ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

Для ефективного запобігання виникненню професійних захворювань, поряд із оздоровленням умов праці зовнішнього середовища, важливе значення мають заходи, що спрямовані на підвищення стійкості організму до дії несприятливих виробничих чинників. Серед таких заходів провідну роль відіграє лікувально-профілактичне харчування.

Мета лікувально-профілактичного харчування – підвищити опірність організму до впливу певної професійної шкідливості, а також обмежити накопичення в організмі шкідливих речовин та прискорити їх виведення.

Основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:

1. Затримка надходження токсичних речовин із травного каналу в організм, тобто зв’язування їх у шлунку.

2. Прискорення виведення токсичних речовин із організму.

3. Підвищення загальної резистентності організму.

4. Захист окремих органів і систем від шкідливого впливу токсичних речовин.

5. Прискорення метаболізму токсичних речовин або, навпаки, його уповільнення.

Дані щодо показань для призначення основних раціонів лікувально-профілактичного харчування та особливостей добового набору продуктів у його основних раціонах наведені в табл. 2.

Таблиця 2

ЛіКУВАЛЬНО—ПРОФіЛАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ входить в якості обов’язкового компоненту в систему поперєджівальних і оздоровчих звходів в багатьох галузях промислового виробництва.

Ще в 20—і роки як універсальнїй профілактичний засіб, була ввєдена відача молока робочим, на здоров’я котрих могли б впливати шкідливі хімічні речовини і физічні фактори.

Пізніше знання про біологічні процеси, що протікають в організмі під впливом тих чи інших токсичних сполук, дали змогу розробити декілька лікувально—профілактичних раціонів і запропонувати іх робочим ряду виробництв.

Крім того, необхідно відмітити, що лікувально—профілактичне харчування на сучасному етапі перадбачає чітку діференціацію в залежнлості від діі різноманитних факторів виробництва і тому повинно не тільки підвищувати захісні сили і реактивність, але і володіти спеціфікою направаленої діі.

Розглянемо ОСНОВНі РАЦіОНИ ЛіКУВАЛЬНО—ПРОРФіЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ:

На роботах, пов’язаних з впливом радіоактивних речовин і джерел іонізуючого випроминювання, робочим і іТП перєдбачають видачу лікувально—профілактичного РАЦіОНУ N1.

Крім того його отримують і особи, які зайняти на виробництві і переробці лопаритового концентрату на гірничозбагачувальних комбінатах.

В раціон N1 входять продукти, які багаті ліпотропними речовинами (метіонин, цистеін, лецитін), а також ті, що стимулюютиь жировий обмін в печінці і іі антитоксичну функцію — молоко і молочні продукти, м’ясо, печінка, яйця.

Слід відзначити, що ці продукти володіють ще і високою біологічною цінностю підвищуюяи загальну реактивність організму.

і нарешті, позитивний вплив проявдяє додаткове ввєдення в раціон 150 мг аскорбінової кислоти.

Для робітників і іТП, які зайняти в виробництві сірчаної і азотної кислоти, лужних металів, сполучень Cl і Fe, ціаністих сполучень та інших хімічних речовин перєдбачена видача РАЦіОНУ N2.

Профілактична спрямованість цього раціону забезпечується включенням в нього достатньої кількості овочів, зернових продуктів, риби, рослинного масла, кисломолочних продуктів, багатих білком, Са і поліненасиченими жирними кислотами.

Для працівників, що контактують з хромом і хромвміщуваючими сполученнями перєдбачається видача РАЦіОНУ N2а

Його характерними особливостями являються широке використовування свіжих овочів (капусти, кабачків, огірків, тикви, ріпки) та фруктір (яблука, груші) і особливості кулінарної обробки (відварювання, паровий метод, тушкування).

Для працівників, які контактують з неорганічними і органічними сполученнями свинцю затверджений РАЦіОН N3.

В цей раціон, перш за все, включається молоко і молочні продукти — джерела повноцінних тваринних білків і Са, а також різноманітні блюда з овочів, не підлягаючих термічнїй обробці (салати, вінегрети) — джерелом пектинів, аскорбінової кислоти, витамінів групи В, мінеральних речовин і каротину.

Робітникам і службовцям, які зайняті на виробництві нітро— і амінових сполучень бензолу і його гомологів, хлорірованих вуглеводородів, сполук міш’яку, теллура, ртуті, фосфору, а також при роботі в умовах підвищеного атмосферного тиску, загрузки та вигрузки в морських і річкових портах апатитів призначається лікувально—профілактичний РАЦіОН N4.

Основна мета цього раціону — підвищення функціональних можливостей кровотворної системи (підвищений вміст в раціоні м’яса, вершкового масла, яєць). Крім того, раціон перєдбачає обмеження жирних овочів, соусів, підлів, велику кількість рідини.

Для працюючих в умовах впливу вуглеводородів, сірковуглеводородів, фосфороорганічних пестіцідів, барію, тертраєтілсвинцю, і марганцю рекомендується РАЦіОН N5.

Основна профілактична направленість цього раціону — захист нервової системи і печінки (включення в раціон м’ясних та рибних продуктів, молока, сиру, оліі).

Ще одніею різновидностю луківально—профілактичного харчування е широке використання такого профілактичного фактору як МОЛОКО і МОЛОЧНі ПРОДУКТИ — джерела повноцінних білків, незамінних амінокислот, вітамінів, фосфотидів і мінеральних речовин.

Молоко видається робітникам і службовцям тільки в дня фактичного виконання роботи на виробництві з шкідливими умовами праці. Як правило за робочу зміну незалежно від іі тривалості видається 0,5 л молока.

і в наприкінці, декілька слів про деякі ‘своерідні’ дієти, так звані АЛЬТЕРНАТИВНі ВИДИ ХАРЧУВАННЯ.

До числа найбільш стародавних альтернативних видів харчування відносять ВЕГЕТАРіАНСТВО.

Перші відомості про нього можна знайти в працях староданих грецьких філософів, які стверджували, що людині необхідна така іжа, котра ‘не заважала б ясному самоспогляданню, гарному самопочуттю і спокїйному сну’

Оодним з перших вегетаріанців був Пифагор, який ще в 20—літньому віці відмовився від звичайної змішаної Їжі. Саме він і засновав першу вегетаріанську асоціацію в м. Кротоп (Південна італія).

З тих пір пройшло немало років — але вегетаріанство продовжує приваблювати велику кількість людей.

Розрізняють ЧИСТЕ, або СУВОРЕ ВЕГЕТАРіАНСТВО, прихільники якого виключають з хачового раціону не лише м’ясо вбитих тварин і рибу, але й продукти, що отримані від живих тварин (молоко, яйця приці, ікру риб) і НЕ ЧИСТЕ ВЕГіТАРіАНСТВО, яке допускає споживання вказаних вище продуктів від живих тварин.

Одним з головних постулатів вегетаріанства е думка про те, що м’ясна іжа сприяє посиленому уитворенню продуктів розпаду білка,посилюе процеси бродіння в кишечнику, викликає самоотруєння організму.

Але в тепершнїй час більшість дослідників стверджують, що при харчуванні виключно рослинною іжою виникають значні складності в достатньому забезпеченні організму повноцінними білками, Fe, Zn, вітаміном В12, практично николи не виникає почуття повного насичення, падає (у більшості людей — Леонардо да Вінчі та і.Ньютон: це виняток) інтенсивніть інтелектуальної діяльності.

Крім того, при суворому вегетаріанстві практично неможлива побудова харчування на раціональнїй основі.

Ще одним розповсюдженим видом альтернативного харчування е СИРОїДіННЯ — харчування тільки сирими молочно—рослинними продуктами без всякого впливу на них вігню та пару.

На думку прихільників ціеі концепціі, сироїдіння дозволяє засвоїти поживні речовини в першоствтровеному вигляді, так як під впливом термічної обробки іх енергетична цінність значно зменьшується, а процеси засвоенння утруднюються.

Термінальний прояви сироїдіння — ДієтА зубного лікаря ШНИТЦЕРА, який пропагандував рослінну сиру Їжі як універсальний засіб проти всіх хвороб і ДієтА ЕВЕРСА, закликаюча до виключення із споживання ще і перемороженого м’яса та консервів — приводячих, на думку цього лікаря, до прискорення склеротичних процесів.

Розглядаючи проблему сироїдіння, необхідно визначити, що що термічна обробка харчових продуктів не е великим нещастям, навіть не зважаючи на втрати при провєденні цього процесу і вітамінів, і мінеральних речовин. Навпаки, сироїдіння дуже небезпечне в санітарно—епідеміологічному, та гельмінтологічному відношенні, і часто е причиною гельмінтозів, інфекцїйних захворювань і залізодефіцітної анаміі.

ДієтА МАКРОБіОТИКіВ виникла під впливом східних містичних поглядів в Японіі і заснована на уявленнях про те, що можна продовжити життя людини підтримуючи оптимальне співвідношення в Їжі між К і Na, лужними і кислотними еквівалентами.

Але, як показують спостереження, традицїйним захворюванням прихільників ціеі теоріі е цинга, тому що злакові раціоні, а це основа дієти макробіотиків, надто бідні аскорьбиновою кислотою.

КОНЦЕПЦіЯ РОЗПОДіЛЕНОГО ХАРЧУВАННЯ розроблена Шелтоном і пропагандує нєдопустиміть змішування продуктів, які відносяться до різних груп харчування (наприклад, фрукти і ягоди не узгоджуються з молоком і сирними виробами).

Не можна, на думку Шелтона сполучати м’ясо з хлібом, жири з білкововміщуючими продуктами та ін.

Проводячи гігіенічну оцінку ціеі концепціі необхідно підкреслити, що бажані і небажані сполучення харчових продуктів дїйсно існують, але найбільш суттевий позитивний ефект проявляє все таки історично встановлене змішане харчування.

Розглядаючи проблему альтернативного харчування не можна не зупинитися і на так званих НИЗЬКОКАЛОРїйНИХ ДієтАХ, а також ЛіКУВАЛЬНОМУ ГОЛОДУВАННі.

До числа перших можна віднести модну в сучасний час в США ДієтУ ‘ОСТАННїй ШАНС’, засновану на вживанні так званої ‘філадельфїйської протеіновой микстури’, ДієтУ ‘ПРИТУНКУ СПЕЦіАЛЬНОї ОПіКИ’, яка розроблена у Франціі і заснована на харчуванні листками овочів і водою та ін.

3.Ситуаційна задача з радіаційної гігієни.

CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 28

В радіологічній лабораторії оператор працює з радіоактивною речовиною протягом 5 годин на день, знаходячись на відстані 60 см від неї. Технологічний процес не дозволяє використовувати для захисту екран.

Визначте гранично допустиму активність радіонукліду, з якою може працювати оператор, та вкажіть прилади за допомогою яких можна визначити радіаційний фон.

А•t

——— = 8 (за день); (2)

r²

гранично допустима активність радіонукліду:

А=8*0,36/5=0,576 мг-екв радію

Поиск по сайту: