 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування
| Номер дієти (столу) | Показання | Особливості дієти |
| Після операцій (перші 3–6 днів) | Рідка протерта їжа низької калорійності (до 1000 ккал на добу) | |
| Виразкова хвороба шлунка і 12–палої кишки у фазі згасаючого загострення, гіпер- і нормацидний гастрит, третя декада лікування | Несуворе механічне та хімічне щадіння (протерта, відварена їжа). Забороняються м'ясні бульйони, гострі приправи, консерви | |
| 1а | Загострення виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною секрецією, перша декада лікування | Механічне, хімічне та термічне щадіння. Роздрібнене харчування кожні 2 – 3 години, склянка молока на ніч |
| 1б | Згасаюче загострення виразкової хвороби шлунка або гіперацидного гастриту, друга декада лікування | Те ж саме, що і при дієті № 1а, але із додаванням білих сухарів, протертих каш із білих круп на молоці з олією |
| Гіпоацидний гастрит, хронічні ентерити та ентероколіти після стихання загострення | Повноцінна, помірно щадна їжа у варено-му та тушкованому вигляді. Механічне щадіння у поєднанні з хімічними стимуляторами шлункової секреції | |
| Хронічні закрепи аліментарного та нейрогенного походження | Різноманітне харчування з підвищеним вмістом продуктів, що посилюють мотори-ку кишок | |
| Коліти та ентероколіти у стадії загострення | Обмеження механічних та хімічних подразників | |
| 4а | Коліти та ентероколіти з переважан-ням процесів бродіння | Білкова дієта |
| 4б | Коліти і ентероколіти без різко вира-жених явищ запалення | Подальше розширення дієти № 4а |
| Хвороби печінки та жовчних шляхів поза стадією загострення | Повноцінна їжа з обмеженням смажених та м’ясних страв, а також гострих приправ, введення в раціон ліпотропних речовин | |
| 5а | Загострення хвороб печінки та жовч-них шляхів | Те ж саме, що і при дієті № 5, але з меха-нічним щадінням та обмеженням м'ясних страв |
| Подагра | Обмеження загальної калорійності білка (до 1 г на 1 кг маси), кухонної солі (до 6 г), виключення продуктів, що багаті на пурини (печінка, нирки, мозок, смажене м'ясо, м'ясні і рибні супи, шпроти, квасоля, шпинат, гриби, бобові) | |
| Хвороби нирок та сечостатевих шляхів без явищ ниркової недостатності | Певне обмеження білків та вільної рідини (до 1 л на добу), їжу готують без солі (3–6 грамів солі видають на руки) | |
| 7а | Гострі та хронічні нефрити у стадії загострення | Сувора дієта, обмеження білка до 25 г на добу, без солі |
| 7б | Перехідна дієта від № 7а до № 7 | Містить 40 г білків, 400 г вуглеводів, 80 г жирів та 2,5 г кухонної солі |
| Ожиріння | Обмеження калорійності за рахунок виключення солодощів та борошняних виробів до 1300–1800 ккал, обмеження солі. Небажані смажені і рафіновані продукти, копчені продукти і маринади, алкоголь | |
| Цукровий діабет, алергічні захворю-вання | Помірне обмеження вуглеводів, індивідуальна побудова дієти у залежності від ступеня компенсації захворювання | |
| Захворювання серцево-судинної системи | Обмеження калорійності, тваринних жирів, солі (до 5–6 г) та вільної рідини (до 1,2 л) | |
| 10і | Гострий інфаркт міокарда | Перші 2 дні хворий одержує тільки пиття, до 8 разів на добу, з 3 дня захворювання призначають раціон, що відповідає столу № 1а |
| Туберкульоз, анемії, хронічні інфекції, що виснажують | Дієта підвищеної калорійності (3000–4000 ккал), високий вміст білків, жирів, вітамінів та мікроелементів, максимальне розмаїття харчових продуктів | |
| Захворювання нервової системи | Різноманітне харчування, але з обмежен-ням м'ясних супів, гострих приправ, міц-ного чаю, кави та алкоголю. Призначення вітамінів В1, В2, С | |
| Гострі інфекційні захворювання | Дієта з механічним щадінням, дрібний режим харчування. Багато рідини, міне-ральних солей та вітамінів | |
| Сечокам'яна хвороба | Багато рідини, обмеження кухонної та інших солей залежно від наявності фос-фатурії, оксалатурії, або сечо-кислого діате-зу. Призначення вітамінів А, В1, С і РР | |
| (загальна) | Період реконвалесценції | Повноцінна дієта з підвищеним вмістом вітамінів |
2.Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Наслідки дії загальної та локальної вібрації. Профілактика захворювань, що можуть виникнути у разі дії вібрації на організм.
Вібрація - це мехаанічні коливальні рухи системи з пружніми зв'язками.
За способом передачі на людину вібрацію умовно поділяють на місцеву (локальну), яка передається на руки працюючого, і загальну, що передається через опірні поверхні на тіло людини в положенні сидячи або стоячи.
Другі фізико-гігієнічні характеристики аналогічні характеристикам шуму.
Локальна вібрація - буває ударно-обертаючого типу.
Загальна вібрація (або вібрація робочих місць) ділиться на транспортну, технологічну і транспортно-технологічну.
При аналізі дії вібрації на організм виділяють фактори виробничого середовища, що посилюють її шкідливий вплив:
-непосильна м'язева напруженість
-шум високої інтенсивності
-несприятливи мікроклиматичні умови
Тривалий вплив вібрації, сполучений з комплексом несприятливих факторів, може привести до стійких патологічних зрушень в організмі працюючих, розвитку вібраційної хвороби.
Виділяють 2 форми вібраційної хвороби:
-викликана локальною або загальною вібрацією
Найбільш розповсюджене, майже соціальне і економічне значення має вібраційна хвороба, обумовлена впливом локальної вібрації.
До числа її основних симптомів відносять:
1) Судинні розлади, які полягають в порушенні периферичного кровообігу, зміні тонусу капілярів, зрушенні нормальної гемодинаміки. Хворі скаржаться на зненацька виникаючі приступи побіління пальців, які частіше з'являються при???омывание??? рук холо
2) Поліневропатії, які проявляються ниючими ламаючими тягнучими болями в верхніх кінцівках, що непокоять хворих частіше вночі, або під час відпочинку. Біль супроводжується парестезіями, підвищеною???зябкістю??? кистей рук.
3) Постійним симптомом вібраційної хвороби являється розладнання чутливості, як вібраційної, так і больової, температурної.
4) Враження кістково-м'язевої системи: міофаскуліти, міозити, тендоміозити, деформуючі артрози, артрити і т.д.
Робота з інструментами ударної дії (клепання, обрубка) викликають в рівній мірі як судинні, так і нервово-м'язеві чи кісткові порушення.
При роботі з інструментами обертового типу (шліфування) виникають головним чином ангіоспастичні судинні розлади.
Вібраційна хвороба виникає внаслідок дії загальної вібрації, і спостерігається у водіїв транспорту і операторів транспортно-технологічних машин і агрегатів.
Основними її симптомами являються:
1) вестибулопатії, які проявляються вестибуловегетативними розладами:запаморочення голови, головними болями, гіпергідрозом.
2) типові зміни в хребті, які проявляються в виді деформуючого остеоартрозу попереку і крижів.
3)Дисфункції травних залоз: порушення моторної і секреторної функції.
4)Ангіодистонічні зрушення (як периферичного, так і центрального типу)
5)Поліневропатії, в першу чергу нижніх кінцівок.
6)Специфічний негативний вплив на жіночу статеву сферу:
-загострення запальних процессів
-розлади менструального циклу в виді дисменореї
Комплекс профілактичних заходів включає в себе: гігієнічне нормування технічних, організаційних і лікувально-профілактичних заходів.
Технічні способи обмеження і зменшення вібрації направлені на усунення контакту працюючого з вібруючим обладнанням (оснащенням). Здійснюється це шляхом застосування дистанційного керування, промислових роботів, автоматизації і заміни технологічних оп
Велике значення має заміна і вдосконалення технологічних операцій (застосування зварювання, клейових сполучень і т.д.)
Зниження несприятливої дії вібрації ручних механізованих інструментів на оператора досягається також і шляхом технічних рішень:
- зменшення інтенсивної вібрації за рахунок конструктивних вдосконалень безпосередньо в джерелі
- засоби зовнішнього віброзахисту (наприклад, застосування????вібро.....руючої мастики і т.д.)
Організаційні засоби - направлені на розробку і впровадження науково-обгрунтованих режимів праці і відпочинку. Так, сумарний час контакту з вібрацією не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочої зміни.
Важливими в цьому відношенні заходами являються:
- встановлення регламентованої перерви для активного відпочинку
- проведення фізіо-профілактичних процедур і виробничої гімнастики
- створення комплексних бригад з взаємозаміною професій
З метою профілактики несприятливого впливу як локальної, так і загальної вібрації, працюючі повинні використовувати засоби індивідуального захисту: рукавиці або перчатки, спец. взуття.
До числа важливих медико-профілактичних заходів відносять:
- попередні і періодичні медичні огляди з обов'язковою участю невропатолога, терапевта, отоларінголога.
Із функціональних досліджень обов'язковою являється холодова проба, визначення вібраційної чутливості, динамометричних показників.
До роботи з вібруючим устанкуванням не допускаються люди з вираженою вегетативною дисфункцією, облітеруючим ендартеріітом, хворобою Дейно, захворюванням вестибулярного апарату, жіночої статевої сфери.
Суттєве значення в плані профілактики вібраційної хвороби мають такі медико-профілактичні заходи, як:
- теплові процедури для рук у вигляді гідропроцедур (ваночки) або сухе повітряне обігрівання.
- самомасаж рук і плечового поясу
- УФ-опромінення
- вітаміно-профілактика
- психогігієнічні заходи
3.Ситуаційна задача з гігієни дітей і підлітків.
CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 12
Підприємство виготовляє парти з легких порід дерев, кришка має регульований нахил (від 1 до 45°), висота столу становить 0,8 м, висота сидіння – 0,5 м, дистанція сидіння додатня.
Чи має даний зразок парти відхилення від нормативних положень, встановлених, Державними стандартними нормами і правилами? Яка патологія може сформуватися у дітей, що використовують таку парту для навчальних занять?
В.:Для дітей різного росту потрібні різні розміри парт, тому якщо брати в загальному то нахил кришки має бути 15°, висота столу для дітей з ростом 175 і вище буде в нормі, а для менших вищим від норми, висота сидіння має відповідати довжині гомілки учня+ 1,5-2см., дистанція сидіння для навчання найоптимальніше повинна бути від’ємною. Якщо парта виготовлена неправильно або не відповідає зросту, то сидіти за нею для школяра вкрай важко і сприяє його швидкій втомлюваності. При постійному сидінні за такою партою у молодого організму, що формується та розвивається, відбуваються порушення постави, викривлення хребта, зміщення кута лопаток та ін.
Занадто вузька шкільна лава не дає достатньої опори тулубу, занадто широка – затискає школяра в підколінних ямках, стискує судини та нерви.
На низькій лаві ноги дитини зігнуті під гострим кутом, що в свою чергу заважає нормальному кровообігу, а на високій – не сягають підлоги, що втомлює дитину.Сидячи за високим столом, школяр
змушений підіймати передпліччя вверх або ж опускати ліву руку вниз, викривляючи хребет..Також зменшується відстань від очей дитини до лежачих на столі підручників та зошитів, що може сприяти близорукості. За низьким столом школяр повинен горбитись. При відділенні від столу спинки стільця школяр не може нею користуватись і спирається грудною кліткою на край столу. При зближенні спинки стільця до кришки парти руки школяра стають сковані. В обох випадках виникають проблеми, пов’язані із диханням, травленням та порушення кровообігу.
Поиск по сайту: