Словникові диктанти. І. Дідро, Кіплінг, пігмей, гірлянда, Греція, ажіотаж, Аполлон, Одіссей, Кассандра, ванна, нетто, зигзаг

І. Дідро, Кіплінг, пігмей, гірлянда, Греція, ажіотаж, Аполлон, Одіссей, Кассандра, ванна, нетто, зигзаг, математика, циферблат, жираф.

ІІ. Директор, диск, цирк, інтернат, Чикаго, шифер, Шиллер, Чингісхан, кипарис, таксі, поні, ролі, колібрі, Мадрид, Алла, інтонація, іхтіозавр, Тибет.

Диктант-переклад

Шоссе, аккуратный, территория, масса, иллюстрация, аппарат, вилла, дискуссия, профессия, грамматика, группа, грипп, пассажир.

Розподільний диктант

Запишіть слова у дві колонки: у першу – з апострофом, а у другу – з м’яким знаком.

Ньютон, каньйон, п’ятниця, бульйон, В’єтнам, Рів’єра, торф’яний, комп’ютер, досьє, інтерв’ю, Кордильєри, ад’ютант.

Попереджувальний диктант

Підкреслити слова іншомовного походження. Пояснити їх написання.

1. Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром. 2. Життя – це божевільне ралі. Питаю в долі: “А що далі?” 3. В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл. Її показують туристам, туристи дивляться в бінокль.

(З творів Ліни Костенко)

Контрольні диктанти

І. Щось припізнились того року понурі осінні дощі. Стоїть на погоді. Тепло і тихо. На межі чорніє рясними гронами кущ калини-гордовини. Поблискують тонкі павутинки – наче згадка про бабине літо. На Омеляновій кручі палають багряні багаття кленового гаю. Внизу, у видолинку, в’ється струмок, поцяткований жовтим листям осики. Лиш висока тополя досі зеленіє...

Стоїмо з дочкою посеред городу. Давно вже викопано картоплю, знесено жовтопузі гарбузи. Лиш де-не-де зеленіє гичка буряків. Ми позгрібали купу сухого бадилля, щоб спалити. Поклали в неї з десяток картоплин.

Черкаю сірником. Вогонь прудко перестрибує на сухі стебла, витанцьовує на них, сопе, попискує, тріскоче... Густий жовто-сизий дим клубочиться над бадиллям, неохоче піднімається вгору.

(За С.Мацюцьким, 103 слова)

ІІ. Фашисти пішли на партизанів великими силами. Стріляли з гармат, повзли танками, бомбили з літаків. Але партизани не пускали їх у ліс ні на крок.

Тоді фашисти вилили з літаків якусь горючу рідину. Відразу високі сосни спалахнули, як свічки. За якусь годину зайнявся величезний ліс.

Треба було відходити.

Кілька чоловік нас, партизанів, знайшли собі притулок на невеличкому болоті. Воно майже висохло від спеки, але все ж тут залишилось трохи води.

Ми припали до землі. Із страшним тріском на нас насувалася лісова пожежа. Навкруги лютував пекельний вогонь. На очах височезні дерева в одну мить охоплювались полум’ям, тремтіли і пручалися, немов люди.

(За Ю.Збанацьким, 99 слів)

ІІІ. Сад не сад, він повен таїнства, волохатих тіней і місячного латаття. Спориш на подвір’ї й той виграє дорогоцінними перлами, увесь моріжок схожий на зелений килим, розшитий бісером. Кущі бузку за хатою, ніби ковані з міді, мальви на причілку возвели до неба свої чутливі труби й сурмлять щось до місяця таємничим жіночим оркестром...

Від хати прослалася на леваду стежка. Ні, то була не звичайна стежка, якою стара вчителька сто раз проходила вдень до криниці... Поміж споришу хтось прослав доріжку з парчі, і вона губилася серед грядок.

А грядки! Які стали грядки! Поміж картоплів, що пливли сріблястим цвітом, гойдалися червоні маки.

(За О.Довженком, 99 слів)

ІV. Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними. До лісу якраз половина дороги. Ще півгодини треба було їхати лісом. (За М.Коцюбинським, 98 слів)

Поиск по сайту: