АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПРОВІДНІ МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

       
   

 


Методи вивчення Методи вивчення впливу

навколишнього середовища навколишнього середовища

на здоров’я людей

       
   


Методи санітарного Інструментально- Методи Методи

обстеження з на- лабораторні експерименталь- натурного

ступним санітар- методи ного дослідження спостереження

ним описом

фізичні; експеримент з моде- комплексна оцінка

хімічні; люванням природ- стану здоров’я

фізико-хімічні; них умов; населення;

біологічні; лабораторний екс- клінічні;

санітарно- перимент на фізіологічні;

статистичні; тваринах; біохімічні;

географічні лабораторний екс- токсикологічні;

перимент на людях санітарно- медико-

статистичні; географічні

 

Схема 3

СТРУКТУРА САНІТАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Міністр охорони здоров’я України

 
 


Перший заступник міністра охорони здоров’я України

Головний державний санітарний лікар України

 
 


Директор Департаменту Державної

Санітарно-епідемічної служби

       
 
   
 


Головний лікар Центральної Головний лікар обласної

СЕС МОЗ України санітарно–епідеміологічної станції

Головний державний санітарний

Лікар області

Головний лікар міської Головний лікар районної

Санітарно–епідеміологічної станції санітарно–епідеміологічної станції

Головний державний санітарний (обласного підпорядкування)

Лікар міста Головний державний

санітарний лікар району

(обласного підпорядкування)

Головний лікар районної

Санітарно-епідеміологічної станції

(міського підпорядкування)

Головний державний санітарний

Лікар району

(міського підпорядкування)

 

 

2. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом високого та низького атмосферного тиску.

Атмосфера – газоподібна обол, що оточує планету. Гази,що складають атмосферу-це повітря.

Поділяється на 5 шарів: тропосфера (8-10 км), стратосфера (до 60 км), мезосфера (60-80 км), термосфера (80-100 км), екзосфера (понад 1000 км).

Враховуючи х-ні р-ціїї орг. На нестачу кисню, висоту повітр простору поділ на зони:

1. Індиферентна (1500-2000) – безпечна

2. Повної компенсації (2000-4000) – збільшення легеневої вентиляції

3. Неповної компенсації (4000-5500) – погіршення самопочуття, ейфорія.

4. Критична (5500-8000) – можливість виникнення непритомності

5. Непереносна (вище 8000) – глибока непритомність і смерть

 

 

Виробнича діяльність людей звичайно протікає при атмосферному тискові, близькому до 760 мм рт.ст.

Біологічна дія підвищеного атмосферного тиску.

При короткочасній роботі і умовах гіпербарії відмічається підвищення фізичної працездатності, легка ейфорія. При тривалому перебуванні під тиском відрізку 7 і > атмосфер можуть проявитися симптоми токсичної дії деяких газів, які входять в склад вдихуваного повітря.

Найбільш небезпечним є період декомпенсації, під час якого або незабаром після якого в умовах нормального атмосферного тиску може розвинатися декомпресійна (кесонна) хвороба.

Патогенетична суть захворювання полягає в виході і десатурації накопиченого (внаслідок підвищеного тиску) азоту із тканин і утворення в кров'яному руслі безлічі газових емболів. Важкість кесонної хвороби і її симптоматика визначаються масовістю закупорки судин аероемболами і їх локалізацією.

До легких форм відносяться остеоартралгії (тривкий гострий біль, який локалізується в одному або декількох суглобах кінцівки, головним чином, в колінному і плечовому). Поряд з остеоартралгіями вельми характерні невралгії і пошкодження шкіри, які супроводжуються нестерпною сверблячкою.

До форм середньої важкості відносяться пошкодження внутрішнього вуха, ШКТ (різні больові відчуття в черевній порожнині, за рахунок скопичення газів в судинах брижі), очі (обмежене поле зору), До важких форм декомпенсаційної хвороби відносяться спинальні та церебральні ушкодження, коронарна аеропатія, аероемболічний коллапс, легеневі ушкодження.

Профілактикою кесонної хвороби являється дотримання режиму декомпресії (ступінчаста декомпресія водолазів в спеціальну камеру Девіса),

Знижений атмосферний тиск як професійний фактор зустрічається при виконанні різних робіт в гірській місцевості (авіація і космічна мед).

В основі симптомокомплексу своєрідної «гірської» або «висотної хвороби лежить кисневе голодування, яке відмічається на висотах 3000-4000 м. Її ведучими клінічними симптомами являються: запаморочення, головний біль, емоційна нестабільність, різке зниження пам'яті і уваги, гостроти зору, неадекватні дії

 

У галузі охорони атмосферного повітря рекомендовано встановлювати такі норми:

• норми екологічної безпеки атмосферного повітря;

• норми гранично допустимих викидів в повітря забруднюючих речовин; норми гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів, стаціонарних та пересувних джерел, що здійснюють викиди забруднюючих речовин.

Заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря повинні включати вплив на роботу транспорту підприємств агропромислового комплексу, а також підприємств, що здійснюють видобування надр, проведення вибухових робіт тощо.

Підприємства, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря;

• вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів, впроваджуючи систему ефективного контролю за станом атмосферного повітря;

• забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та оцінювати ефективність роботи газоочисних установок;

• здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням норм гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Для забезпечення охорони атмосферного повітря законодавством України передбачені та впроваджуються економічні заходи. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати в бюджет штраф за забруднення навколишнього природного середовища; відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Підприємствам, організаціям та громадянам надаються податкові, кредитні та інші пільги у разі впровадження ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення негативного впливу на атмосферне повітря.

 

3.Ситуаційна задача з гігієни лікувально-профілактичних закладів.

CИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 50

При санітарному обстеженні палати опікового відділення для дорослих було встановлено, що палата на 4 ліжка має площу 28 м2, середня температура повітря становить 21°С, швидкість руху повітря – 0,18 м/с, відносна вологість повітря – 70%, загальне бактеріальне обсіменіння – 5000 в 1 м3, вміст СО2 – 0,18%.

Дайте гігієнічну оцінку умовам перебування хворих у палаті.

ГІГІЄНІЧНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ

На основі вищенаведеного установлено, що в (вказати назву закладу) _______________

створені задовільні умови для перебування хворих. Однак виявлено наступні недоліки: швидкість руху повітря – 0,18 м/с(при нормі 0,05-0,1), відносна вологість повітря – 70%(допустима)? загальне бактеріальне обсіменіння – 5000 в 1 м3(повітря забруднине, норма 2500 влітку, 7000 взимку), вміст СО2 – 0,18%,. При нормі 0,07-0,08% (допустимо 0,1%), що можуть викликати швидку втому,біль у серці, порушення сну,головний біль, забруднення бактеріями може спричинити розвиток туберкульозу, грипу, скарлатини, дифтерії.

З метою ліквідації викладених недоліків пропоную: Зменшити бактеріальне осіменнін шляхом квартування до норми, збільшити штучну (припливно витяжну) та природню вентиляцію.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)