V. Вивчення нового матеріалу. 1) підготовка заготовки до розмічання;

План проведення.

1) підготовка заготовки до розмічання;

2) прийоми розмічання на листовому металі;

3) побудови розгортки об’ємних виробів;

1) На виробництві переважна біль­шість матеріалу надходить на об­робку у вигляді заготовок. Підбираючи заготовку для розмічання розгортки, необхідно:

– Встановити придатність заготовки для виготовлення з неї виробу (перевірити розміри з урахуванням припусків на обробку);

– Перевірити, цілісність заготовки (тріщин, надломів,...)

– Підготовити заготовку до розмітки:

а) очистити від бруду та іржі металевою щіткою або наждачним папером;

б) покрити (за необхідністю) поверхню заготовки крейдовим розчином або розчином мідного купоросу

2) Заготовку треба спочатку розмітити, тобто на­креслити на ній у натуральну величи­ну осьові і контурні лінії, чітко по­значити центри отворів майбутнього виробу. Розмічати треба точно й аку­ратно, бо від цього залежить якість виготовленого виробу.

Ви вже вивча­ли такі інструменти для розмічання металів як лінійки, кутники, рисувалки. Рисувалки виготовляють з твердої сталі і добре загострюють. Діаметр їх З—5 мм.

Розглянемо тепер такі інструменти для розмічання металів, як слюсарний циркуль і кернер. При розмічанні за допомогою розмічального циркуля креслять різні кола і дуги. Кернер — це стальний стержень діаметром 8—13 мм із загостреним кінцем. Він призначений для нанесення на заготовці невеликих заглиблень - лунок в центрі намічених отворів і на лініях розмітки.

Для прискорення розмічання і тоді, коли треба нанести контури деталей, використовують шаблони

Для розмічання треба приготувати інструменти та заготовки для виготовлення деталі. Уважно вивчити креслення визначити за товстими лініями контури деталі і перевірити, чи проставлені всі потрібні розміри. Прочитати розміри довжини і ширини деталі.

Оглянувши і вимірявши заготовку, визначити, чи придатна вона для виготовлення деталі, чи ні. Розміри заготовки повинні бути з припуском на обробку. Іноді, щоб краще були помітні лінії розмітки, поверхню металу покривають лаком або фарбою.

Розмічати треба економно, щоб як найменше витрача­лось металу на виготовлення виробів тому що, це в свою чергу зменшує вартість собівартість виробу і є одним з найважливіших аспектів підчас обґрунтування вибору об’єкта праці.

Розмічаючи той чи інший виріб, на заготовці вибирають місце для базової лі­нії, від якої будують контури виробу. Якщо заготовка має рівні кромки, то одну з них беруть за базову лінію і тоді розмічають від цієї кромки. Нехай, наприклад, треба роз­мітити прямокутник для побудови коробки або совка. Розглянемо три можливі випадки розмічання залежно від форми даної заготовки.

Перший випадок. Заготовка має дві рівні кромки, роз­міщені під прямим кутом одна до одної. Взявши за базові лінії кромки, відкладають ширину розгортки прямокутника і її довжину. Потім будують дві протилежні сторони прямокутника.

Другий випадок. На заготовці є одна рівна кромка, яку беруть за базову лінію. На цій кромці від­кладають розмір однієї із сторін прямокутника і до неї до­будовують весь прямокутник.

Третій випадок. Усі кромки заготовки нерівні. Проводять посередині заготовки лінію, яка буде базовою. На цій лінії відкладають довжину прямокут­ника. За допомогою кутника проводять лінії під прямим кутом до базової лінії. На цих лініях відкла­дають розміри сторін прямокутника, та замикають контур.

Під час розмічання деталі, точно масштабною лінійкою відкладають усі розміри. Найменша помилка при цьому зіпсує всю ро­боту, бо деталь, виготовлена за неправильною розміткою, матиме спотворений вигляд і буде:забракована.

Розглянемо на прикладі, як правильно відкладати роз­міри масштабною лінійкою. Нехай на жерстяній заготовці треба провести лінію завдовжки 50 мм на відстані 17 мм від кромки заготовки. Для цього прикладають лінійку так, як показано на малюнку, а) і проводять рисувалкою коро­теньку риску біля кінцевої кромки лінійки. Переміщають лінійку в інше положення б) і проводять ще одну коротеньку риску. Потім прикладають лінійку до двох, нанесених рисок і сполучають їх, провівши рисувалкою лінію. Після цього прикладають лінійку до проведеної лінії і рисувалкою роблять позначки

Щоб не допустити браку в роботі, після закінчення роз­мічання ще раз перевіряють відповідність і правильність усіх розмірів.

Розмічання кола

Коли треба виконати розмітку кола або його частини, спочатку розмічають його центр. Розглянемо це на при­кладі розмічання кришки циліндра, ескіз якої зображено на малюнку. Вимірюють лінійкою довжину і ширину заготовки і визначають, чи придатна вона за розмірами для виготовлення кришки. За допомогою лінійки і рисувалки відкладають половину розміру довжини за­готовки і наносять лінію 1. Відкладають половину ширини заготовки і наносить лінію 2. У місці перетину цих ліній кернером намічають центр кола кришки.

Кернування виконують так. У ліву руку беруть кернер, а п праву - молоток. Підносять кернер до місця перетину, ліній і боком опускають його вістря на перетин. Спираючись вістрям на точку перетину ліній, надають кернеру вертикального положення і молотком ударяють по ньому. Після першого удару оглядають утворену лунку. Якщо вона збігається з точкою перетину ліній, розмітку центра виконано правильно, якщо не збігається - кернування повторюють спочатку.

Недодержання цього положення може призвести до зайвих лунок (центрів розмічуваних кіл), а отже, і до невірного розмічання заго­товки.

Після розмічання центра кола беруть розмічальний циркуль і розводять його ніжки так, щоб відстань між ними дорівнювала радіусу кола. Цю відстань вимірю­ють лінійкою. Впевнившись в тому, що циркуль встановлено правильно, одну його ніжку опускають у лунку центра кола. Правою рукою тримають циркуль за головку, а лівою беруть за вільну ніжку і описують нею лінію. Рукою, що тримає головку циркуля, натискують на ніжку, встанов­лену в лунку центра кола. Якщо цього не зробити, циркуль зіскакуватиме з місця і якість розмітки погіршиться.

Часто розмітку на металі виконують за шаблоном, який можна вирізати з цупкого папе­ру або картону. Перевага такого методу полягає у швидкості розмітки великої кількості однакових деталей, що в свою чергу підвищує продуктивність праці за рахунок високої ефективності трудової діяльності та зменшує собівартість виготовленої продукції.

Шаблон виготовляють так: на картоні або на цупкому па­пері креслять виріб або окремі його деталі і акуратно їх вирі­зують. Готовий шаблон накла­дають на метал і обводять його контури рисувалкою. На металі залишиться розмітка виробу.

3) В слюсарній справі часто доводиться виготовляти об’ємні вироби із листового металу. При розмічанні таких заготовок потрібно вміти вірно обирати розміри, щоб після вирізання і згинання виріб прийняв необхідну форму та розміри. Для знаходження дійсних розмірів заготовок потрібно виконати розгортку виробу, тобто зобразити його контури на площині (на листі жерсті)

Наприклад, розгортка циліндра на площині – це прямокутник висота якого дорівнює висоті циліндра, а довжина – довжині окружності основи циліндра.

При виконанні повної розгортки потрібно враховувати припуск, потрібний на утворення шва. Більшість виробів із жерсті мають декілька згинів. Розгортку такого виробу виконувати складніше, ніж розгортку циліндра. Знайомлячись із будовою куба, бачимо, що він має 6 однакових граней. В розгортці куба до розмірів граней додають припуск на шов (для з’єднання). Лінії розгортки, по яким проводять згинання, називаються лініями згину.

Виконання розмітки на листовому металі виконують як інструментами для розмітки (лінійка, кутник, кернер,...), так і по шаблону.

Послідовність розмічання

1. вивчити креслення деталі (виробу);

2. визначити базову лінію, від якої будуть відкладатися всі розміри;

3. за допомогою лінійки, рисувалки чи циркуля перенести розміри на заготовку.

Проводять спочатку всі горизонтальні лінії, а потім вертикальні.

Далі проводять похилі лінії, окружності та заокруглення;

4. накреняють центри отворів в розгортках;

5. перевіряють правильність розмітки по кресленню;

6. на заготовках із білої жерсті, оцинкованого заліза, а також із м’яких металів (алюмінію, міді) лінії розмічають олівцем;

7. при розмічанні за шаблоном необхідно: а) наложити шаблон на заготовку та обвести його зовнішній контур рисувалкою; б) розмітити лінії згину та місця отворів по кресленню інструментами.

Поиск по сайту: