Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини

Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу здатність повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою, температура якої дорівнює 80°С, до заповнення його верхнього резервуару на одну третину. Потім кататермометр обтирають насухо і визначають час охолодження приладу (у с) від 38°С до 35°С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формулою (3):

F

H₀= —; (3)

Т

де: Н₀ – шукана величина охолодження повітря в кал/см² ×с;

F – фактор приладу (постійна величина, яка позначена на приладі);

T - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С, в с.

При дослідженні теплопровідності тканин визначають:

T₁ - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С у сухій досліджуваній тканині;

T₂ - час охолодження кататермометра з 38°С до 35°С у вологій досліджуваній тканині.

Прилад нагрівають ще раз, витирають насухо і на резервуар кататермометра надівають чохол із досліджуваної тканини, яка досліджується і знову визначають величину охолодження (Н₁), використовуючи попередню формулу. Знаходять різницю у величині охолоджуючої здатності повітря (Н₀) і охолоджуючої здатності в чохлі з тканини, яка досліджується (Н₁). Потім визначають величину охолодження тканини, змоченої водою (Н₂). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і порівнюють в % у відношенні до сухої тканини.

Дослідження пприроди волокон тканини

Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.

Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.

Ксантопротеїнова реакція.

Азотна кислота (НNО₃) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО₃ і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.

Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.

Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до різних видів тканини

Додаток 2

Поиск по сайту: