|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інструментарій технології програмуванняІнструментарій технології програмування – це програмні продукти, призначені для підтримки технології програмування (мал. 1.7).
Рис. 1.7. Інструментарій технології програмування
Засоби для створення додатків – сукупність мов і систем програмування, інструментальні середовища користувача, а також різні програмні компоненти для налагодження й підтримки створюваних програм. Мова програмування – це формалізована мова для опису алгоритму рішення завдань на комп'ютері. Мови програмування можна умовно розділити на наступні класи: • машинні мови – це мови, сприймані апаратною частиною комп'ютера (машинні коди); • машинно-орієнтовані мови, що відбивають структуру конкретного типу комп'ютера (асемблер); • процедурно-орієнтовані мови – це мови, у яких є можливість опису програми як сукупності процедур, або підпрограм (Сі, Паскаль і ін.); • проблемно-орієнтовані мови, призначені для рішення завдань певного класу (ЛИСП, ПРОЛОГ). Іншою класифікацією мов є їхній розподіл на мови, орієнтовані на реалізацію основ структурного програмування, основаного на модульній структурі програмного продукту й типових керуючих структур алгоритмів обробки даних різних програмних модулів, і об'єктно-орієнтовані мови, що підтримують поняття об'єктів, їхніх властивостей і методів обробки. Системи програмування включають: • компілятор (транслятор); • інтегроване середовище розробки програм (не завжди); • налагодження; • засоби оптимізації коду програм; • набір бібліотек; • редактор зв'язків; • сервісні засоби; • довідкові системи; • систему підтримки й керування продуктами програмного комплексу. Компілятор транслює всю програму без її виконання. Транслятори (інтерпретатори) виконують післяопераційну обробку й виконання програми. Налагодження (debugger) – спеціальні програми, призначені для трасування й аналізу виконання інших програм. Трасування – це забезпечення виконання в післяопераційному варіанті. Інструментальне середовище користувача – це спеціальні засоби, вбудовані в пакети прикладних програм, такі як: • бібліотека функцій, процедур, об'єктів і методів обробки; • макрокоманди; • клавішні макроси; • мовні макроси; • конструктори екранних форм і об'єктів; • генератори додатків; • мови запитів високого рівня; • конструктори меню й ін. Інтегровані середовища розробки програм поєднують набір засобів для їхнього комплексного застосування на технологічних етапах створення програми. Засоби для створення інформаційних систем (ІС) і технологій підтримують повний цикл проектування складної інформаційної системи або технології від дослідження об'єкта автоматизації до оформлення проектної й іншої документації. Вони дозволяють вести колективну роботу над проектом за рахунок можливості роботи в локальній мережі, експорту-імпорту будь-яких фрагментів проекту, організації керування проектом. Одним із сучасних засобів розробки ІС є CASE-Технологія (CASE – Computer–Aided System Engineering) – програмний комплекс, що автоматизує весь технологічний процес аналізу, проектування, розробки й супроводу складних програмних систем. Приклади програмних продуктів для створення додатків: Visual C++, Delphi, Visual Basic і т.д. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |