 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Загальна характеристика. Ефективність процесів біологічної очистки залежить від ряду факторів, одні з яких можна регулювати в широких діапазонах
Ефективність процесів біологічної очистки залежить від ряду факторів, одні з яких можна регулювати в широких діапазонах, а інші, наприклад склад стічних вод, практично не піддаються регулюванню.
Температура є одним з основних факторів, що забезпечує ефективність і високу продуктивність споруд біологічної очистки. Оптимальною температурою для аеробних процесів, що відбуваються в біологічних окислювачах, є 20—30°С, при цьому біоценоз при інших сприятливих умовах повинен бути представлений різноманітними і добре розвиненими організмами. Слід зазначити, що для різних видів організмів, зокрема бактерій, оптимальні температурні режими варіюють у межах від 4 до 85°С.
На розвиток організмів чинить вплив також активна реакція середовища, адже значна частина живих істот найкраще розвивається у нейтральному або слабко лужному середовищі. Оптимальним для біологічного очищення вважається середовище з рН = 6,5—7,5. Відхилення рН за межі 6 і 8,5 тягне за собою зменшення швидкості окислення внаслідок сповільнення обмінних процесів у клітині.
Таким чином, нормальний хід процесів біологічної очищення органічних забруднень стічних вод повинен забезпечуватися цілим рядом умов. Якщо ці умови не дотримуються, необхідно їх коригувати:
- змінювати температурний режим за рахунок підігріву чи охолодження стічних вод;
- здійснювати нейтралізацію стоків;
- при недоліку біогенних елементів в стічних вод слід додавати їх штучно у вигляді суперфосфату, аміачної води, амофосу тощо.
В аеробних біологічних спорудах повинна підтримувати концентрація розчиненого кисню не менше 2 мг/л, в іншому випадку спостерігається зниження швидкості утилізації органічних сполук. Необхідна концентрація кисню в спорудах підтримується відповідною подачею повітря або технічного кисню, що забезпечується різними конструкціями аераційних систем і аераторів.
При роботі біологічних очисних споруд здійснюється постійний контроль за концентрацією токсичних компонентів, які не повинні перевищувати ГДК. У процесі біологічного очищення здійснюється подача такої кількості стічних вод, що містять певну концентрацію органічних забруднень, щоб не перевищувати величини добового навантаження по цих забруднень у перерахунку на 1 м3 очисної споруди, на 1 г сухої біомаси або на 1 г беззольної частини біомаси. Практично всі органічні речовини можуть бути окислені в аеробних умовах, хоча швидкість процесу їх окислення варіюється в широкому діапазоні.
Біологічне очищення називають повним, якщо БПК очищеної води становить менше 20 мг/л та неповнім при БПК більш ніж 20 мг/л.
Методи очищення
Очисні споруди
Для біологічного очищення стічних вод застосовуються природні і штучні споруди.
Природні споруди
Природні споруди біологічного очищення включають фільтраційні або ґрунтові споруди очищення та очищення стічних вод за допомогою споруд з вищими рослинами (фіторемедитаційні споруди).
Поиск по сайту: