|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Радіологічний контроль молока та молочних продуктів(відповідно до Державних гігієнічних нормативів (1997 р)
Згідно з ДР-97 допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr в молоці та молочних продуктах не повинен перевищувати 100 і 20 Бк/л, Бк/кг відповідно. ДР-97 запропоновано з метою подальшого зниження дози внутрішнього опромінення населення України шляхом обмеження надходження радіонуклідів з продуктами харчування і дотри-мання виробником необхідних умов одержання чистої продукції на забруднених територіях.
2. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Показники забруднення води. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання.
Задачі польового водопостачання: · розвідка води; · видобуток води; · обробка; · зберігання; · розподіл; · транспортування; · відпуск частинам та підрозділам. Відповідальність за польове водопостачання несе загальновійськовий командир. Для виконання першої задачі польового водопостачання комплектується розвідувальна партія під керівництвом інженерного спеціаліста. 2.1. Розвідка вододжерел проводиться у декілька етапів: - попереднє вивчення маршруту та району розвідки визначаються на топогрофічній карті. Мета розвідки - визначити можливість використання того або іншого вододжерела. По-перше, необхідно визначити дебіт вододжерела (його продуктивність), розрахувати, чи вистачить його для забезпечення військ водою. Визначення дебіта проводять інженерні війська, але і ми з вами, тобто медична служба, повинні уміти його проводити (ця частина вивчається на практичних заняттях). Якщо уже визначений дебіт, та відомі норми польового водопостачання, медична служба може вирішувати чи достатньо запасів води для забезпечення військ. 2.2Норми водопостачання в польових умовах (слайд). 10 л/добу на 1 людину для помірного клімату та 15 л/добу для жаркого клімату. Ці 10 л розподіляються слідуючим чином: 1,5 л для пиття, 3,5 л для виготовлення їжі, 1,0 л для миття котілка, ложки та кружки, 3,0 л для умивання. У жаркому кліматі 2 основні норми збільшуються до 4,0 л та кількість водя дляумивання до 6 л. Під час наступу норми водопостачання складають 8-12 л на 1 людину на добу. В особливо важких умовах військам видається водатільки для пиття: у помірному кліматі 5 л (до 3діб) та у жаркому кліматі 8 л (до 3 діб). У польовому пересувному лазареті -- 30 - 40 л на 1 людину за добу, в евакошпиталі - відповідно 180 л. Для сан.обробки - 45 л на 1 людину. Після вирішення питання про достатність дебіта вододжерела на основі норм водопостачання необхідно дати оцінку якості води та визначити метод її обробки. Це функція медичної служби. 2.3. Визначення якості води джерела медичною службою проводиться на основі санітарного обстеження вододжерела, куди входять: · санітарно-епідеміологічне обстеження населеного пункту, району розвідки вододжерела (наявність інфекційних захворювань серед населення, насамперед кишкових інфекцій, а також епізоотій серед гризунів ти домашніх тварин); · санітарно-топографічне обстеження вододжерела (наявність джерел фекально-господарського забруднення грунту та водоймищ, забруднення атмосферними витоками, зараженість території РР та ОР); · санітарно-технічне обстеження вододжерела, його наповненість, технічний стан, розміри вододжерела, кількість води в ньому. Визначення якості води у джерелі безпосередньо у польових умовах під час проведення розвідки. Оцінка якості води вододжерел дається згідно органолептичним показникам, окисленості, азоту амонійного, нітритів, загальному вмісту солей: хлоридів та сульфатів (особливо це важливо для південних районів). Після проведення санітарно-гігієнічного обстеження вододжерела, оцінки якості води у ньому з урахуванням висновків забрудненості води ОР та РР, отриманих від представників хімічних військ, медична служба дає дозвіл на використання цього джерела для водопостачання військ. У дозволі зазаначаються методи очистки, знезараження, дезактивації та дегазації води. На основі цього дозволу загальновійськовий командир видає наказ про розбивку пункта водопостачання. У роки ВВВ водопостачання було децентралізованим, 80% за рахунок криниць,бурові свердловини не включались (не було засобів, транспорту). Медична служба фронту, враховуючи ті умови,була прихильником децентралізованого водопостачання. Під час війни в Афганістані - децентралізоване. В умовах сучасної війни при виборі джерела води для розвертання пункта водопостачання в першу чергу використовують підземні води - джерела (природні), бурові свердловини, шахтні криниці та в останню чергу відкриті водоймища. 2.4.Пункт водопостачання-це спеціально обладнане місце видобутку, обробки, зберігання та розподілу води. Знаходиться під охороною військ.(табл.,слайд). Пункт водопостачання має: · робочий майданчик, де проводиться видобуток, очистка, зберігання та видача води, · майданчик для миття і дезинфекціі тари · пост регулювання і нагляду · місце польової лабораторіі · місце для укриття особового складу місце для дегазаціі та дезактиваціі інших засобів. навкруги пункта водопостачання є зона санітарної охорони від 50 до 100 м. У батальоні розгортається 1 пункт водопостачання, у полку 1-2, у дивізіі 2-3 пункти, не рахуючи полкових. Польове водопостачання забезпечується не тільки через пункти водопостачання, але і через пункти водорозбору - це майданчики на віддалі від вододжерел, на яких розгортаються засоби для накопичення запасів води та видачі іі військам,а також шляхом індивідуальної водопотреби. 2,5 В обов"язки медичної служби входить забезпечення особового складу засобами для індивідуального знезараження води та інструктаж щодо їх використання. На оснащенні арміі є таблетки "пантоцид" та їх аналоги. ВМА ім.Кірова розроблені нові таблетки - аквацид і аквасент - вміщують гіанурову та янтарну кислоти, вміст активного хлору в 1 таблетці 3,5 мг проти 3,0 мг у табл."пантоцид". Нові таблетки неоквасант ще не отримали практичного застосування. У період війни в Афганістані наші противники мали "соломинка виживання" - трубка, через яку можна протягувати любу воду і вода стає безпечна для вживання. Наші воїни в особливих умовах місцевості Афганістану користувалися трубкою "Роднік", яка має такеж призначення і не поступається своєю дією вищеописаному приладу, розробленому у США. Найважливішою ланкою у загальній системі медичних заходів по забезпеченню водою особового складу військ являється контроль за засобами видобутку, зберігання транспортування та контроль за якістю води. Цими засобами оснащуються інженерні війська, тилові частини, зокрема, продовольча служба. 2.6 Табельні засоби видобутку води: Мілкотрубчастий колодязь МТК-1, копач шахтних колодязів КПШ -40, автобурова АВБ-100, УДВ-15 (установка добичі води для дивізії). 2.7 Табельні засоби піднімання води: ручний поршневий насос БКФ-2 (4 шт.) - це у батальоні та дивізіоні, ручний шланговий насос РШН-25, механізований шланговий насос МШН-10, мотопомпа. 2.8 Табельні засоби обробки води (слайд): тканинно-вугільний фільтр - ТУФ-200 (рота,батальон), є ще ТПФ, військова фільтровальна станція ВФС-25 модернізована автофільтровальна станція МАФС-3, пересувна опріснювальна установка ПОУ-4 дивізії, опріснювальна польова станція ОПС-2 знаходиться в окремих ротах польового водопостачання тільки армії. 2.9 Табельні засоби для зберігання і транспортування води: РДВ - 50, 100, 1000, 5000.
2.10. Табельні засоби контролю за якістю води. НГХВ, НХК, ЛГ-1, ЛГ-2, МПХЛ; ВПХР-МВ; ДП5; РЛУ-2; та т.інш. 2.11. Особливості хлорування води в польових умовах. Використовується метод перехлорування: беруть дози до 30 і більше мг/л. при цьому · відпадає необхідність визначення робочої дози хлору; · перехлорування видаляє запахи, наприклад, при наявності фенолу / при перехлоруванні утворюються поліхлорфеноли з малопомітним запахом та смаком /. · наступне дехлорування зменшує забарвленість води. У польових умовах очистку води здійснюють шляхом коагуляціі з фільтруванням через швидкісні фільтри. 2.12. Засоби дезактивації води від радіоактивних продуктів ядерного вибуху. · коагуляція з фільтруванням. Вона допомагає звільнити воду від завислих /змулених/ носіів РР, · дестиляція, яка дозволяє звільнити воду від усіх розчинених солей, у тому числі РР / засіб не підходить для ізотопу йоду, так як йод може сублімірувати/; іонообмінна фільтрація допомагає звільнити воду від усіх розчинних аніонів та катіонів. При проведенні дезактиваціі і дегазаціі води табельними засобами (ТУФ, МАФС) проводять заміну шіхти; використовують карбоферогель (активоване вугілля, оброблене сірчаною кислотою). 2.13. При застосуванні зброї масового ураження застосовуються підвищені вимоги до процесу обробки води: · повинна бути закрита система на усьому шляху обробки води, · знезараження проводиться перехлоруванням на протязі 5 - 6 годин, · табельні засоби /станціі/ повинні знаходитись, незалежно від виду застосованої зброї, у робочому стані, тобто без заміни шіхти і ряду інших вимог (скорочення часу знезараження, дезактиваціі та дегазаціі, збільшення тривалості роботи фільтрів).
3.Ситуаційна задача з гігієни лікувально-профілактичних закладів. СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА ДО БІЛЕТА № 23 У терапевтичному відділенні в ряді палат з північно-західною орієнтацією у хворих, крім скарг і симптомів, характерних для існуючого захворювання, з’явилися скарги на погіршання самопочуття, посилення головного болю, пітливість та роздратованість. Об’єктивно: у хворих спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень та дихання, зниження температури шкіри дистальних ділянок тіла. Під час санітарного обстеження палат установлено: площа шестиліжкових палат – 43 м2, засклена поверхня вікон – 10 м2, тривалість безперервної інсоляції – 9 годин на добу, інсолюється близько 80% площі горизонтальної поверхні палати; температура повітря у палаті коливається у межах від +24 до +27°С, відносна вологість повітря становить 70%, швидкість руху повітря – 0,15 м/с. Фрамуги для провітрювання палат відкриваються рідко, штучна вентиляція відключена. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату у палаті, обгрунтуйте гігієнічні рекомендації та назвіть прилади, за допомогою яких слід його оцінювати. Висновок: · У палатах має бути не быльше, ніж 4 ліжка із площею не менше 7 м2 на 1 ліжко · Тривалість безперервної інсоляції повинна бути не менше 3 год /добу в період 22 березня - 22 вересня, світловий коефіцієнт - 1:5-1:6 КЕО - не менше 1 0%. · Оптимальна температура повинна бути 19-22С · Відносна вологість повітря в нормі 40-60% · Швидкість руху повітря в нормі 0,05 – 0,1 м_с · Штучна вентиляція має бути підключена, а тривалість безперервної інсоляції відповідно зменшена · КПО в нормі не менше 1%, СК = 1:5-1:6 (10/24=1:2,4 згідно задачі) Отже, стан палати не відповідає гігієнічним нормам і підлягає реорганізації.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |