Витримка консервів у термостаті

Якщо зовнішній огляд консервів не дозволяє остаточно визначити їх якість або характер бомбажу, рекомендується помістити бляшанки на декілька днів у термостат при температурі 37°С.

Витримці у термостаті підлягають консерви:

– герметично закриті, непошкоджені, бездефектні за зовнішнім виглядом, призначені для визначення промислової стерильності консервованого продукту.

– з вібруючими кінцями, хлопуші, бомбажні консерви в герметично закритій тарі, призначені для виявлення причин виникнення цих дефектів.

Для проявлення життєздатності термофільних аеробних, факультативно-анаеробних та анаеробних мікроорганізмів консерви в тарі різної місткості витримують у термостаті при 55-62°С не менше 3 діб.

У випадку наявності в бляшанці життєздатних мікроорганізмів вже через декілька годин спостерігається швидке її здуття.

Під час витримки у термостаті консерви щодня оглядають. Консерви з виявленими дефектами тари зразу видаляють з термостату та витримують протягом 24 годин при кімнатній температурі, після чого відмічають стан тари та, якщо можливо, зовнішній вигляд продукту. Консерви у тарі, що приймає після охолодження при кімнатній температурі нормальний вигляд, вважають бездефектними та продовжують їх витримувати у термостаті.

Після закінчення терміну витримки у термостаті та охолодження консервів протягом 24 годин при кімнатній температурі відмічають стан тари і, якщо можливо, зовнішній вигляд продукту.

Таблиця 3

Показники якості м¢яса, риби

2.Гігієна польового розташування військ. Види і способи польового розташування військ. Перспективне польове житло та його гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації фортифікаційних споруд і сховищ.

Бойова діяльність військ в умовах маневрованої війни пов'язаної з пересуванням військ похідним порядком, а також умови надзвичай-

них ситуацій потребують для повноцінного відпочинку, відновлення сили, тобто боєздатності, правильної цілеспрямованої організації розташування військ та формувань, населення в польових умовах.

4.1. Види і засоби розміщення військ.

Розташування військ буває: стаціонарним, постійним, тобто ка -зармовим або польовим (тимчасовим). В мирний час війська переваж-но розташовуються стаціонарно у військових містечках, на території

яких розташовуються казарми, а також у військових таборах.

Польове розташування -- це розташування військ поза житловим

помешканням (казарми). Воно використовується і в мирний час, і в воєнний період.

Польове розташування військ в мирний час застосовується під

час відпочинку на марші, на навчаннях, під час виходу на заняття до

навчальних центрів, при НС, катастрофах мирного часу. У воєнний

період застосовується тимчасове (польове) розташування особового складу військ діючої армії.

Відповідно з вимогами Уставу внутрішньої служби озброєних Сил України командири частини (підрозділів) зобов'язані організову-

вати розташування особового складу військ, формувань та населення

і нести за це повну відповідальність.

4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового

розташування військ.

Розташування військ -- це забезпечення відповідних умов для ві-

дпочинку, відновлення сил і зміцнення здоров'я, від цього залежить боєздатність військ та резистентність організму постраждалих. Тому

медики повинні цьому питанню приділяти максимум уваги:

1. вибору земельної ділянки для розташування військ та фор- мувань, санітарному стану района розташування підрозділів, сані-

тарному захисту навколишнього середовища, так як він може перет-

воритися в джерело інфекційних захворювань.

2. площі, кубатури та якості повітря польового житла.

3. освітленню, водопостачанню.

4. мікроклімату в ньому.

5. забезпеченню особового складу та населення харчуванням.

6. знезараженню, видаленню і знешкодженню відходів (поки-

дьок).

7. забезпеченню особового складу військ та населення лазнею,

зміною білизни (тобто лазнево-пральне обслуговування).

8. виконання правил особистої і загальної гігієни. Заходи для

профілактики обморожень і розвитку "траншейної" стопи

(в холодний період року -- співпадання холоду і сирості), "во-

єнних", або "окопних" невритів, що пов'зано з частковою і за-

гальною дією холоду.

Під час 2-ї Світової війни армія (наприклад американська) ма-

ла (несла) великі збитки від "траншейної стопи" в Арденах.

9. культурно-побутове обслуговування.

Важливо, щоб всі види споруд для розташування військ були ма-

ксимально стійкими до уражуючих факторів ворога, особливо ОМП.

Щоб вони максимально попереджували тепловитрати (для профілак-

тики сирості). Повинні бути умови для просушування взуття, портя-

нок (онуч), обмундирування.

4.3. Особливості польового розташування.

-- тимчасовий характер розташування;

-- скупченість;

-- зниження рівня комунально-господарчого обслуговування;

-- слабка захищеність від несприятливого впливу клімато-погод-

них факторів;

-- постійний контакт з грунтом;

-- можливість контакту з небезпечними або шкідливими для здо-

ров'я представниками фауни і флори;

-- труднощі в організації водопостачання і харчування, а також

у видаленні відходів (покидьків).

Особливості польового розташування потребують від командирів

підрозділів чіткої організації праці та відпочинку особового скла-

ду, від кожного військовослужбовця чіткого виконання правил,

особистої і загальної гігієни.

Тимчасове (польове) розташування має різні види:

1) бівачне (поза населенним пунктом),

2) поквартирне (в населенному пункті),

3) суміжне (квартирно-бівачне),

4) на бойових позиціях (вогневі, командні, комунікаційні),

5) навчальні центри (у таборі).

Бівачне розміщення забезпечує більш високий рівень епідемічної

безпеки (використовуються палатки, плащі, заслони,землянки,схован-

ки зі снігу). У населенному пункті -- поквартирне розселення, небез-

печне в епідемічному відношені. Краще для розташування в населен-

ному пункті використовувати гуртожитки, корпуси навчальних закла-

дів (ПТУ, школи) та інші цивільні споруди. Змішане розташування

військ -- це таке розташування, коли штаб військової частини, медич-

ний пунк, господарчий та інші підрозділи розташовуються в населе-

ному пункті, а стройові підрозділи і техніка -- у позанаселенному пунк-

ті.

При розташуванні військ для відпочинку на бойових позиціях використовуються окопи, щілини з перекриттям, хлди сполучення, а також бойова техніка /бойові машини піхоти /БМП/, танки, автомобілі, бронетранспортери та ін./

При польовому розташуванні військ в мирний час у таборі (таблю), територія розподіляється на 4 зони, які розділяються передньою, середньою та задньою лінійками.

Проміж передньою та середньою лініями розташовуються стройові підрозділи, проміж снрндньою і задньою - адміністративно - господарчі об"єкти: 1/штаб частини; 2/ кухня; 3/ столова; 4/ медичний пункт. Між задньою і тиловою дорогою розташовуються: 1/ гаражі, 2/конюшні, 3/туалети, 4/склади, майстерні, 5/та інші господарчі будівлі. Визначається наявність джерел води в них, якість грунту, наявність і правильність обладнання споруд для збирання нечистот, мусороприймальників та помийних ям.

В арміі основним типом польового житла являється палаткка. Основні типи палаток для гуртового розташування військ - УСТ-41 /уніфіціровані санітарно-технічні/ і УСБ-41 /уніфіціровані санітарно-побутові/ (табл) в умовах сучасної війни палатки слід розташовувати в прикриттях для захисту від ядерної зброїю Для забезперення військ є різні види палаток: похідні, уніфіціровані, табірні, експедиційні для ВМФ та ін. Норми для палатки: площа на одну людину 1 кв.метр площини 1 повітряний куб- 2 метра кубічних.Належить чітко підтримувати санітарно - гігієничний режим в палатках.

Кращим типом польового розташування особового складу військ являються землянки.(табл.) Вони можуть бути різного типу: заглиблені /2.2м/, напівзаглиблені /1.6м/, косогірні, горизонтальні / на скальних грунтах або при високому рівні грунтової води/. Вони надійно захищають людей від холодів та атмосферних опадів. В період ВВВ землянки захищали людей і від гвинтівно-кулеметного вогню, осколків мін і снарядів, в сучасній війні при достатньому заглибленні їх вони можуть захищати і від діі вибухової хвилі. Для спорудження землянок треба вибирати сухі місця з низьким рівнем стояння грунтової води; в заболочений районах для боротьби з сирістю в кутках ставляться збірні криниці, які періодично звільняються від води /приклад - на Ленінградському фронті/. Особлива увага при обладнанні землянок приділяється їх вентиляціі, оскільки в землянках дуже малий повітряний куб: площа 2м при висоті 2м. Та ще й грунтове повітря відрізняється від атмосферного. Вентиляція забезпечується паленням печі або дією аератора.

Температура повітря в землянках повинна бути не менше 20 градусів.

Серед перспективного польового житла належить назвати:

а) циліндричний універсальний блок з розрахунком 12м.куб. на 1 людину.

б)збірно - щитові будиночки /Цубики/.

в)каркасно - щитові.

г)каркасні з тендом.

д)арочні.

є)суцільно-бетонно-пневматичні споруди.

На запитання про порядок збирання та захоронення загиблих воїнів ми не маємо часу зупинятися, це питання достатньо викладене в підручнику.

З чого складається санітарний нагляд по дпнному питанню для медичної служби:

· контрольза дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до місць загального поховання /братських могил/.

· контроль за дотриманням правил поховання воїнів.

· знищення небезпечних в санітарному відношенні матеріалів.

· забезпечення підрозділів, виділених для поховання, та очистки поля бою дезинфекційними засобами.

контроль за організацією помивки особового складу після закінчення очистки поля бою і поховань.

Медична служба повинна здійснювати контроль за збудуванням та експлуатацією фортифікаційних споруд. Є декілька видів класифікаціі цих споруд.

4.4 Класифікація фортифікаційних споруд

1.Для використання:

а)військові (для розташування зброї, бойових установок та особового складу,який обслуговує ці установки);б)спеціальні (розташування пунктів спостереження, командних, медичних, пунктів зв"язку та ін.).

2. За ступенем захищенності від уразливих факторів ОМП:

а)відкриті (окопи, траншеї,ходи сполучення),

б)напівзакриті (щілини з перекриттям),

в)закриті (бліндажі, сховища).

3.За призначенням:

а) оборонні (окопи, траншеї, ходи сполучення та ін.),

б) захисні (бліндажі, сховища).

Сховища являються колективними засобами захисту військовослужбовців від несприятливих факторів бойової обстановки. Вони класифікуються:

За будовою:

· наземні

· підземні. В свою чергу вони бувають легкого та тяжкого типу;

За ступенем захищенності:

· герметизовані

· негерметизовані

Герметизовані сховища діляться на:

· невентильовані

з регенерацією повітря.

Невентильовані сховища призначені для короткочасного

і пасивного перебування особового складу (табл.).Час перебування в них забезпечується тією кількістю повітря, яка є в приміщенні і обмежується накопиченням в процесі дихання СО2.

У сховищах де є регенерація повітря, час перебування людей збільшується завдяки спеціальним поглиначам, які уловлюють СО2. Втрата кисню може поповнюватися двома шляхами:

· за рахунок рідкого кисню ізбалонів

· за рахунок хімічних процесів, під час яких вуглекислота і пари води,задопомогою діі спеціального хімічного агента, створюють кисенью Регенераційні установки повинні подавати кисень до 30 л. за годину на 1 людину і до 60/90 л/год, якщо виконуються якісь роботи.

У вентильованих сховищах здійснюється постійна подача очищеного від ОР, БС, РР зовнішнього повітря, приток та очистка повітря здійснюється за допомогою фільтровентиляційних агрегатів /ФАВ/. Щоб зовнішнє повітря не попадало через пори щілини в таких сховищах робиться повітряний підпор - постійне підвищення тиску /не менше 5 мм рт.ст. для надземних сховищ і 2-3 мм вод.ст.для підземних/.

Якщо у сховищах ведуться роботи, пов"язані з великими витратами кисню окрім ФВА обладнують регенераційними установками.

4.5. Типова схема сховища для тривалого перебування людей.

Перед вами схема сховища для тривалого захисту від зброї масового ураження з представленим основним набором приміщень та пристроїв:

· основні приміщення для розміщення людей;

· санітарно - побутові відсіки;

· медичні кімнати;

· комора для продуктів;

· галерея і оголовок аварійного входу;

· фільтровентиляційний відсік;

· повітрозбирач.

Таким чином тут представлені ідеальні умови - троє дверей: зовнішні,у тамбурі та аварійні. Зовнішні двері повинні бути масивні, стійкі, герметично закриті. Підхід до сховища у вигляді зигзагу,що сприяє герметизації та захисту від зброї масового ураження.

4.6.Комплекс негативно діючих факторів повітряного середовища, яке формується у герметизованому сховищі.

1.Відбувається зміна хімічного складу та фізичних властивостей повітря: накопичуються органічні речовини, СО2, пари води, зменшується кількість О2, підвищується температура повітря, його мікробне число.

2. СО2 сприяє підвищенню легеневої вентиляції, зміненню частоти та амплітудидихання.

3. Пари води - затримка виділення тепла з організму та як наслідок перегрів організму.

4. Нервово-психічне напруження.

5. Гіподинамія.

Таким чином,у сховищахдля підтримання умов, забезпечуючих боєздатність особового складу військ, необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм.

4.7.Основні принципи, які покладені в основу розрахунку норм площі, кубатури, вентиляції сховищ.

·призначення приміщень

·характер роботи, яка в них виконується

·кількість СО2, що видихається за 1 годину

·розрахункова кратність повітрообміну

·гранично припустима концентрація СО2 в повітрі

·кількість людей

·час перебування в приміщенні.

4.8.Допустимі концентрації СО2 у сховищах (табл.)

У військових сховищах:

· у режимі чистої вентиляції - 1%;

· у режимі фільтровентиляції - 2%;

· у режимі повної ізоляції - 3%.

У спеціалізованих сховищах відповідно - 0,5%; 1%; 2%.

Маючи всі ці дані та дані санітарних норм інших показників можна зробити розрахунок кількості повітря (V), необхідного для сховища і яке подається фільтровентиляційними агрегатами:

V = К * n 3

Р2 - Р1 (м /год),

де К - кількість СО2, яка виділяється людиною за 1 год в залежності від ступеню його активності (24 л/год); 3

Р1 - початковий рівень вмісту СО2 (л/м); 3
Р2 - гранично допустимий рівень СО2 (л/м);

n - число людей у сховищі.

Об'єм повітря для невентильованих сховищ - враховуються всі перераховані вище величини та час перебування у сховищі

V = К * n * t 3

Р2 - Р1 (м)

Є ще одна формула - менш точна. Її можна застосовувати для розрахунку об'єму приміщення герметизованого і не вентильованого сховища, часу, можливої кількості людей:

T = 10 * V * C

A * N

V = K * N * T

10 * C

де Т - час перебування у сховищі

V - об'єм сховища

С - ГДК вуглекислоти

А - кількість вуглекислоти, яку видихає людина за 1 год

n - кількість людей у сховищі.

3.Ситуаційна задача з комунальної гігієни.

Поиск по сайту: