу станції, її характеристиками на сучасному етапі, основними методиками і способами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод, що використовуються у практиці її діяльності.

Основні теоретичні та практичні положення заняття студенти заносять у протокол.

Щорічно у міську каналізаційну мережу надходить в середньому 80–85 тис.м³ стічної води. Станція біологічної очистки стічних вод м. Вінниці може щоденно очистити 55 тис. м³. У зв’язку з цим, в теперішній час будується нова черга станції потужністю 35 тис. м³.

Особливості улаштування станції біологічної очистки представлені на схемі 1.

Технологічний процес покращання якості стічних вод на станції передбачає:

1) Приймання стічних вод (1 етап);

2) Механічну очистку (2 етап);

3) Біологічну очистку (3 етап);

Знезараження (4 етап).

Для приймання стічної води споруджені приймальний колодязь та гасник швидкості.

Далі стічні води поступають на станцію решіток, обладнану залізними решітчастими фільтрами, які дозволяють очистити воду від великих завислих та зважених предметів (гілля, листя, папір та ін.) та пісколовки, тобто бетонні резервуари в яких різко уповільнюється швидкість переливання стічних вод, в результаті чого великі та мілкодисперсні речовини адсорбуються та осідають на дно. Первинні радіальні відстійники, являють собою великі бетонні ємності, в які вноситься певна кількість мулу для здійснення відповідних біологічних реакцій. Стічна вода, повільно проходячи через ємності, вивільняється від завислих та зважених частинок, що осідають на дно резервуара і внаслідок вплив живих організмів, перетворюються на мул, який періодично забирають та вивозять на спеціальні мулові майданчики. Потім стічна вода надходить в аеротенки, де змішується з повітрям, що нагнітається насосною станцією. Кисень повітря окислює органічні речовини, що знаходяться у воді. Наступний етап очистки – відстоювання стічних вод у вторинних радіальних відстійниках. Принцип їх улаштування такий, як і первинних радіальних відстійників. Після проходження вторинних відстійників стічна вода поступає в хлораторну, де знезаражується з використанням газоподібного хлору з розрахунку 4–10 мг/л. Колі-титр стічної води після проведення хлорування повинен дорівнювати 1 мл.

Після здійснення санітарної очистки знезараження стічна вода поступає у спеціальний тунель і стікає у річку Південний Буг.

2. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення і пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.

Выбор земельного участка для размещения родильных домов подлежит обязательному согласованию с органами и учреждениями санэпидслужбы. Открытие вновь построенныхреконструированных, подвергавшихся ремонту, перепланировке или переоборудованию родовспомогательных стационаров допускается после получения заключения санитарно-эпидемиологической службы, разрешающего эксплуатацию указанных зданий и помещений.

Участки родильных домов должны быть удалены от железных дорог, аэропортов, скоростных автомагистралей и других мощных источников воздействия физических факторов с учетом обеспечения уровней шума в пределах санитарных норм.

При размещении родовспомогательных учреждений в селитебной зоне населенного пункта корпуса необходимо размещать не ближе 30 м от красной линии застройки и 30-50 метров от жилых зданий в зависимости от этажности зданий.

Территория участка родильного дома должна быть благоустроена, озеленена. Площадь зеленых насаждений и газонов должна составлять не менее 60% общей площади участка, а площадь садово-парковой зоны - 25 м в квадрате на человека (на койку).

Участок родильного дома, расположенный на территории жилой застройки населенного пункта, должен иметь по периметру полосу зеленых насаждений шириной не менее 15 м их двухрядной посадки высокоствольных деревьев и ряда кустарников.

Деревья с широкой кроной должны сажаться не ближе 10 м от стены здания.

К территории родильных домов должны быть устроены удобные подъездные пути с твердым покрытием. Аналогичные твердые покрытия должны иметь внутренние проезды и пешеходные дорожки. Временные стоянки автотранспорта индивидуального пользования следует размещать на расстоянии не ближе 40 м от территории.

На территории родильного дома не допускается расположение каких бы то ни было посторонних учреждений, жилья, а также размещение построек и сооружений, не связанных функционально с указанными лечебно-профилактическими учреждениями.

Уборка территории должна проводиться ежедневно. Для сбора мусора и бытовых отходов на территории устанавливаются мусоросборники с плотно закрывающимися крышками, для которых должны быть предусмотрены и оборудованы специальные площадки с асфальтовым или бетонированным покрытием, обеспечивающим дезинфекцию и промывку площадок. Расстояние площадки с мусоросборниками до палатных корпусов должно быть не менее 25 м. Мусоросборники должны систематически промываться и дезинфицироваться. Вывоз мусора и пищевых отходов должен осуществляться ежедневно.

Архитектурно-планировочные и конструктивные решения зданий и помещений родовспомогательных стационаров должны обеспечивать оптимальные санитарно-гигиенические и противоэпидемические режимы и условия пребывания пациенток, труда и отдыха обслуживающего персонала.

В родильных домах, являющихся учебными базами медицинских вузов и училищ, институтов усовершенствования врачей, а также научными базами НИИ системы здравоохранения должны быть дополнительно предусмотрены необходимые учебные помещения для студентов, курсантов и кабинеты для преподавательского состава: вспомогательные помещения (раздевалки, туалеты, кладовые и др.), обособленные от основных функциональных подразделений учреждения.

В подвальных и цокольных этажах допускается размещение складских помещений (кладовые хозинвентаря), санитарно-бытовых помещений для персонала (гардеробные, душевые), санитарных пропускников, помещений для хранения вещей больных, буфетов и столовых для персонала, центральных бельевых, помещений для сбора и сортировки грязного белья, помещений дезинфекционной обработки суден, клеенок и дезинфекции кроватей.

Не допускается размещение в подвальных и цокольных этажах лечебно-диагностических корпусов помещений мастерских, складов ядовитых, сильнодействующих, легковоспламеняющихся и горючих жидкостей, аккумуляторных, а также приемных отделений.

В цокольных этажах с отметкой 1,2 м ниже отмостки или планировочной отметки тротуара допускается размещать служебные помещения, помещения для выписки пациенток, медицинские архивы, вестибюли. В порядке исключения, по согласованию с территориальными органами государственного санитарного надзора, допускается размещение дезкамер небольшой мощности, хотя, по существующим правилам, для дезкамер должны быть выделены отдельные строения.

В цокольных этажах с отметкой пола не более 0,5 м допускается размещать все помещения, кроме родовых, операционных, процедурных, врачебных кабинетов.

В родовспомогательных учреждениях как самостоятельных, так и в составе многопрофильных больниц, архитектурно-планировочные решения должны обеспечить четкое зонирование отделений, цикличность их заполнения и санитарной обработки, упорядочение внутрибольничных потоков, улучшение условий работы персонала.

Структура помещений родильного дома должна обеспечить изоляцию здоровых беременных, рожениц, родильниц и новорожденных от больных, строжайшее соблюдение правил санитарно-эпидемического режима, изоляцию заболевших.

Внутренняя отделка помещений должна быть выполнена в соответствии с их функциональным назначением. Поверхность стен, перегородок и потолков помещений должна быть гладкой, легкодоступной для влажной уборки и дезинфекции.

В помещениях, подвергающихся влажной текущей дезинфекции (операционные, родовые, предоперационные, процедурные и др. аналогичные помещения, а также ванные, душевые, санитарные узлы, клизменные, помещения для хранения и разборки грязного белья и др.) стены следует облицовывать глазурованной плиткой и другими влагостойкими материалами на полную высоту. Для покрытия полов надлежит применять водонепроницаемые материалы. Полы в операционных и родовых должны быть безискровые, антистатические. Потолки в помещениях с влажным режимом должны окрашиваться водостойкими (масляными и другими) красками.

Весь уборочный инвентарь должен иметь четкую маркировку с указанием помещений и видов уборочных работ, использоваться строго по назначению и храниться раздельно.

Родзалы, палаты новорожденных и недоношенных детей до 1 года, процедурные боксы и молочные комнаты следует после уборки, а также в процессе текущей эксплуатации периодически облучать ультрафиолетовыми стационарными или передвижными бактерицидными лампами из расчета 1 ватт мощности лампы на 1 кубический метр помещения

Кожне лікарняне відділення призначене для хворих з однаковими захворю-

ваннями. Відділення повинне включати: палатні секції на 25-30 ліжок, з 6-8 палатами на 2-4 ліжка площею 7 м"7 на одне ліжко, не менше двох одноліжкових палат

площею 9-12 м" для важких соматичних та інфекційних хворих, кубатурою на

одного хворого 20-25 м З, об'ємом вентиляції 40-50 м з/ годину. Крім палат в палат-

ній секції передбачається кімната для денного перебування хворих площею 25 м"2,

засклена веранда (ЗО м), лікувально-допоміжні приміщення: кабінет лікаря (8-9

м 2), процедурна-маніпуляційна (12-15м 2), пост медичної сестри (4 м 2), а в секціях

відділень хірургічного профілю - перев'язні (чиста і гнійна). Крім цього, повинні

бути: буфетна з їдальнею (на дві палатні секції площею 18 м), кімната для чистої

та брудної білизни (по 4 м 2), санітарний вузол з ванною (10 м2), туалетом для хво-

рих і персоналу, санітарна кімната (6-8 м~), коридор. Коридор може бути боковим,

з вікнами на північні румби або центральним, з світловими розривами (холами).

Оптимальною орієнтацією вікон палат у північній півкулі є південно-східна

та південна. Проте повинно бути передбачено 1 -2 палати з орієнтацією на північні

румби для важких хворих та хворих з гарячкою. Розміщення ліжок повинно бути

паралельне світлонесучій стіні для того, щоб хворий мав можливість відвернутись

від засліплюючої дії прямої сонячної радіації. Показники природного освітлення

(біля внутрішньої стіни) повинні бути: коефіцієнт природної освітленості - 1,3-

1,5%, світловий коефіцієнт - 1:4 - 1:6, кут падіння - не менше 27°, кут отвору - не

менше 5°, коефіцієнт заглиблення - не більше 2. Штучне освітлення повинне бути

загальне, 30-60 лк, та нічне чергове - 10-15 лк з світильниками в нижній частині

стін.

Вентиляція палат повинна забезпечуватись витяжними вентиляційними ка-

налами, наявністю кватирок та вікон, що відкриваються, а в сучасних лікарнях, і

кондиціонуванням повітря.

В відділеннях інфекційного профілю обладнуються: боксовані палати (з

ізоляцією кожного ліжка), напівбокси (ізольовані палати з загальним туалетом і

ванною), повні бокси (ізольовані палати з ванною та туалетом).

Операційний блок відділень хірургічного профілю розміщують в тупиково-

му виступі або окремому крилі лікарняної будівлі. В операційному блоці повинні

бути передбачені: операційна - ЗО м" (з розрахунку на 30-50 хірургічних ліжок у

відділенні; для складних операцій - площа 45-50 м 2), передопераці•й на - 10-20 м"2,

стерилізаційна (одна на дві операційні), наркозна-15 м", інструментальна, кабінет

хірурга (протокольна), лабораторія екстрених аналізів, гіпсова перев'язна, кабінет

пересувної діагностичної та реанімаційної апаратури, анестезіологічного облад-

нання, приміщення для чистої і брудної операційної білизни, мийна і душова для

операційної бригади, післяопераційні реанімаційні палати, туалети для персоналу,

кімната операційної сестри та інші у залежності від профілю хірургічного відді-

лення.

У відділеннях хірургічного профілю повинні бути передбачені чиста та

гнійна перев'язні.

Існують певні особливості планування дитячих відділень та лікарень, тубер-

кульозних, психіатричних та інших специфічних лікувально-профілактичних за-

кладів, які розглядаються в нормативних документах і можуть бути вивчені при

необхідності.

3.Ситуаційна задача з гігієни дітей і підлітків.

CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 32

В навчальному класі під час проведення 5 уроку виявлені наступні параметри мікроклімату: температура повітря – 25°С, відносна вологість повітря – 79%, швидкість руху повітря – 0,1м/с. Після провітрювання температура знизилась на 2°С, рівень концентрації вуглекислоти у повітрі зменшився з 0,9% до 0,17%.

Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату навчального класу та оцініть ефективність природної вентиляції.

Оптимальною концентрацією СО2 вважається – 0,07 – 0.08%

Допустимою – 0,1%

У навч класі темп має складати 20-22%

Вологість – до 60%, макс – 70%

Рух повітря нормальний

Мікроклімат до і після провітрювання дискомфортний нагріваючий (вологість і температура вищі норми), концентрація СО2 вище норми (0,1%)… швидкість руху повітря 0,2-0,3м/с, перевір.

Поиск по сайту: