Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту

При складанні висновку з санітарної оцінки ґрунту доцільно користуватися схемою (алгоритмом), яка передбачає 6 наступних етапів:

І - визначають мету та завдання. Так, при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти, необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту. При поточному санітарному нагляді необхідно оцінювати санітарний стан штучно створеного ґрунту на земельних ділянках житлових та громадських будівель, дитячих та спортивних майданчиках. При несприятливій епідемічній ситуації необхідно визначитись, чи не є ґрунт фактором розповсюдження патогенних мікроорганізмів. Інколи при розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь необхідно визначити ступінь забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами (пестицидами, важкими металами тощо). Санітарний стан ґрунту може вивчатися з метою оцінки ефективності санітарної очистки території міста, під час поточного санітарного нагляду за очисними спорудами каналізації та спорудами з утилізації та знешкодження ТПВ з метою оцінки ефективності їх роботи.

II - в залежності від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень. Так, при гігієнічній оцінці природного ґрунту земельних ділянок, які відводяться під нові населені пункти, необхідним є повний санітарний аналіз за всіма показниками санітарного стану. При гігієнічній оцінці штучно створеного ґрунту населених пунктів за умов сприятливої епідемічної ситуації доцільно проводити дослідження за схемою скороченого санітарного аналізу: визначення загальної та гігроскопічної вологості, санітарного числа Хлєбнікова, хлоридів, окисності ґрунту, мікробного числа, титру бактерій групи кишкової палички, титру анаеробів, числа яєць гельмінтів, числа личинок та лялечок мух. При несприятливій епідемічній ситуації в схему скороченого санітарного аналізу обов'язково необхідно включити дослідження на наявність патогенних бактерій та вірусів. При розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь для визначення ступеню забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами достатньо визначити механічний склад, загальну та гігроскопічну вологість та вміст шкідливих речовин: пестицидів, важких металів, миш'яку та інших (додатки 3, 4).

III - проводять перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки до аналізу, строки виконання аналізів, умови зберігання проб, контролюють наявність результатів лабораторного аналізу ґрунту згідно з необхідною програмою досліджень.

IV - аналізують дані санітарного обстеження: а) санітарно-топографічну характеристику ділянки; б) санітарно-технічну характеристику об'єктів, що впливають на стан ділянки; в) санітарно-епідемічну ситуацію. Роблять попередній висновок щодо існування підстав підозрювати, що ґрунт може бути забрудненим екзогенними хімічними речовинами або виявитись фактором розповсюдження інфекційних захворювань.

V - проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень. За непрямими показниками на підставі порівняння досліджуваної ділянки з контрольною ("чистою") роблять висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість. За прямими показниками, керуючись шкалою оцінки санітарного стану ґрунту (додатки 2, 3), оцінюють рівень забруднення ґрунту та ступінь його небезпечності для здоров'я населення.

VI – формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпечності для здоров'я населення, прогнозують можливий вплив забруднення ґрунту на здоров'я населення в залежності від його рівнів (Додаток 4), пропонують заходи з попередження подальшого погіршення санітарного стану ґрунту та шляхи його поліпшення.

2.Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

У залежності від призначення виділяють три види дитячих меблів:

1) робочі меблі — столи, стільці, шкільні парти, шкільні лави, класні дошки, лабораторні столи, верстати;

2) допоміжні меблі — шафи, вішалки, ящики;

3) меблі для сну та відпочинку — ліжка, дивани, лежанки.

Поиск по сайту: