Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату

Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI – 2 г, йод кристалiчний – 1 г, вода – 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв.

Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою:

1 бал – відсутність забарвлення;

2 бали – жовте забарвлення;

3 бали – забарвлення бежевого кольору,

4 бали – коричневе забарвлення;

5 балів – інтенсивне коричневе забарвлення.

Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою (2)

S Кn

ГІЗ = –––; (2) n

де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів;

S Кn – сума балів;

n – кількість зубів.

Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів – оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів – негативна, понад 3,5 бали – різко негативна.

2. Організація та особливості харчування у польових умовах. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації батальйонного продовольчого пункту.

3.Основи організації і проведення санітарного нагляду за харчуванням військ у польових умовах.

Харчування військ побудовано за чітко науковою основою.Проте раціональне харчування військ має багато особливостей і багато чим відрізняється від раціонального харчування цивільного населення.

Його мета: забезпечити наряду з іншими засобами зберігання боєздатності особового складу та високого рівня резистентності організму.

Військовослужбовці постачаються за нормами довольства або пайками. За останні роки норми воєнного часу наближені до норм мирного часу.

Розрізняють пайки:

3.1. Постійні (мирний час), в тому числі:

· основні (загальновійськова, матроська, офіцерська, курсантська, госпітальна та ін.);

· кліматичні (арктичні, тропічні, високогірні);

· додаткові (лікувально-профілактичні);

· спеціальні (для підводників, льотні та ін.).

3.2.Тимчасові (воєнний період):

· польові (котлові, групові, індивідуальні);

· бортові (авіаційні, морські, десантні);

· аварійні (НЗ, бортові, носимі);

· обмежені (групові, індивідуального користування, раціони виживання).

Інститутом харчової промисловості розроблені нові види концентратів таконсервів, розроблені нові консерванти, нові методи консервування (сублімація), розроблена рецептура швидкорозварюваних круп і блюд, рецептура виготовлення хліба сповільненого черствіння, хліба теплової стерилізації, тобто відпадає необхідність використовувати сухарі та галети.

Сухий пайок тому і неефективний, і користуватися ним можна тільки в обмежений період 3-5 днів. Таке обмеження зумовлене не його недостатньою калорійністю, а порушенням функції травлення, появою диспептичних розладів.Є і нові види пайків та продуктів; наприклад сіль - на 100 г її - 500 мг вітаміна С. Тут сода використовується як консервант, без неї втрата вітаміна С на протязі 3 місяців складає 52%, а з нею - 5%.

3.4. Заміна харчових продуктів в пайці та її термін (3 доби,

дозвіл нач.мед.служби).

3.5. Гігієнічна оцінка пайки виживання.

З великого набору сухих пайок зупинимося на пайці виживання. По калорійності і хімічному складу вона забезпечує обмін речовин,

який протікає без фізичної сили тобто забезпечує нормальний хід фізіологічних процесів і тільки, для виконання бойового завдання. Енергія черпається за рахунок використання запасів: спочатку - жирової клітковини, потім - інші запаси. Загальна калорійність 1000 калорій, тобто тільки для основного обміну, всі види діяльності здійснюються за рахунок особистих накопичень.

Людина поступово, природньо, втрачає вагу, виконуючи завдання. Ці пайки можуть використовуватись тимчасово.

3.6.Особливості харчування у польових умовах.

· можливі порушення режиму харчування, в т.ч. і у зв"язку з бойовою обстановкою;

· можлива кількісна недостатність харчування;

· проблема організації харчування в особливо важких умовах (великі пошкодження, повні, знищені запаси харчування, зупиняється повністю доставка продуктів, коли підрозділи працюють повністю відірваними від своєї частини, можливість ураження зброєю масового ушкодження РР, ОР та ін.

· менш широкий асортимент продуктів, особливо натуральних (виключені швидкопсуючі);

· часто використовуються концентрати або консерви;

· використовування трофейного продовольства;

· можливість виникнення харчових отруєнь;

3.7. Організація та контроль захарчуванням особового складу військ в польових умовах здійснюють:

· командир частини;

· зам.командира частини по тилу;

· начальник продовольчої служби;

· начальник медичної служби;

· начальник хімічної служби.

3.8. Організація роботи батальонного продовольчого пункту.

Основним підрозділом постачання продовольства у польових умовах є батальон. Силами і засобами господарчого відділення взводу постачання батальону розгортається батальонний продовольчий пункт (БПП).

На майданчику БПП /100х100/ гігієнічні вимоги до земельної ділянки ті ж плюс маскіровка та ін. особливості воєнного часу, розміщуються 4 похідні автоприцепні кухні, кип"ятильник типу ПНК-2 для приготування кип"ятку, 4 автомобіля для зберігання і перевезення встановленних запасів продовольства і води, а також для буксування кухонь.Похідні кухні розташовують в каркасних палатках (наметах).

Враховуючи швидкі темпи пересування військ і обмеженність часу для виготовлення їжі, на БПП бажано використовувати продукти, які не вимагають тривалої обробки: консерви, концентрати.

Для підрозділів, які знаходяться на передовій, виготовлена їжа, хліб, цукор, доставляються на ротні пункти роздочі, (звідки уже термосами гаряча їжа розноситься підносчиками (по 2 солдата) на передову.

3.9.Польові кухні бувають слідуючі./табл./

кухня польова КП-28 з довольства уже знята, але для польових виходів використовується.Сучасні кухні - КП-125М.

Ця кухня дозволяє готувати 3 блюда і гарячу воду. Розрахована вона на 125 чоловік (в основному використовується для мотострілкових частин). Працює на солярці або дровах.

КП-130 - кухня прицепна, вона має більш ефективну обігрівальну систему.

ПАК - 200 - польова автокухня з прицепом.

КА - 125М на основі ГАЗ-66, вона має плиту на прицепі, котли. На цій кухні можна виготовляти 7 блюд.

КДП - 30 - десантно- польова кухня.

ПП - 40 - переносна плита, можна приготувати їжу на 40 чоловік.

ПП - 12 - переносна плита на 1 відділення, використовувалась в Афганістані.

КТ - 40 - контейнер термічний для переноски їжі. Має 35 термосів, кожен на 12,5 л.

Польовий механізований хлібзавод ПМХЗ - цикл 55 хвилин. Повністю задовольняє дивізію хлібом (8 -10т.) за добу. Обслуговують його 5 чоловік.

Всі ці табельні засоби обтічної форми, без нерівностей, заглиблень, легко дезактивуються.

В польових умовах харчування буває котловим, самостійним (індивідуально-гуртовим) та змішаним. Харчування гуртовим методом обмежується в об'ємі батальона, а їжа готується для роти.

Деколи складаються умови, коли один або декілька чоловік готують собі їжу. При змішаному харчуванні 2 рази в день видається гаряча їжа,а в проміжках між ними вживаються раніше видані продукти.

3.10. Задачі медичної служби по організації санітарного

нагляду за харчуванням в польових умовах.

Медична служба повинна здійснювати санітарний нагляд за харчуванням, який включає:

а) контроль за кількісною і якісною повноцінністю харчування, оцінкою фактичного харчування особового складу;

б)контроль за доброякісністю харчових продуктів, технологією виготовлення та якістю готової їжі;

в)медичний нагляд за станом здоров'я працівників продовольчої служби і контроль за виконанням ними правил особистої гігієни;

г)організація заходів щодо профілактики гіповітамінозів (особливо А і С) та харчових отруєнь.

Медична служба здійснює чіткий контроль за рівнем забезпеченності організму вітаміном С і за заходами, які застосовуються для додаткової С-вітамінізації та її ефективністю. Шляхи забезпечення пайка достатньою кількістю вітамінів, особливо вітаміна С:

· контроль за дотриманням правил збереження овочів і фруктів, дотриманням правил кулінарної обробки (при неправильному збереженні та кулінарній обробці втрати вітаміну С - 15 -20 %).

· використовування раньої городини /зелені/

· дикоростучої зелені - С-вітаміноносіів (листки кропиви, щавеля, липи, голки хвойних дерев)

· добавка синтетичних препаратів.

д)розробку рекомендацій щодо покращення харчування військовослужбовців;

· медична служба повинна контролювати прийняті заходи захисту продуктів від зброї масового ураження;

· повинна проводити медичну експертизу харчових продуктів в польових умовах;

гігієнічне виховання особового складу військ.

3.11.Експертиза продовольства та води в польових умовах (слайд)

Медична експертиза продовольства проводиться, якщо:

· є випадки харчових отруєнь;

· виявлено псування продуктів;

· якщо заготівля продуктів проводиться на місці дислокації;

· при використанні трофейних харчових продуктів;

· при підозрі на зараження продуктів зброєю масового ураження.

Якщо експертиза проводиться у військовій частині, полку, санітарно-епідеміологічною лабораторією дивізії - вона називається санітарною експертизою, якщо вона проводиться у санітарно - епідеміологічних закладах армії та флоту,наприклад у армійському санітарно-епідеміологічному загоні окремого медичного батальона армії - ця експертиза називається гігієнічною.

1 етап розслідування на місці (слайд).

Він включає слідуючі питання:

· збирання інформаціі на місці;

· огляд місцевості та об'єкта;

· вимірювання рівня зараження РР та ОР;

· висновок кінцевий та попередній.

П етап - відбір продуктів на експертизу.

Ш етап - лабораторне дослідження всіма можливими методами.

1У етап - експертний висновок.

Медичній службі необхідно вирішити питання про можливість використовування харчових продуктів, які підлягали відповідній обробці: дезактивації, знезараженню або знешкодженню, в залежності від того, який фактор зброї масового ураження застосовувався.

Такі ж етапи характерні для експертизи води.

Можливі варіанти експертного висновку на етапах санітарної експертизи:

На 1 етапі - продукт можна споживати без обмежень;

· продукт в їжу не придатний, підлягає знищенню;

· продукт сумнівної якості, потребує лабораторного контролю.

На П етапі - продукт придатний для харчування особового складу (на протязі зазначених термінів споживання після ядерного вибуху);

· продукт не придатний для харчування, вимагає спеціальної обробки (наприклад дезактивації) або утилізації.

· продукт умовно придатний, можна вживати з обмеженнями (наприклад, розбавляється в раціоні продуктами незараженими).

3.12.Види лабораторних досліджень, які виконуються під час медичної експертизи в частинах і підрозділах медичною службою та засоби, які призначені для цих цілей.

1.Санітарно - токсикологічні (ВПХР, МВ, МПХЛ).

2.Радіометричні ДП-5, ІДМ-1с (дивізії);

РЛУ - 2, ДП -100 (арміі).

3.Санітарно - хімічні: ЛГ -1 (військова), ЛГ-2 (дивізія, армія).

4.Санітарно - бактеріологічні і вірусологічні - майно ВМЛ, ЛВ, ЛБ (арміі).

3.13. Особливості організації харчування в умовах використання противником ЗМУ (табл.)

Безпека харчування особового складу у зонах радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження забезпечується системою заходів, які здійснюються силами і засобами продовольчої служби.

Найбільш важливе з них - це створення запасів продовольства у захистній тарі та упаковці. Сюда відносяться: хліб уповільненого черствіння, у картонних ящиках з проклеєними стиками, хліб подовженого збереження у поліетиленових мішках, крупи, сухарі, макаронні вироби - у багатошарових паперових мішках, з вільними поліетиленовими вкладками, консервні банки у герметичних бляшаних банках та ін. продукти.

Другий важливий захід - укривання негерметично упакованого продовольства від зараження. Для цього використовують підземні споруди, закривають бурти продовольства брезентом, поліетиленом. перевозять у спеціалізованому транспорті та добре закритих машинах.

Не менш важливим являється вибір місця для БПП, дотримання правил приготування,роздачі та вживання їжі.

Вважається, якщо місцевістьзабруднена радіацією до рівня потужності дози, яка не перевищує 1 р/год - можна використовувати цю територію з деякими застереженнями. Якщо до 5 р/год, то їжа виготовляється в умовах, коли польова кухня розташовується під наметом,якщо більше 5 р/год, то ця ділянка, де буде кухня, дезактивується, а місцевість навкруги зволожується з тим, щоб не знімати пилу, який вміщує РР.

Вживати їжу можна на територіі, де потужність дози не вище 0,5 р/год, а взимку, якщо грунт покритий снігом,або в мокру погоду, коли грунт вологий - Їжу можна вживати і на території, де потужність дози до 5 р/год.

Рівні радіоактивного зараження продовольства і води, які не приводять до променевого зараження.

(витяжка з Директиви Д-16-71) (табл.)

· Вода, варена їжа, рідкі продукти (у казанку)--до 14 мр/год,

· Хліб (буханка) ----до 14 мр/год

· Риба (1 кг) ------до 14 мр/год

· консерви у банках (концентрати)----2,5 мр/год

· м'ясо (сире)---------2,5 мр/год

· сипучі продукти, сухофрукти-----8 мр/год

Це дані для першої доби після ядерного вибуху, якщо більше 30 діб - зменшується у 10 разів.

Медична служба повинна давати висновки про можливість розташування БПП, вона несе відповідальність за визначення ступеня зараження продуктів, визначення методу дезактивації, її якість і порядок використання продуктів у залежності від ступеня їх зараження.

Дезактивація заражених харчових продуктів у випадку, якщо є запаси незаражених продуктів, иможе бути проведена часом - затриманням на складах до зниження активності результатом природнього розпаду короткоживучих ізотопів.

В залежності від умов обстановки деколи можна провести змішування заражених і незаражених продуктів до такого стану, щоб рівень радіоактивного забруднення при цьому не перевищував допустимий.

У таких же випадках, коли немає у наявності незараженого продовольства, а бойова обстановка не дозволяє замінити заражені продукти, на складі з'єднань проводиться дезактивація слідуючим методом:

1.Видалення зараженого зовнішнього шару продукту (тверді жири, масло, сир) ножом - товщиною 2,5 - 3 мм, а м'яса - 6-8мм, а потім миють проточною водою.

2.Заміна зараженої тари чистою (перетарування зерна, муки, крупи, солі, цукру).Якщо сипучі продукти крім соліта цукру знаходяться у мішках, то у цих випадках заміна тари може бути проведена слідуючим чином:

а)поверхню мішків покропити водою або змочити водою за допомогою ганчір'я, після чого мішок розшивається.

б)поверхня мішків просочується або парафіном (розтопленим) або клейстером.При цьому з внутрішнього боку мішка утворюється твердий шар продукту завтовшки 7-10 мм.

в)може бути використаний полий циліндр без дна і покришки (він вставляється, мішок розшивається і відкидається заражений шар).

3.Обмивання окремих видів продовольства чистою водою (картопля, морква та ін.)

4.Обмивання зовнішньої поверхні тари водою, водяним розчином миючих засобів або дезактивуючим розчином. Усі види банок з консервами, бочки, у яких зберігається продовольство дезактивується шляхом 2-х та 3-х кратного обмивання водою за допомогою брандспойту або витирання ганчір'ям, змоченим водою, або дезактивуючим розчином.

Хліб, готова їжа,якщо вони підпали під радіаційне зараження - знищуються.

3.Ситуаційна задача з комунальної гігієни.

Поиск по сайту: