 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення
| Оцінка рівня здоров’я населення | |
| Обґрунтування “нормованого” прогнозу зміни рівня здоров’я населення | |
| Встановлення пріоритетного переліку чинників навколишнього середовища | |
| Розробка та здійснення профілактичних заходів | |
| Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення |
Методика розрахунку інтегрального індексу здоров¢я
(за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малиським)
1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоров¢я населення в зоні спостереження.
2 етап: розрахунок окремих показників здоров¢я для кожної зони спостереження(Мі).
3 етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і-показника у зоні спостереження (σі).
4 етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоров¢я окремо для кожної зони спостереження за формулою (wі):
wі = (Мі – М) / σ,
де wі – нормований показник здоров’я;
Мі – значення окремого показника здоров’я;
М – середнє значення показника здоров’я;
σ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.
5 етап: заміна нормованих показників (wі) ймовірними одиницями (bі) за спеціальною таблицею 1:
Таблиця 1
Заміна нормованих показників здоров¢я (wі) ймовірними одиницями (bі)
| wі | bі | wі | bі | wі | bі |
| Менше -3,00 | 0,01 | -0,51…-1,00 | 0,41 | 1,01…1,50 | 0,68 |
| -2,51…-3,00 | 0,04 | -0,01…-0,50 | 0,46 | 1,51…2,00 | 0,80 |
| -2,01…-2,50 | 0,09 | 0,50 | 2,01…2,50 | 0,91 | |
| -1,51…-2,00 | 0,20 | 0,01…0,50 | 0,54 | 2,51…3,0- | 0,96 |
| -1,01…-1,50 | 0,32 | 0,51…1,00 | 0,59 | 3,01 і більше | 0,99 |
6 етап: розрахунок середньої ймовірності одиниці (у) показників здоров¢я для кожної зони спостереження за формулою:
у = Sbі / n,
де Sbі – сума ймовірності одиниць по зоні спостереження;
n – кількість відібраних показників здоров¢я.
7 етап: розрахунок інтегрального індексу здоров¢я (К): К=(1–у) х 100% (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунок інтегрального індексу здоров¢я
| Показ- ники здоров’я | Зони спостереження | N=SNј | Рі= SРі ј N ј N | σi= ÖPi×qi | |||||||||||
| 1 (А) | 2 (В) | 3 (С) | |||||||||||||
| Рі1 | N1 | wі1= (Рі1- Рі) σi | bі1 | Рі2 | N2 | wі1= (Рі2- Рі) σi | bі2 | Рі3 | N3 | wі1= (Рі3- Рі) σi | bі3 | ||||
| …. | |||||||||||||||
| n | у ј =Sbі ј /n К ј=[1-Sbі ј /n ] ×100 | ||||||||||||||
| Sb ј | |||||||||||||||
| у ј | |||||||||||||||
| К ј |
2.Стан здоров’я дітей і підлітків та фактори, що його формують.Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення функціонального стану організму учнів.
Принципи комплексної оцінки стану здоров'я:
1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.
2. Рівень функціонального стану основних систем організму.
3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.
4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.
Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей за групами здоров'я.
Виділяють 5 груп здоров’я:
Перша група здоров’я — Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.
Друга група здоро’я — Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань.
Третя група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.
Четверта група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функциональними можливостями організму.
П’ята група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функциональними можливостями організму.
Розподіл дітей за групами здоров'я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров'я, профілактики хронічних захворювань.
В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров'я (діти — реконвалісценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями збоку серцево—судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитоподібної залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).
Про ступінь опірності (резистентності) організму судять за даними щодо кількості гострих захворювань та загострень хронічних хвороб протягом минулого року, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х—хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лугової і кислої фосфотаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрпогенази в слині, ступінь бактерицидності шкіри).
Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Штанге—Генга, Летунова, РWС170).
Серед чинників, що формують здоров’я та мають вплив на процеси розвитку організму, що росте, виділяють сприятливі та несприятливі чинники.
До сприятливих чинників відносять: раціональний режим добової діяльності; адекватне і збалансоване харчування; відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам; оптимальний руховий режим; загартовування; наявність гігієнічних навичок та здоровий спосіб життя.
До несприятливих чинників відносять: порушення режиму дня та навчально-виховного процесу; недоліки в організації харчування; порушення гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної, поза навчальної та трудової діяльності; недостатня або надлишкова рухова активність; несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі; відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.
3.Ситуаційна задача з гігієни праці.
CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 18
Дайте оцінку режиму та умовами роботи на ЕОМ студента вищого навчального закладу:
а) режим праці:
· час занять – 4 академічних години;
· перерви – по 10 хвилин між академічними годинами;
· заняття – після 17 години.
б) умови праці:
· площа на 1 робоче місце – 20 м2;
· оздоблення стін – плитка з відзеркалювальним ефектом;
· освітленість робочих місць – 200 лк;
· температура повітря – 24°С;
· відносна вологість повітря – 78%;
· швидкість руху повітря – 0,03 м/с.
Укажіть, які прилади необхідно використати для оцінки умов праці.
В.:Режим праці прийнятливий,але потребує покращення перерва має бути хоча б одна 20-30 хв., заняття після 17год. Не дуже сприяють розумовому навантаженню. Умови праці сприйнятливі, але оздоблення стін відволікає від навчання і стомлює очі, температура повинна бути 18-20 °С, відносна вологість 60-70%, швидкість руху повітря 0,1м/с. Освітленість-люксиметром, температура повітря- термометром, вологість –психрометром, швидкість руху повітря –чашковий анемометр.
Поиск по сайту: