Фільтраційні споруди

Застосування цих споруд пов'язане з низкою обмежень, обумовлених витратою та складом стічних вод, санітарно-гігієнічними вимогами і способу ми утилізації. При ґрунтовому очищенні враховуються тип ґрунту, рельєф місцевості, рівень залягання ґрунтових вод, середньорічна кількість опадів, тривалість вегетаційного періоду тощо. Споруди ґрунтового очищення застосовуються в основному для очищення побутових стічних вод і по продуктивності діляться на малі, середні і великі. Їх пропускна здатність коливається від 1 м³ стічних вод на добу до 100 тис. м³/добу.
До малих споруд ґрунтового очищення відносяться:

• фільтруючі колодязі;
• фільтруючі траншеї з природним або штучним шаром ґрунту;
• піщано-гравійні фільтри.

До середніх споруд ґрунтового очищення відносяться:

• поля підземного зрошення;
• поля підземної фільтрації.

Найбільшими спорудами ґрунтового очищення є:

• землеробські поля зрошення;
• комунальні поля зрошення;
• поля наземної фільтрації.

У практиці застосовується кілька видів систем зрошення:

• суцільний залив;
• залив по борознах і смугах;
• дощування і підгрунтове зрошення.

Останній спосіб найбільш задовольняє епідеміологічним, санітарно-технічним, агроекономічний, естетичним та водогосподарським вимогам.
При застосуванні очисних споруд з полями зрошення і цілорічним прийомом стічних вод із сезонним регулюванням їх подачі, залив здійснюється тількиу вегетаційний період, а в іншу пору року стічні води надходять у ставки-накопичувачі місткістю, що дорівнює 6-місячній витраті стічних вод. Зрошення біологічно очищеними стічними водами не виключає повністю можливості забруднення ґрунту і вирощуваних культур патогенними бактеріями і яйцями гельмінтів.

Фіторемедитаційні споруди

• Ботанічні майданчики
• Біологічні водойми

Штучні споруди

Аеробні

• Біофильтри
• Аеротенки

Анаєробні

• Метатенки
• Септіки

Підземні води - ґрунтові і, особливо, артезіанські не потребують очищення і

знезараження. У деяких випадках вимагають провести пом'якшення, опріснення,

дефторування.

У залежності від їх розмірів та ступеню забруднення поверхневі водойми,

здатні до самоочищення за рахунок осідання завислих частинок, сонячної радіації,

аерації (окиснення органічних речовин), розведення, біохімічного окиснення, дії

сапрофітних мікроорганізмів, бактеріофагів, нітри- та нітрофікації.

Проте у жарких регіонах можливе розмноження патогенних мікроорганіз-

мів, вірусів, інших збудників хвороб. При значних забрудненнях водойм вода в

них може навіть загнивати, ставати непридатною для використання в господарсь-

ко-питних цілях.

При централізованому водопостачанні воду з відкритих водойм необхідно

обов'язково очищати на водогінних станціях: - на малих шляхом відстоювання і

фільтрації через повільні фільтри англійського типу (з біологічною плівкою); - на

великих - шляхом коагуляції, відстоювання, фільтрації на швидких (американсь-

ких) фільтрах. Ці методи в тропічних регіонах на відрізняються істотно від тих,

які використовуються на водогонах помірних широт і які вивчалися у розділі

"Комунальна гігієна".

Що стосується методів знезараження води на водогонах тропічних широт,

то вони також ідентичні традиційним. Найбільш вживаним є хлорування (за хлор-

потребою, перехлоруванням, подвійним хлоруванням з преамонізацією і з вико-

ристанням газоподібного хлору, хлорного вапна, гіпохлориту кальцію), озонуван-

ня, опромінення ультрафіолетовою радіацією. Ці методи також розглядалися у

розділі "Комунальна гігієна".

При місцевому водопостачанні очистка води з відкритих джерел досягаєть-

ся практично лише відстоюванням.

Що стосується знезараження, то одним із простих і надійних методів є

кип'ятіння, але воно дозволяє знезаразити невеликі об'єми води, а в пустелях, із-

за відсутності палива може бути і недоступним.

З хімічних методів для знезараження індивідуальних запасів води в умовах

тропічного клімату використовують таблетки "Наїагопе" з хлораміном, "Сіііог-

сіесіїїог" з вмістом препарату хлору більшої концентрації (вода знезаражується пе-

рехлоруванням) і гіпосульфітом натрію, який звільняється з розчинної пластико-

вої капсули після експозиції хлорування, потім вода дехлорується. Якщо вода ду-

же підозріла, використовують 2 - 3 таблетки. У нас (в СНГ) для цієї мети викори-

стовують "Аквацид" і "Аквасептол", які містять 4 мг активного хлору на 1 л води.

В багатьох країнах тропічного поясу широке використання знайшли порта-

тивні бактеріальні фільтри, у яких вода фільтрується через змінні керамічні міл-

копористі фільтри, так звані свічки Беркфельда, Шамберлена, що вмонтовуються

в судину. Вода фільтрується під тиском від ручної помпи, або підключенням до

крана водогону.

Дезодорація (усунення присмаків і запахів води) досягається озонуванням

або фільтруванням через активоване вугілля. Знезалізнення проводять аерацією,

розбризкуванням води в градирнях. Закисне залізо окиснюється до нерозчинного

окисного, яке потім затримується на фільтрах.

Опріснення та дезактивація води здійснюється дистиляцією або фільтрацією

через іонообмінні фільтри - катіоніти, які затримують катіони, а у воду виділяєть-

ся іон водню, і аніоніти, які затримують аніони, а в воду виділяється ОН-іон.

Санітарний нагляд за централізованим і місцевим водопостачанням здійс-

нюється шляхом санітарного обстеження джерел водопостачання та розподільної

сітки з відбором проб, лабораторним аналізом води та оцінкою його результатів і

практично мало відрізняється від того, який розглядався на заняттях з розділу

"Комунальна гігієна" для помірного клімату.

3. Ситуаційна задача з гігієни дітей і підлітків.

CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 33

За дорученням лікаря медична сестра зробила вимірювання, необхідні для оцінки мікрокліматичних умов у групових кімнатах дитячого садка. Результати вимірювань: середня температура повітря – 22°С, швидкість руху повітря – 0,05 м/с, вологість – 75%.

Поиск по сайту: